Лекція №5 Фізіологія скелетних і гладеньких м’язів. Визначення

Нейромоторна одиниця - руховий нейрон та групу м’язових волокон, які їм іннервуються.

Збудливість - здатність живої тканини відповідати на дію подразників зміною фізіологічних властивостей та виникненням процесу збудження.

Провідність - здатність живої тканини проводити збудження.

Рефрактерність - тимчасове зниження збудливості після збудження.

Лабільність, або функціональна рухомість - здатність живої тканини скорочуватись в одиницю часу певну кількість разів.

Скороченність - здатність м’язового волокна змінювати свою довжину і ступінь напруги.

Ізотонічне скорочення - це коли змінюється довжина м’язового волокна, а напруга не змінюється.

Ізометричне скорочення - це коли зростає напруга м'язового волокна, а довжина не міняється.

Витягуваність - властивість м’язового волокна розтягуватися під впливом сили.

Еластичність - властивість повернутися в першопочаткову форму після припинення впливу сили.

Тетанус - тривале злітне скорочення м’язів, яке виникає внаслідок сумації поодиноких м’язових скорочень.

Зубчастий тетанус (недосконалий, клонус) - якщо подразнюючі імпульси наближені настільки, що кожний наступний припадає на той момент, коли м’яз тільки почав розслаблятися. Він виникає при частоті нервових імпульсів до 35 /сек. М’яз в тонусі.

Гладкий тетанус (досконалий, повний) - якщо подразнюючі імпульси наближені настільки, що кожний наступний припадає на висоту м’язового скорочення. Він виникає при частоті н. імпульсів до 50 в 1 с. Це нормальний робочий стан м’язів.

Безкиснева (анаеробна ) фаза хімічних перетворень- характеризується процесом розпаду АТФ і креатинфосфата та їх відновленням (ресинтезом).

Киснева (аеробна) фаза хімічних перетворень пов’язана з процесами окислення молочної кислоти.

Втома - тимчасове зниження працездатності клітини, органу або організму, яке виникає внаслідок роботи і зникає після відпочинку.

ЛЕКЦІЯ №4

ТЕМА: «Фізіологія нейрону. Збудження і гальмування в ЦНС. Інтегративна функція

нейронних ланцюгів».

1. Загальні дані про нервову систему.

Нервова система :

- регулює діяльність всіх органів і систем,

- забезпечує зв’язок організму , як цілого із зовнішнім середовищем.

Нервова система умовно поділяється на 3 відділи:

1.Центральна нервова система (спинний та головний мозок);

2.Периферична нервова система (12 пар черепно-мозкових нервів і 31 пара

спинномозкових нервів);

3.Вегетаривна нервова система ( симпатична і парасимпатична нервові системи).

Структурна одиниця нервової системи - нейрон.

Нервова система побудована з : 1.Сірої речовини. 2.Білої речовини.

Сіра речовина - це накопичення нервових клітин.

Біла речовина - це накопичення нервових волокон.

Ядро - накопичення сірої речовини всередині білої.

Вузол - накопичення сірої речовини поза тканиною мозку.

Кора - накопичення сірої речовини на поверхні білої.

Сегмент - ділянка спинного мозку, від якої відходить одна пара спинномозкових нервів.

В основі діяльності Н.С. лежать рефлекси.

Рефлекс. Рефлекторна дуга. Види рефлексів

Рефлекс - це відповідна реакція організму на подразнення за обов’язковою участю ЦНС.

За рахунок рефлексів відбувається виникнення, зміна або припинення будь-якої діяльності організму

Рефлекторна дуга - це шлях нервового імпульсу від рецептора до ефектора.

А-соматичний рефлекс

1.рецептор- початок любої рефлекторної дуги;

2.аферентний нервовий шлях (чутливе волокно) - відростки рецепторних нейронів, які

проводять збудження до нервового центру

3.нервовий центр - група клітин, які розташовані в різних відділах ЦНС та відповідають за

проведення певного рефлексу; в ньому відбувається переключення збудження від чутливих

клітин на рухові . Кожний рефлекс має свою локалізацію в ЦНС.

4.еферентний нервовий шлях (рухові волокна) - передають нервові імпульси від нервового

центру до ефектора;

5.ефектор - робочий орган (м’язи або залоза) діяльність якого змінюється під впливом імпульсів,

які до нього потрапляють.

Рефлекторні дуги можуть бути простими та складними.

Прості ( двохнейтронні) рефлекторні дуги складаються з двох нейронів: сприймаючого та

ефекторного між якими є один синапс (колінний рефлекс). Стор.358 мал.71.

Складні (трьохнейронні)- вміщують не 2, а більше нейронів: рецепторний, один або декілька проміжних(вставних) нейронів та ефекторний. Стор.359 мал. 72

Виявлено, що під час відповідної реакції ефектора збуджуються багаточисленні нервові закінчення, які є в робочому органі. Нервові імпульси вже від ефектора знову поступають в ЦНС та інформують її про вірність відповіді робочого органу. Таким чином рефлекторні дуги являються не разомкнутими, а кільцевими утвореннями.

КЛАСИФІКАЦІЯ РЕФЛЕКСІВ

І.За біологічним значенням

1.Харчові,

2.Оборонні,

3.Статеві.

ІІ. За видом подразнення рецепторів:

1.Екстрерорецепторні;

2.Інтерорецепторні;

3.Проприорецепторні.

ІІІ. За характером відповідної реакції:

1.Рухові або моторні (ефектор м’язи );

2.Секреторні ( ефектор залози);

3.Судинно - рухові (звуження або розширення кровоносних судин).

ІУ. За місцем знаходження головного нервового центру:

1.Спинальні (спинний мозок) - сечовиділення, дефекація тощо;

2.Бульбарні (довгастий мозок) - кашель, чхання, блювота;

3.Мезенцефальні (середній мозок) - випрямлення, ходіння;

4.Диенцефальні (проміжний мозок) - терморегуляторні;

5.Кіркові (кінцевий мозок)- умовні рефлекси.

У.За тривалістю:

1.Фазні - короткі, вони забезпечують всі види робочих, спортивних рухів;

2.Тонічні - тривалі, продовжуються годинами (стояння).

УІ. За складністю:

1.Прості - розширення зіниці у відповідь на затемнення ока, розгинання ноги

/ колінний рефлекс /

2.Складні - регуляція серцево-судинної діяльності, процесу травлення , в цьому випадку

кінець одного рефлексу служить подразненням для виникнення другого.

УІІ. За принципом ефекторної іннервації:

1.Скелетно - моторні або соматичні - забезпечують рухові акти скелетної мускулатури

2.Вегетативні - функції внутрішніх органів.

УІІІ. За придбанням:

1.Безумовні - уродженні

2.Умовні - придбанні .

Нервові центри

Анатомічне визначення - група клітин, які розташовані в різних відділах ЦНС та відповідають за

проведення певного рефлексу; в ньому відбувається переключення збудження від чутливих

клітин на рухові . Кожний рефлекс має свою локалізацію в ЦНС.

Фізіологічне визначення - це складне функціональне об’єднання декількох анатомічних нервових

центрів, які розташовані на різних рівнях ЦНС та які обумовлюють за рахунок своєї

активності складні рефлекторні акти.

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НЕРВОВИХ ЦЕНТРІВ.

1 Однобічність проведення збудження в синапсах від нервового імпульсу (тільки від рецептора

до ефектора).