
- •1.Фізіологія, як наука .
- •3.Клінічні та функціональні проби.
- •5.Інструментальні методи:
- •2.Короткі історічні відомості.
- •3. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій
- •Мембранний потенціал .
- •Фізіологія скелетних і гладеньких м’язів.
- •Види м’язів.
- •Сумація м’язових скорочень. Тетанус зубчастий та гладкий.
- •Лекція №5 Фізіологія скелетних і гладеньких м’язів. Визначення
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •2.Затримка проведення збудження в нервових центрах
- •4.Трансформація ритму збудження в нервових центрах -
- •Принцип послідовної заміни збудження гальмуванням та гальмування збудженням.
- •Ланцюгові та ритмічні рефлекси.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •Iу. Довгастий мозок. Середній мозок.Загальнахарактериска.
- •1.Латеральний спинноталамічний шлях
- •Лекція№ 6 тема: «нервова регуляція вегетативних функцій»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •Тема: Фізіологія ендокринної системи.
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •У. Щитоподібна залоза.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •Уі. Прищитоподібна залоза
- •Уіі. Надниркові залози
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •Уііі. Загрудинна залоза
- •Іх. Підшлункова залоза
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •Х. Статеві залози
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •4.Волокна Пуркін’є.
- •Iу. Об’єми серця, тони серця
- •У. Цикл серцевої діяльності
- •Уі. Вінцеве коло кровообігу
- •IV. Іннервація серця
- •I. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •Ііі. Функціональні групи судин
- •Гемоглобін
- •Функції гемоглобіну.
- •Гемоліз.Види гемолізу.
- •Захисна функція крові Лейкоцити
- •Антигенні властивості крові. Основи переливання крові Тромбоцити
- •Кровотворення і його регуляція
- •1.Дихання як процес, етапи.
- •Зовнішнє дихання; 2)транспорт газів кров'ю; 3)внутрішнє дихання.
- •2.Транспорт газів кров’ю.
- •2. Механізм вдиху та видиху.
- •3. Механізм першого вдиху.
- •4. Життєва ємність легенів ( жєл).
- •Дихання при фізичному навантаженні
- •Штучне дихання
- •Регуляція дихання. Дихальний центр.
- •Регуляція діяльності дихального центра
- •Глава IV
- •1.Загальна характеристика.
- •VI. Травлення в порожнині рота
- •1.Визначаються смакові якості їжі, температура їжі т її придатність.
- •Формується травна грудка.
- •VII. Акт ковтання.
- •7.Регулює температуру прийнятої їжі.
- •8.Приймає участь в регуляції реакції внутрішнього середовища організму.
- •9.Утворення антианемічного фактору.
- •III. Травлення у тонкій кишці
- •Vі. Моторна функція кишки. Евакуація їжі в товсту кишку
- •2. Рефлекторно:
- •Iх. Кишковий сік, його властивості
- •Xіі. Регуляція травлення – місцеві та центральні механізми
- •3.Амінолітичні ферменти:
- •2. Синтез білків крові (альбуміни).
- •3.Утворює жовч.
- •10. Кладовище еритроцитів.
- •Ііі. Обмін вуглеводів
- •V. Водно-сольовий обмін
- •VII. Перетворення енергії в організмі. Основний обмін
- •І. Сечова система – органи, що її утворюють
- •Іі. Нирки, будова, функції
- •Іі. Нефрон, будова, функції.
- •1У.Механізм утворення сечі.
- •У. Регуляція діяльності нирок.
- •Уi. Кількість. Склад і фізико-хімічні властивості сечі
- •Уіi. Регуляція сечовиділення. Механізм акту
- •1.Що таке сенсорний процес. Його значення у задоволенні потреб організму.
- •II. Сенсорні системи, аналізатори
- •III. Класифікація сенсорних систем
- •У. Допоміжний апарат смакової сенсорної системи.
- •Уі. Больова сенсорна система, її структура
- •Уіі. Вісцеральна сенсорна система.
- •Допоміжний апарат ока.
- •2. Слізного апарату - слізної залози та - системи шляхів, що проводять слізну рідину.
- •Фізіологія зору
- •Слухова сенсорна система
- •Вухо, відділи. Зовнішнє вухо
- •Вестибулярна сенсорна система.
- •1.Художній тип.
- •2.Мислячий тип.
- •3.Середній тип.
Уіі. Вісцеральна сенсорна система.
Інтерорецептори, які знаходяться у внутрішніх органах, отримали назву вісцерорецептори.
Вони мають: а)низький поріг подразнення.
б)велику специфічність відносно до діючих на них подразників.
У внутрішніх органах є рецептори, які реагують на :
- зміни тиску (пресорецептори),
- механічні подразники ( механорецептори),
- дію хімічних речовин (хеморецептори),
- зміну температури ( терморецептори )
- зміни осмотичного тиску ( осморецептори ).
Вісцерорецептори беруть участь:
а) у регуляції роботи внутрішніх органів,
б) регулюють рефлекторну взаємодію між ними.
Подразнення рецепторів внутрішніх органів в умовах норми не
супроводжується виникненням усвідомлених відчуттів.
Однак при збудливості деяких вісцерорецепторів, - рецептори сечового міхура і прямої
кишки, у випадку розтягнення їх стінок, викликають відчуття позиву до сечовипускання і
дефекації.
Фізіологія дистантних аналізаторів
ЗОРОВИЙ СЕНСОРНИЙ АНАЛІЗАТОР.
Значення системи заключається в сприйнятті предметів зовнішнього середовища:
а) їх освітленості,
б) кольору,
в) розмірів, форми та розташуванні їх в просторі,
г) визначенні відстані до предмету.
І. Периферичний відділ - фоторецептори, що розташовані на сітківці ока. В них під впливом
енергії світла виникають нервові імпульси.
ІІ. Провідниковий відділ - зоровий нерв, що йде до ядер середнього та проміжного мозку.
В них відбуваються переключення на нейрони, відростки яких прямують у потиличну зону
кори великих півкуль.
ІІІ. Центральний, або мозковий відділ - потилична зона кори великих півкуль - здійснюється
переробка інформації, що надійшла, і внаслідок виникають зорові відчуття - форми і розміри
предмета, його кольору, розташування в просторі, тощо.
ОРГАН ЗОРУ.
Орган зору – око, складається з очного яблука та допоміжного апарату.
Очне яблуко розташоване в орбіті. Його стінку утворюють 3 оболонки:
І. Фіброзна (зовнішня) - її передня частина називається рогівкою.
Задній відділ її становить капсулу – білкову оболонку, або склеру, котра захищає
внутрішнє ядро ока та зберігає його форму.
ІІ. Судинна оболонка (середня ) - оболонка багата кровоносними судинами.
Має три частини:
1.Передню ( райдужну оболонку )- має форму плоского кола блакитного, зеленкувато -
сірого, коричневого кольору (в залежності від кількості та характеру пігменту).
Отвір в центрі радужки – зіниця – звужується та розширюється. Розмір зіниці
регулюють спеціальні очні м’язи ( звужувач і розширювач зіниці ).
Позаду від райдужної оболонки знаходиться
Середню ( війкове тіло ) - круговий валик. Він вміщує війковий м’яз,
скорочення якого передається через спеціальну зв’язку на кришталик, та він змінює
свою опуклість.
3.Задню ( власне судинну оболонку ) - велика задня частина середньої оболонки
очного яблука, яка містить чорний пігмент, що поглинає світло.
ІІІ. Сітківка або сітчаста оболонка – це світлочутлива частина ока, яка вкриває зсередини
судинну оболонку. Сітківка має складну, багатошарову структуру. В ній знаходяться
два види різних за функціональним значенням фоторецепторів
- палички та колбочки.
ВНУТРІШНЄ ЯДРО ОКА.
Внутрішнє ядро ока являє оптичну систему ока і складається з:
а) кришталика,
б) склистого тіла,
в) водянистої вологи передньої та задньої камер ока.
Функції оптичної системи:
а) збирає світові промені,
б) забезпечує чітке дійсне зображення предметів на сітківці.
Кришталик має форму двоопуклої лінзи, яка розміщена у виїмці склистого тіла позаду
райдужки. Утворений прозорою безбарвною речовиною, яка не має ні судин , ні нервів і
охоплена з усіх боків безструктурною капсулою. Послаблення або напруження утворів, які
фіксують капсулу кришталика до війкового тіла, викликає зміну опуклості кришталика, що
пов’язано з заломною його здатністю Кришталик заломлює промені, які входять в око та
фіксує їх на сітківці. В цьому йому допомагає рогівка та внутрішньоочна рідина. За
допомогою війкового м’яза кришталик змінює свою опуклість, приймаючи форму,
необхідну для “дальнього” або “ближнього” зору. Позаду кришталика знаходиться
склисте тіло,
безструктурна , прозора, желеподібної маса, яка заповнює порожнину очного яблука.
Порожнина між рогівкою та райдужною оболонкою ока -
передня камера ока, а між райдужною оболонкою та кришталиком – задня камера.
Вони заповнені прозорою рідиною – водянистою вологою та сполучаються між собою через
зіницю.
Внутрішні рідини ока знаходяться під тиском, який визначають як внутрішньоочний тиск.
Підвищення внутрішньоочного тиску є ознакою тяжкого захворювання очей – глаукоми.