
- •2.Короткі історічні відомості.
- •2.Загальна характеристика епітеліальної тканини.
- •5.Сполучна тканина.
- •6.Пухка несформована волокниста сполучна тканина
- •7.Щільна сформована волокниста сполучна тканина
- •Складається з щільно розміщених колагенових волокон.
- •2 Види кісткової тканини:
- •8.М’язова тканина.
- •1.Особливість будови м’язової тканини.
- •Серцевий м’яз.
- •9.Нервова тканина.
- •Тема: «анатомія кісток скелета. З'єднання кісток».
- •1.Кістяк. Загальна характеристика.
- •II. Кістка як орган
- •1.Діяльність прищитоподібної залози.
- •2.Гормони кортикостероїди та тироксин.
- •З’єднання кісток.
- •1.Волокнисті сполучення (articulationes fibrosae).
- •2.Хрящові(аrticulationes cartilagineae)/
- •3.Синовіальні (articulationes synoviales).
- •5.Суглобові додаткові елементи:
- •7.Гвинтоподібні.
- •IV. Скелет людини, його відділи
- •Скелет тулуба
- •Хребтовий стовбур
- •3. Сколіоз (skoliosis) - вигин в сторону.
- •2. Кістки верхньої кінцівки
- •3. Кістки нижньої кінцівки.
- •Скелет вільної нижньої кінцівки
- •4.Кістки черепа
- •Сполучення кісток черепа
- •1.М’яз , як орган . Класифікація м’язів .
- •3.Стійкість позиції тіла і регулювання об’ему органів
- •4.Утворення тепла (термогенез)
- •3.Внутрішній крилоподібний м’яз.
- •3.Середня група м’язів, м’язи долонної впадини.
- •2. Міжкістковий м’яз - ділиться на 2 шари.
- •1.Загальна характеристика.
- •Іі. Порожнина рота – присінок і власне порожнина рота.
- •1. Присінок рота (vestibulum oris).
- •2. Власне ротову порожнину (cavitas oris propria) .
- •Язик – будова, функції
- •3 Грибоподібні.
- •4 Листоподібні.
- •V. Слинні залози.
- •VI. Глотка (pharinx)
- •7.Регулює температуру прийнятої їжі.
- •8.Приймає участь в регуляції реакції внутрішнього середовища організму.
- •9.Утворення антианемічного фактору.
- •2. Синтез білків крові (альбуміни).
- •3.Утворює жовч.
- •10. Кладовище еритроцитів.
- •Тема: анатомія дихальної системи.
- •1.Загальна характеристика.
- •2.Ніс. Зовнішній ніс, будова. Порожнина носа.
- •3. Приносові пазухи, функції носа, носова частина глотки.
- •4. Гортань – топографія, будова, функції.
- •5.Трахея – топографія, будова, функції.
- •6. Бронхи – види, будова.
- •7.Легені – розташування, будова. Ацинус.
- •8. Плевра – будова, листки. Середостіння.
- •9. Середостіння
- •І. Сечова система – органи, що її утворюють
- •Іі. Нирки, будова, функції
- •Ііі. Нефрон, будова, функції.
- •Іу.Кровопостачання нирок.
- •У. Сечоводи – розташування, будова, стінки, відділи
- •Жіночі статеві органи.
- •У. Зовнішні жіночі статеві органи - функції, будова.
- •Yі. Молочні залози.
- •Внутрішні чоловічі статеві органи.
- •Зовнішні чоловічі статеві органи.
- •Хуі. Промежина - визначення, межі, чим утворена.
- •Тема: Фізіологія ендокринної системи.
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •У. Щитоподібна залоза.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •Уі. Прищитоподібна залоза
- •Уіі. Надниркові залози
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •Уііі. Загрудинна залоза
- •Іх. Підшлункова залоза
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •Х. Статеві залози
- •Тема: «анатомія серця. Велике і мале кола кровообігу»
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •II. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •IV. Серце – розташування, загальні дані, зовнішня будова
- •V. Камери серця. Клапани серця
- •VI. Будова стінки серця
- •2.Середній шар – міокард.
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •Лекція №2 тема: «загальна анатомія артеріальних та венозних судин» артерії великого кола кровообігу.
- •2.Ліва загальна сонна артерія,
- •3.Ліва підключична артерія. Іі. Артерії голови та шиї
- •Ііі. Артерії верхніх кінцівок
- •Іу. Грудна частина аорти
- •У. Черевна частина аорти
- •Уi. Артерії тазу та нижніх кінцівок
- •1. Бічна підшкірна вена руки (vena cephalica).
- •2.Присередня підшкірна вена руки (vena basiclica).
- •3.Серединнв вена ліктя(vena mediana cubiti).
- •Хіі.Система нижньої порожнистої вени
- •1.Пристінкові вени
- •2.Вісцеральні – парні
- •Хііі. Система ворітної вени
- •І. Лімфатична система. Загальні принципи будови.
- •Іі. Лімфатичні судини.
- •V. Селезінка. Розташування. Будова. Функції
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •1. Твердою ;
- •2. Павутинною;
- •3. Судинною.
- •І. Механізм утворення спинномозкових нервів.
- •Іі. Шийне сплетіння .
- •Іy. Грудні спинномозкові нерви
- •1.Клубово - підчеревний нерв;
- •2. Клубово - пахвинний нерв;
- •3. Статево - стегновий нерв.
- •Yі. Крижове сплетіння
- •2.Верхньощелепний нерв - чутливий.
- •3.Нижньощелепний нерв - змішаний.
- •Viiі пара - присінково-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis).
- •1.Завитковий нерв (нерв слуху);
- •2.Присінковий нерв (нерв рівноваги).
- •IX пара - язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus). Змішаний нерв.
- •Змішаний нерв.
- •Руховий нерв.
- •Руховий нерв.
- •Лекція№ 6 тема: «автономний відділ нервової системи»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •Тема: « органи чуття. Шкіра».
- •I. Класифікація сенсорних систем
- •2.Дерми.
- •1.Потові залози.
- •VII. Похідні шкіри: волосся, нігті – розташування, будова
- •Іх. Допоміжний апарат смакової сенсорної системи.
- •X. Больова сенсорна система, її структура
- •Хі. Вісцеральна сенсорна система.
- •Ііі. Допоміжний апарат ока.
- •2. Слізного апарату.
- •3. Рухового апарату.
- •Іу. Слухова сенсорна система Вухо, відділи. Зовнішнє вухо
- •У.Середнє вухо. Барабанна порожнина
- •Уі. Внутрішнє вухо
І. Лімфатична система. Загальні принципи будови.
Лімфатична система - це частка судинної системи і є додатковим руслом венозної системи.
Функції лімфатичної системи:
1проведення лімфи від тканин до венозного русла (транспортна, резорбційна, дренажна);
2.лімфопояс (кістковий мозок, вилочкова залоза, лімфатичні вузлики);
3.імунітет;
4.бар’єрна ( знешкодження чужорідних частинок, що проникли в організм );
Негативною рисою є здатність лімфатичної системи до розповсюдження ракових клітин.
Будова лімфатичної системи має деякі риси , притаманні венозній системі :
- судини мають клапани;
- лімфа тече від тканин до серця.
Риси, які відрізняють лімфатичну систему від венозної:
- на шляху лімфатичних судин знаходяться лімфатичні вузли;
- лімфатична система являє собою систему трубок, замкнуту з
одного боку, а з іншого - вони відкриваються у венозне русло.
Лімфатичні судини відсутні:
в центральній нервовій системі,
паренхімі селезінки,
епітелії шкіри,
хрящах ,
рогівці ока,
кришталику,
плаценті,
внутрішньому вусі,
гіпофізі.
Вивчаючи лімфатичну систему, слід усвідомити, що:
1. Вона є допоміжною для венозної.
Потік лімфи спрямований в бік серця, проте лімфатичні судини до серця не доходять, а
вливаються в магістральні вени шиї.
3.Лімфа тече дуже повільно і тому в лімфатичних судинах багато клапанів, що перешкоджають
зворотному току лімфи.
4. Слід запам’ятати важливу особливість лімфатичної системи:
лімфатичні вузли розташовані на всьому її протязі;
в лімфовузлах утворюються лімфоцити, які знешкоджують мікроби; отже,
лімфатичні вузли – не лише кровотворні, але й захисні органи.
5.Венозні капіляри є прямим продовженням артеріальних, а лімфатичні капіляри
починаються у міжклітинному просторі сліпим кінцем по типу пальця рукавички і,
поступово зливаючись один з одним, утворюють мережі, з яких витікають уже більші
судини – судини лімфатичної системи.
Лімфатичну систему утворюють: лімфатичні капіляри;
лімфатичні судини;
лімфатичні стовбури;
лімфатичні регіональні вузли;
лімфатичні протоки;
лімфатичні органи.
Всі ланки лімфатичної системи пов’язані між собою, в них відбувається процес утворення лімфи і відтоку.
До лімфатичної системи також належать:
кістковий мозок;
мигдалики ( язиковий, трубні, піднебінні, глоткові);
загрудинна залоза;
гемолімфатичні вузли;
пульпа селезінки;
лімфатичні фолікули у стінках травного канала.
Іі. Лімфатичні судини.
Лімфатичні капіляри – побудовані з ендотеліальних клітин різної форми та структури.
В органах, в місцях злиття капілярів, починаються лімфатичні судини. Вони всередині органів зливаються, утворюючи регіональні лімфатичні судини, що називаються позаорганними лімфатичними судинами, які об’єднуються в лімфатичні стовбури, з яких формуються
лімфатичні протоки:
- грудна протока - утворилась злиттям правого та лівого поперекових стовбурів.
Грудною протокою лімфа надходить у спільний кровообіг від нижніх кінцівок,
органів малого тазу і черевної порожнини, лівої половини грудної клітки
(через бронхосередостінний стовбур), лівої половини голови та шиї
( через яремний стовбур).
- права лімфатична протока –утворена, злиттям: правого бронхосередостінного,
правого підключичного та правого яремного стовбура і впадає в: праву підключичну
вену або праву внутрішню яремну вену, або в місце їх злиття, іноді в лімфатичні
стовбури.
Обидві протоки впадають у венозне русло незалежно одна від одної
ІІІ. Лімфатичні вузли
Лімфатичні вузли розміщені у вигляді ланцюжка за ходом лімфатичних судин; часто групами у відповідних ділянках тіла.
Ті з них, які зустрічаються першими на шляху лімфатичних судин, що несуть лімфу від окремих ділянок ( регіонів) тіла або органів, називаються регіональними.
Регіональні лімфатичні вузли у великій кількості розміщені в:
підщелепній ділянці,
паховій ямці,
передньому і задньому середостінні,
місці біфуркації трахеї на бронхи,
брижі тонкої кишки,
6) пахвинній ділянці,
7) підколінній ямці тощо.
У лімфатичних вузлах:
1)розмножуються молоді лімфоцити;
2)лімфа очищається від мікроорганізмів і токсинів;
3)затримуються пухлинні клітини і сторонні часточки;
4)виробляються антитіла.
Лімфатичні вузли – утвори овальної або бобоподібної форми і різного розміру
( від 0,5 до 0,25 мм).
В організмі людини налічують понад 300 лімфатичних вузлів, які розміщуються групами в
певних ділянках тіла. Зовні вони вкриті капсулою, яка є продовженням стінок лімфатичних
судин і складається з переплетених між собою еластичних волокон та окремих гладеньких
м’язових клітин. Від капсули всередину вузла відходять перекладини ( трабекули), які
наближуються до його центру розгалужуються, з’єднуються між собою і утворюють сітку.
В її петлях знаходиться ретикулярна тканина, заповнена лімфоцитами, які розміщуються
нерівномірно. Найбільше їх по периферії вузла. Периферичну частину лімфатичного вузла
називають кірковою речовиною, а центральну частину – мозковою .
Як у кірковій, так і в мозковій речовині лімфатичного вузла, поблизу його перекладин,
знаходяться щілиноподібні простори - пазухи, вистелені ендотелієм. Ендотелій синусів
розглядають як продовження ендотелію переносних лімфатичних судин. Він продовжується
в ендотелій виносних лімфатичних судин, які виходять з воріт вузла. Крізь ворота у вузол
входять кілька артерій ( одна- три) та нерви.
Така структура лімфатичних вузлів визначається їхньою функцією.
Повільний рух лімфи по пазухах сприяє її очищенню від сторонніх речовин та збагаченню
на лімфоцити.
IV.ЛІМФА.
Лімфа – це безбарвна прозора рідина, яка відрізняється від плазми крові меншим вмістом білка
( 3-4%).
Вона утворюється ( загальною кількістю 1-2 л) з води і розчинених речовин ( неорганічних
сполук, глюкози, кисню), які потрапили сюди через стінку кровоносних капілярів у тканини,
а з тканин – у лімфатичні капіляри.
У лімфі, як правило, немає еритроцитів, а є невелика кількість гранулоцитів.
При пошкодженні кровоносних капілярів (дія іонізуючого опромінення) у лімфі може
з’являтися значна кількість еритроцитів і гранулоцитів.
У лімфі грудної протоки є велика кількість лімфоцитів, оскільки вони утворюються в
лімфатичних вузлах і з током лімфи переносяться в кров.