
- •2.Короткі історічні відомості.
- •2.Загальна характеристика епітеліальної тканини.
- •5.Сполучна тканина.
- •6.Пухка несформована волокниста сполучна тканина
- •7.Щільна сформована волокниста сполучна тканина
- •Складається з щільно розміщених колагенових волокон.
- •2 Види кісткової тканини:
- •8.М’язова тканина.
- •1.Особливість будови м’язової тканини.
- •Серцевий м’яз.
- •9.Нервова тканина.
- •Тема: «анатомія кісток скелета. З'єднання кісток».
- •1.Кістяк. Загальна характеристика.
- •II. Кістка як орган
- •1.Діяльність прищитоподібної залози.
- •2.Гормони кортикостероїди та тироксин.
- •З’єднання кісток.
- •1.Волокнисті сполучення (articulationes fibrosae).
- •2.Хрящові(аrticulationes cartilagineae)/
- •3.Синовіальні (articulationes synoviales).
- •5.Суглобові додаткові елементи:
- •7.Гвинтоподібні.
- •IV. Скелет людини, його відділи
- •Скелет тулуба
- •Хребтовий стовбур
- •3. Сколіоз (skoliosis) - вигин в сторону.
- •2. Кістки верхньої кінцівки
- •3. Кістки нижньої кінцівки.
- •Скелет вільної нижньої кінцівки
- •4.Кістки черепа
- •Сполучення кісток черепа
- •1.М’яз , як орган . Класифікація м’язів .
- •3.Стійкість позиції тіла і регулювання об’ему органів
- •4.Утворення тепла (термогенез)
- •3.Внутрішній крилоподібний м’яз.
- •3.Середня група м’язів, м’язи долонної впадини.
- •2. Міжкістковий м’яз - ділиться на 2 шари.
- •1.Загальна характеристика.
- •Іі. Порожнина рота – присінок і власне порожнина рота.
- •1. Присінок рота (vestibulum oris).
- •2. Власне ротову порожнину (cavitas oris propria) .
- •Язик – будова, функції
- •3 Грибоподібні.
- •4 Листоподібні.
- •V. Слинні залози.
- •VI. Глотка (pharinx)
- •7.Регулює температуру прийнятої їжі.
- •8.Приймає участь в регуляції реакції внутрішнього середовища організму.
- •9.Утворення антианемічного фактору.
- •2. Синтез білків крові (альбуміни).
- •3.Утворює жовч.
- •10. Кладовище еритроцитів.
- •Тема: анатомія дихальної системи.
- •1.Загальна характеристика.
- •2.Ніс. Зовнішній ніс, будова. Порожнина носа.
- •3. Приносові пазухи, функції носа, носова частина глотки.
- •4. Гортань – топографія, будова, функції.
- •5.Трахея – топографія, будова, функції.
- •6. Бронхи – види, будова.
- •7.Легені – розташування, будова. Ацинус.
- •8. Плевра – будова, листки. Середостіння.
- •9. Середостіння
- •І. Сечова система – органи, що її утворюють
- •Іі. Нирки, будова, функції
- •Ііі. Нефрон, будова, функції.
- •Іу.Кровопостачання нирок.
- •У. Сечоводи – розташування, будова, стінки, відділи
- •Жіночі статеві органи.
- •У. Зовнішні жіночі статеві органи - функції, будова.
- •Yі. Молочні залози.
- •Внутрішні чоловічі статеві органи.
- •Зовнішні чоловічі статеві органи.
- •Хуі. Промежина - визначення, межі, чим утворена.
- •Тема: Фізіологія ендокринної системи.
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •У. Щитоподібна залоза.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •Уі. Прищитоподібна залоза
- •Уіі. Надниркові залози
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •Уііі. Загрудинна залоза
- •Іх. Підшлункова залоза
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •Х. Статеві залози
- •Тема: «анатомія серця. Велике і мале кола кровообігу»
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •II. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •IV. Серце – розташування, загальні дані, зовнішня будова
- •V. Камери серця. Клапани серця
- •VI. Будова стінки серця
- •2.Середній шар – міокард.
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •Лекція №2 тема: «загальна анатомія артеріальних та венозних судин» артерії великого кола кровообігу.
- •2.Ліва загальна сонна артерія,
- •3.Ліва підключична артерія. Іі. Артерії голови та шиї
- •Ііі. Артерії верхніх кінцівок
- •Іу. Грудна частина аорти
- •У. Черевна частина аорти
- •Уi. Артерії тазу та нижніх кінцівок
- •1. Бічна підшкірна вена руки (vena cephalica).
- •2.Присередня підшкірна вена руки (vena basiclica).
- •3.Серединнв вена ліктя(vena mediana cubiti).
- •Хіі.Система нижньої порожнистої вени
- •1.Пристінкові вени
- •2.Вісцеральні – парні
- •Хііі. Система ворітної вени
- •І. Лімфатична система. Загальні принципи будови.
- •Іі. Лімфатичні судини.
- •V. Селезінка. Розташування. Будова. Функції
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •1. Твердою ;
- •2. Павутинною;
- •3. Судинною.
- •І. Механізм утворення спинномозкових нервів.
- •Іі. Шийне сплетіння .
- •Іy. Грудні спинномозкові нерви
- •1.Клубово - підчеревний нерв;
- •2. Клубово - пахвинний нерв;
- •3. Статево - стегновий нерв.
- •Yі. Крижове сплетіння
- •2.Верхньощелепний нерв - чутливий.
- •3.Нижньощелепний нерв - змішаний.
- •Viiі пара - присінково-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis).
- •1.Завитковий нерв (нерв слуху);
- •2.Присінковий нерв (нерв рівноваги).
- •IX пара - язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus). Змішаний нерв.
- •Змішаний нерв.
- •Руховий нерв.
- •Руховий нерв.
- •Лекція№ 6 тема: «автономний відділ нервової системи»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •Тема: « органи чуття. Шкіра».
- •I. Класифікація сенсорних систем
- •2.Дерми.
- •1.Потові залози.
- •VII. Похідні шкіри: волосся, нігті – розташування, будова
- •Іх. Допоміжний апарат смакової сенсорної системи.
- •X. Больова сенсорна система, її структура
- •Хі. Вісцеральна сенсорна система.
- •Ііі. Допоміжний апарат ока.
- •2. Слізного апарату.
- •3. Рухового апарату.
- •Іу. Слухова сенсорна система Вухо, відділи. Зовнішнє вухо
- •У.Середнє вухо. Барабанна порожнина
- •Уі. Внутрішнє вухо
Хуі. Промежина - визначення, межі, чим утворена.
Промежинна ділянка (regio perinedlis) - ділянка тіла людини, яка обмежена : спереду лобковою дугою, з боків - сідничними горбами та ззаду - куприком. У вузькому розумінні, промежиною вважають незначну ділянку між відхідником та зовнішніми статевими органами. Комплекс м’язів та фасцій, розміщених у промежині, утворює тазове дно, яке закриває вихід з малого таза. По серединній лінії промежини, на шкірі розміщений шов промежини, який ділить промежину на праву та ліву половину. Лінією проведеною через обидва сідничних горби промежину ділянку поділяють на відхідникову та сечостатеву ділянки. У відхідниковій ділянці розміщений кінцевий відрізок прямої кишки та зовнішній м’яз - стискач відхідника, а в сечостатевій ділянці розміщені зовнішні статеві органи. М’язи промежини та фасції, які їх покривають, утворюють дві діафрагми: тазову та сечостатеву.
Тазова діафрагма (diaphragma pelvis) утворює більшу частину тазового дна. Основною складовою частиною діафрагми є м’яз - підіймач відхідника і фасції, які його покривають. М’яз - підіймач відхідника (muskulus lerator ani) парний, посмугований м’яз, який починається від внутрішньої стінки таза, спускається до низу у вигляді лійки і вплітається в кінцевий відрізок прямої кишки. Зверху та знизу м’яз покритий фасціями, які мають назви верхньої та нижньої фасції діафрагми таза. Через діафрагму таза проходить нижній відрізок прямої кишки. Зовнішній м’яз - стискач відхідника (muskulus sphnicterani externus) має вигляд добре розвиненого м’язового кільця, яке оточує відхідник. Між сідничним горбом та зовнішнім м’язом - стискачем відхідника справа та зліва розміщені заглибини - сіднично- прямокишкові ямки. Вони заповнені жировою тканиною де розміщені судини та нерви.
Сечостатева діафрагма (diaphragma urogenitalis) це м’язово - фасціальний утвір, який знизу закриває передній відділ виходу малого таза. Основним елементом, який утворює цю діафрагму є глибокий поперечний м’яз
промежини та м’яз - стискач сечівника.Глибокий поперечний м’яз промежини (musculus transversus perinei profundus) - непарний м’яз, який починається на гілці сідничної кістки, далі волокна йдуть присередньо і
зливаються з волокнами однойменного м’яза протилежної сторони. M’яз - стискач сечівника (musculus sphincter urethrae ) утворюється частиною волокон попереднього м’яза. У чоловіків він оточує перетинчасту частину сечівника, а у жінок -початковий відділ сечівника. Обидва ці м’язи покриті зверху і знизу верхньою і нижньою фасціями сечостатевої діафрагми. Проміжки між м’язами та фасціями заповнені значною кількістю жирової тканини. Через сечостатеву діафрагму у чоловіків проходить сечівник, а у жінок - сечівник та піхва.
До промежинної ділянки належать також і незначні за функцією м’язи, які розміщенні поверхнево, а саме:
поверхневий поперечний м’яз промежини, цибулинно - губчастий м’яз та сіднично - печеристий м’яз.
Поверхневий поперечний м’яз промежини (musculus transversus perinei suherfisialis) - непарний , тонкий м’яз. Починається від сідничного горба і , розташовуючись поперечно, зливається по середині лінії з одноіменним м’язом протилежної сторони. Цибулинно - губчастий м’яз (musculus bulbospongiosus) парний. Починається від
сухожилкового центру промежини, йде до низу латерально та попереду, охоплює тіло статевого члена і закінчується на його спинці. При скороченні м’яз видаляє сім’я та сечу з сечівника. У жінок цей м’яз оточує піхву і при скороченні стискує її. Сіднично - печеристий м’яз (musculus ischiocavernosus ) - парний м’яз (у жінок розвинений
недостатньо). Починається від сідничного горба і закінчується на печеристих тілах. При скороченні м’яз притискує печеристі тіла до кістки , порушуючи цим відтік венозної крові від печеристих тіл. Це сприяє напруженню (ерекції) статевого члена та клітора. У кровопостачанні промежинної ділянки основна роль належить внутрішній соромітній артерії, а венозна кров відтікає по однойменних венах. Лімфа відтікає у поверхневі та глибокі пахвинні вузли. Ділянку промежини іннервують гілки крижового сплетіння.
ХУІІ.ЧОЛОВІЧИЙ СЕЧІВНИК
Чоловічий сечівник (uretra masculina) - має форму нерівномірно розширеної трубки 18 -20 см
завдовжки і призначений для виведення сечі та сім’яної рідини.
Починається він від сечового міхура внутрішнім отвором і закінчується на верхівці головки статевого члена зовнішнім отвором.
Топографічно сечівник поділяють на три частини : передміхурову, перетинчасту та губчасту.
Передміхурова частина сечівника 2,5-3 см. завдовжки - найширша частина сечівника. Вона
починається від внутрішнього отвору сечівника, перфорує передміхурову залозу і проходить
її товщу майже вертикально. Непосмуговані м’язові клітини передміхурової залози
утворюють другий стискач сечівника ( перший розміщений на початку сечівника). В цю
частину сечівника відкриваються дві сім’явиносні протоки та численні (15-20 ) вивідні
протоки передміхурової залози.
Перетинчаста частина сечівника найвужча і найкоротша(1-2см). Вона перфорує сечостатеву
діафрагму , а волокна останьої формують довільний м’яз - стискач сечівника ( третій
стискач сечівника). У цю частину сечівника відкриваються протоки цибулино - сечівникових
залоз .
Губчаста частина сечівника найдовша (15-20) см , вона проходить уздовж печеристого тіла і
закінчується зовнішнім отвором сечівника .
Ця частина має два розширення: одне розміщене в ділянці цибулини статевого члена, а друге
вмісці проходження сечівника через головку статевого члена. Чоловічий сечівник у
спокійному стані статевого члена має два згини. Один відповідає петинчастій частині
сечівника (він випрямляється при піднятті статевого члена ), а другий - кореневі статевого
члена.
Внутрішня стінка сечівника представлена слизовою оболонкою , яка утворює поздовжні
складки. В товщі її розміщенні дрібні слизові залози. Ззовні слизову оболонку вкриває шар
непосмугованих м’язових клітин.
ЛЕКЦІЯ № 9