
- •Застосування методів трансфертного ціноутворення на підприємствах деяких країн світу (%)
- •1 На основі: Савчук в. П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент. К.: Изд. Дом «Максимум», 2005. — с. 368.
- •Фрагмент нечіткого бюджету витрат та прибутку підприємства за основною діяльністю, гри
- •Кошторис цеху на рік (тис. Гри)
- •Кошторис цеху на рік за статтями і елементами витрат (тис, грн)
- •Вихідні дані для обчислення витрат основних виробничих підрозділів за послугами підрозділів допоміжного і обслуговуючого виробництв, %
- •Кошторис виробництва на рік
- •9. З'ясуйте склад непрямих витрат підрозділів за ознакою місця їх формування.
- •Приклад простеження (розподілу) загальновиробничих витрат за видами діяльності
- •Розподіл загальновиробничих витрат традиційним методом (за базовим показником)
К
Таблиця 4.6
Кошторис виробництва на рік
Елементи витрат |
Сума, тис. грн |
|
Звіт за минулий рік |
План на наступний рік |
|
1. Матеріальні витрати |
6120 |
6300 |
2. Витрати на оплату праці |
2350 |
2700 |
3. Відрахування на соціальні заходи |
870 |
1000 |
4. Амортизація основних фондів і нематеріальних активів |
900 |
900 |
5. Інші витрати |
500 |
550 |
6. Витрати на виробництво — усього |
10 740 |
11 450 |
7. Зміна залишків витрат майбутніх періодів (приріст віднімається, зменшення додається) |
— |
+350 |
8. Зміна залишків незавершеного виробництва (приріст віднімається, зменшення додається) |
+60 |
-250 |
9. Виробнича собівартість готової продукції |
10 680 |
11 350 |
ошторис виробництва дозволяє обчислити виробничу собівартість готової продукції підприємства. Ідея і послідовність відповідних розрахунків показані в табл. 4.6. Коригування кошторису виробництва здійснюється таким чином:
віднімається приріст, додається зменшення залишків витрат майбутніх періодів, які являють собою грошові витрати, що мають місце у даному періоді, але відшкодовуються за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг) у наступні періоди. Це витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, придбання науково-технічної та економічної інформації, передплату періодичних видань, сплачені авансом орендні платежі тощо;
віднімається приріст, додається зменшення залишків незавершеного виробництва.
Отримана сума визначає виробничу собівартість готової продукції.
Порядок розроблення кошторису виробництва може різнитися залежно від етапу планування, стану інформаційної бази та масштабу підприємства. На етапі прогнозних оцінок величини витрат кошторис виробництва припускає складання шляхом коригування фактичних витрат за минулий період. І Іозиції фактичних витрат коригуються па прогнозні коефіцієнти зміни обсягу виробництва, чисельності персоналу і вартості основних фондів, з урахуванням закономірності динаміки витрат, очікуваної зміни норм і цін (тарифів).
Якщо до кошторису виробництва включити адміністративні витрати та витрати на збут з рознесенням їх за елементами витрат, отримаємо кошторис підприємства. Оскільки зміст витрат виробництва, що виникають на рівні виробничих підрозділів, було стисло розглянуто в попередньому параграфі, опишемо лише елементи адміністративних витрат та витрат на збут.
Адміністративними є витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням ним у межах усього підприємства. До них належать:
загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу;
витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона);
винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
витрати на зв'язок (поштовий, телеграфний, телефонний, телекс, факс тощо);
амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;
• інші витрати.
Витрати на збут — це витрати, зумовлені операціями та заходами щодо реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг). До них належать витрати:
матеріалів для пакування готової продукції на складах, витрати на ремонт тари;
на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, які забезпечують збут;
на рекламу та дослідження ринку;
на відрядження працівників, зайнятих збутом;
• на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
на транспортування, перевалку та страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору поставки;
на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
інші витрати.
Відповідно до чинних в Україні положень (стандартів) бухгалтерського обліку адміністративні витрати та витрати на збут слід розглядати як витрати періоду і при обчисленні прибутку від операційної діяльності віднімати їх суми від виручки за розрахунковий період. За такого підходу значення повної собівартості готової продукції як основного показника під час обчислення фінансового результату операційної діяльності втрачається. Разом з тим цей показник зберігає свої позиції в переліку ключових господарських індикаторів, оскільки він визначає нижню межу ціни на продукцію у довгостроковому періоді.
При використанні кошторису підприємства певний інтерес може становити загальний рівень витрат на одиницю товарної продукції, тобто на 1 грн, та його динаміка. Проте треба враховувати, що цей показник об'єктивно характеризує динаміку витрат лише за незмінних цін і структури обсягу випуску продукції. В інших ситуаціях він більшою мірою виступає як модифікація показника рентабельності, ніж витрат.