н

Таблиця 4.2

Кошторис цеху на рік за статтями і елементами витрат (тис, грн)

		Елементи витрат
№ з/п	Стаття витрат	"я М я о. н II »5! Л	Я % а & І & °* 03 о	I'3 ІИ т я 8	о -—	5 с.а і? 3-і Р.55 о.	Разом
1	Прямі матеріальні ви­трати, в т. ч.	616,90	—	—	—	— і	316,90
1.1	Сировина та матеріали (за вирахуванням зво­ротних відходів)	350,00	—	—	—		350,00
1.2	Купівельні напівфабри­кати та комплектуючі вироби	248,60	—	—	—		248,60
1,3	Паливо і енергія на тех­нологічні цілі	18,30	—	—	—	—	18,30
2	Прямі витрати на оп­лату праці, в т. ч.	—	218,40	—	—	—	218,40
2.1	Основна заробітна пла­та виробничих робітни­ків	—	200,00	—	—	—	200,00
2.2	Додаткова заробітна плата виробничих ро­бітників	—	18,40	—	—	—	18,40
3	Інші прямі втрати, в т. ч.	—	—	80,81	—	—	80,81
3.1	Відрахування на соці­альні заходи	—	—	80,81	—	—	80,81
3.2	Втрати від браку (у звіті	) —	—	—	—	—	—
4	Загальновиробничі витрати, у т. ч.	156,40	137,00	50,69	27,90	41,60	413,59
4.1	Витрати на утриманш і експлуатацію маши? та устаткування	і 93,80	81,00	29,97	15,50	41,60	261,87
4.2	Витрати на обслугову вання й управління ви робництвом	- 62,60	56,00	20,72	12,40	—	151,72
5	Разом	773,ЗС	355,4(	) 131.5С	27,90	41,60	1329,7
6	У тому числі витрати змінні	696.1С	227,4(	) 80,81	—	14,80	1019,11
7	постійні	77,20	128,0(	) 50,69	27,90	26,80	310,59

а відтворення машин і устаткування, поліпшення та відновлення їхніх техніко-економічних параметрів; витрати на експлуатацію устаткування (передусім на електроенергію для приведення ма­шин в дію, стиснуте повітря, воду, мастило, охолоджуючі рідини, оплату праці наладчиків, слюсарів, ремонтників, електриків та ін.); витрати на внутрішнє переміщення вантажів; витрати на ре­монт устаткування і транспортних засобів; витрати на швидко­зношуваний інструмент і пристосування; інші витрати, які сто­суються утримання і експлуатації устаткування, але не враховані в попередніх позиціях. Кожна з наведених позицій витрат у скла­ді ВУЕМУ має певні особливості щодо схеми обчислення. В ці­лому це питання належить до методично опрацьованих.

Витрати на обслуговування і управління виробництвом охоп­люють: витрати на управління виробництвом, до яких належать оплата праці управлінського персоналу, а також витрати на соці­альні заходи й медичне страхування, пов'язані з ним; витрати на службові відрядження персоналу підрозділу; амортизаційні від­рахування для пасивної частини основних засобів підрозділу, що не бере безпосередньої участі у виробничому процесі, а лише створює умови для належного здійснення операційної діяльності (будівлі, споруди, інвентар, обчислювальна техніка та ін.); нека­пітальні витрати на вдосконалення технології та організації ви­робництва, підвищення якості продукції (оплата праці задіяних у відповідних роботах працівників, вартість необхідних матеріалів, оплата послуг сторонніх організацій тощо); витрати на обслуго­вування виробництва, включаючи оплату праці, відрахування на соціальні заходи й медичне страхування для обслуговуючого (за-гальновиробничого) персоналу; витрати на охорону праці і техні­ку безпеки; витрати на утримання і ремонт будівель, споруд, ін­вентарю; витрати на швидкозношуваний інвентар; витрати на пожежну і сторожову охорону; страхові платежі по страхуванню майна; інші витрати загальновиробничого призначення.

Закономірним розвитком методології складання кошторисів є матрична (зведена) форма кошторису, в якій витрати групуються одночасно постатейно і поелементно. Приклад указаного кошто­рису наведено в табл. 4.2. З одного боку, в матричному коштори­сі поєднується інформаційно-аналітичний потенціал постатейно­го і поелементного підходів, а з другого — на його основі зручно здійснювати перевірку правильності обчислень, а також розподі­ляти всі витрати на змінні та постійні, що є необхідним під час поваріантних обчислень. Такий кошторис дозволяє отримати пев­ний синергійний ефект.

Р ОЗПОДІЛ ВИТРАТ ДОПОМІЖНИХ І ОБСЛУГОВУЮЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Н

епрямі витрати основних виробничих підрозділів за джерелом їх формування, як випливає з попе­реднього викладу, складаються з двох груп:

внутрішні непрямі витрати, місцем виникнення яких є без­посередньо певний підрозділ;

непрямі витрати, пов'язані з послугами підрозділів допомі­жного і обслуговуючого виробництв.

Окремий допоміжний чи обслуговуючий підрозділ, як правило, забезпечує роботу більше ніж одного підрозділу основного вироб­ництва. У зв'язку з цим виникає завдання обґрунтованого розподілу зовнішніх непрямих витрат між об'єктами обслуговування. Осно­вою для розподілу є обсяг наданих послуг відповідним підрозділам. Певна частка робіт і послуг структурних одиниць допоміжного й обслуговуючого виробництва може спрямовуватися на задоволення внутрішніх потреб самих цих підрозділів. Наявність взаємних по­слуг ускладнює розглядуване завдання розподілу. З урахуванням взаємного обслуговування його обґрунтоване вирішення передбачає перерозподіл витрат між відповідними допоміжними і обслуговую­чими підрозділами. Отже, в загальному випадку шлях витрат окре­мого допоміжного чи обслуговуючого підрозділу за складання кош­торисів підрозділів основного виробництва і визначення собіварто­сті продукції є таким, як наведено на рис. 4.2.

Як зазначалося, розподіл витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами здійснюється пропор­ційно обсягу наданих ними послуг. Для конкретного віднесення витрат зазвичай використовують один з трьох методів:

— прямого розподілу;

— поетапного, або повторного розподілу; —системи рівнянь.

Щоб з'ясувати зміст названих методів, розглянемо умовний приклад.

Нехай підприємство має два основні виробничі підрозділи і два підрозділи допоміжного і обслуговуючого виробництв. їхні витрати за квартал (без урахування витрат підрозділів допоміж­ного й обслуговуючого виробництв у кошторисах основних струк­турних одиниць) складають:

основні виробничі підрозділи 1 і 2 (В 1 і В2)— відповідно 120 000 грн і 80 000 грн;

допоміжний і обслуговуючий підрозділи 1 і 2 (Д1 і Д2) — відповідно 20 000 грн і 10 000 грн.