Тема 11 Планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку Лекція 12

Мета: Вивчення планування обліку; видів планів розвитку обліку; сутності американської системи “стандарт-кост”; системи “директ-костінг”; контролінгу.

План

12.1 Суть і значення планування розвитку обліку і контролю

12.2 Американська система “стандарт-кост”

12.3 Система “директ-костінг” та її значення в обліку виробництва

12.4 Суть і призначення контролінгу

Час: 2 год.

Література: [1], [3], [5], [6], [7], [8], [11], [12], [14].

12.1 Суть і значення планування розвитку обліку і контролю

Щоб забезпечити стабільний розвиток системи бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу, потрібно відповідним чином його спланувати. Такі плани мають бути конкретними, реальними і підкріплені розрахунками матеріально-технічного забезпечення їх виконання.

Державне регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснює Міністерство фінансів України, завданням якого є затвердження національних (положень) стандартів бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

У банківській сфері регулювання проводить Національний банк України, а у бюджетних закладах — Державне казначейство України.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні проводиться з метою:

1. створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковим для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

2. удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

При Міністерстві фінансів України створена Методологічна рада з бухгалтерського обліку, яка забезпечує:

а) організацію розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативне-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

б) удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;

в) методологічне забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;

г) розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах. Головне контрольно-ревізійне управління України та підпорядковані йому підрозділи:

1. розробляють інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок;

2. здійснюють методичне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних органів;

3. узагальнюють досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб;

4. розробляють пропозиції щодо удосконалення контролю.

Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок, що проводяться з метою встановлення чи правильно витрачаються кошти та матеріальні цінності; як вони зберігаються; який стан та чи достовірні дані бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, бюджетних закладах, державних фондах, а також в підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів; розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх на далі.

Щодо державного регулювання економічного аналізу, то, на жаль, дане питання законодавче не вирішене і ним займаються ті ж структури, що й бухгалтерською та фінансовою звітністю із власної Ініціативи.

На наш погляд, назріла потреба в розробці, обговоренні і прийнятті Закону України «Про економічний аналіз», де б було визначено статус, функції та правові основи діяльності аналітичної служби.

До організації планування й управління розвитком вітчизняного обліку, контролю та аналізу залучають представники Федерації бухгалтерів і аудиторів України, Спілки аудиторів України, провідних вітчизняних періодичних видань (журналів «Бухгалтерський облік і аудит», газета «Все про бухгалтерський облік» та інші) і т.д.

Ці представники беруть активну участь в підготовці й обговоренні важливих нормативно-правових актів України, роботі нарад і семінарів тощо.

Аудиторська палата України здійснює сертифікацію і ліцензування суб’єктів, що мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде «Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноособове надають аудиторські послуги».

Затвердження норми і стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України.

Затверджені Аудиторською палатою України норми та стандарти аудиту є обов’язковими для дотримання підприємствами, закладами і організаціями нашої держави.

Аудиторська палата України створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування.

Плани розвитку бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу за часом їх дії поділяються на:

1. перспективні— плани, які складаються на тривалу перспективу (до десяти років);

2. річні - плани, де визначені заходи з розвитку бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу на наступний рік (із врахуванням запланованого у перспективному плані);

3. поточні — (місячні, квартальні, піврічні) — плани розвитку обліку, контролю та аналізу в підприємстві протягом незначного проміжку часу календарного року: місяця, кварталу, півріччя, дев’яти місяців.

В залежності від рівня підпорядкованості плани бувають:

1. плани первинної ланки — це плани розвитку обліку, контролю та аналізу в підприємствах, організаціях, закладах і їх сегментах (структурних підрозділах);

2. плани вищих ланок — це плани розвитку обліку, контролю та аналізу на рівні міністерств, відомств, об’єднань, управлінь тощо, тобто це зведені плани первинних ланок (творчо опрацьовані, змінені та доповнені).

За тематикою запланованих заходів плани розвитку бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу можна згрупувати таким чином:

1. плани удосконалення;

2. плани розвитку;

3. інші плани;

До планів удосконалення зараховують:

а) плани удосконалення методології та методики бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу передбачають прогресивні зміни у їх формах та методах, технічних прийомах; розробку, впровадження і розвиток комп’ютеризації обліку контролю та аналізу;

б) плани удосконалення організації процесів обліку, контролю і аналізу сприяють запровадженню новітніх носіїв облікової, контрольної та аналітичної Інформації; розробці й використанню оптимальних схем вирішення завдань облікового, контрольного і аналітичного спрямування.

До планів розвитку бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу включають наступні плани:

а) плани розвитку організаційної структури управління обліком контролем і аналізом дозволяють розробляти оптимальну структуру бухгалтерії (контрольного, аналітичного відділу); скорочувати або вводити нові відділи (сектори, групи) та посади; розраховувати витрати на ведення обліку, контролю та аналізу та намагатись зробити ці витрати ефективними і т.д.;

б) плани розвитку нормативно-правового забезпечення обліку, контролю і аналізу передбачають потребу надходження в підприємство, організацію, заклад Законів України, Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, положень, методичних вказівок, рекомендацій міністерств та відомств тощо; розробку та впровадження положень про бухгалтерію (відділ, сектор, групу), посадових Інструкцій, графіків виконання робіт, внутрішньогосподарських стандартів тощо;

в) плани розвитку інформаційного, технічного і ергономічного забезпечення бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу

передбачають оптимізацію інформаційних потоків в підприємстві шляхом їх моделювання; запровадження новітніх технологічних засобів та технологій обробки облікової, контрольної та аналітичної інформації; створення належних умов для роботи персоналу, що обслуговує комп’ютери і т.д.

До інших планів розвитку обліку контролю і аналізу відносять:

а) плани науково-дослідних і експериментальних робіт включають в себе перелік робіт, необхідних для наукових досліджень й проведення експериментів з обліку, контролю та аналізу вченими — економістами науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів, галузевих науково-дослідних лабораторій; працівниками облікової (контрольної, аналітичної) служби з великим практичним стажем;

б) плани соціального розвитку облікової, контрольної, аналітичної служби дозволяють забезпечити підготовку та перепідготовку кадрів, їх атестацію і перестановку; покращення умов праці бухгалтерів, контролерів, аналітиків; Моральні та матеріальні стимули для ефективної їх діяльності.

В процесі підготовки планів розвитку бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу потрібно розробити таблиці за такими показниками: порядковий номер, заплановані заходи, відповідальний виконавець, термін виконання, витрати на заплановані заходи, розрахункова ефективність від реалізації планових заходів.

Для того, щоб впровадити окремі облікові, контрольні та аналітичні завдання в дію потрібно дотримуватись таких основних стадій провадження:

1) вибір об’єктів впровадження, тобто встановити які саме із конкретних завдань варто брати до реалізації, виходячи із умов діяльності підприємства;

2) нормативно-правове забезпечення впровадження завдання передбачає, що проектувальники підготують щодо реалізації завдання всі необхідні нормативно-правові акти, включаючи наказ керівника підприємства та план дій;

3. проведення обстеження об’єкта, на якому буде впроваджуватись завдання, означає, всебічне дослідження об’єкта з метою встановлення рівня його готовності до впровадження завдання;

4. розробка робочої Інструкції (проекту) для впровадження в дію, визначає, що має бути розроблена методологія реалізації проекту та його організація, встановлені форми первинних й інших документів і рекомендацій щодо їх заповнення, вказані шляхи поліпшення виконання проекту і т.д.;

5. проведення виробничих (інструктивних) нарад дозволяє обговорити питання впровадження окремого завдання в життя з різних боків; виявити «вузькі місця»; підвести підсумки наради та доопрацювати її рішення, вказавши біля кожного пункту термін, виконавців та позначку про виконання;

6. апробація робочої інструкції (проекту) — це пробне впровадження з метою виявлення його слабких сторін і серйозних прорахунків проектувальників;

7. доопрацювання робочої інструкції (проекту) за наслідками апробації та вироблення її остаточного варіанту;

8. внесення змін та доповнене у положення про відділ (сектор, групу) і посадові інструкції за умови, що цього вимагає впроваджуване завдання;

9. передавання впроваджуваного завдання для використання в практиці господарсько-фінансової діяльності підприємства означає, що облікове (контрольне, аналітичне) завдання вирішене і його можна використовувати в обліковому (контрольному, аналітичному) процесі.