10.4 Методика визначення чисельності облікового підрозділу підприємства

Кількість штатних працівників облікового, контрольного і аналітичного апарату залежить від мети та завдань, які виконує цей апарат в підприємстві, а також від фінансового стану самого підприємства.

Ми вже відзначали (параграф 6.2), що у приватно-орендному сільськогосподарському підприємстві може працювати 5—7 бухгалтерів (контролерів, аналітиків), у промисловому підприємстві — 20—40 осіб (у промислових гігантах — 100—200 бухгал­терів, контролерів, аналітиків).

Чисельність працівників апарату управління, в тому числі і працівників облікової, контрольної та аналітичної служб, передбачена у штатному розписі підприємства.

В залежності від варіанту взаємостосунків між обліковим апаратом та структурними підрозділами підприємства з питань обліку визначається система організації цього апарату.

Існує три варіанти таких взаємостосунків: централізація облікової роботи, децентралізація або неповна централізація.

Централізація облікової роботи в підприємстві передбачає, що у структурних підрозділах складаються первинні документи, які згідно із графіком документообігу передаються в центральну бухгалтерію без будь-якої їх обробки та узагальнення інформації на місцях.

За децентралізації облікової роботи в підприємстві у кожному структурному підрозділі підприємства є обліковий апарат на чолі із старшим бухгалтером або бухгалтер, які виконують значний обсяг облікових та звітних робіт і передають у центральну бухгалтерію підприємства разом із первинними документами узагальнені та вичерпні облікові і звітні дані про діяльність структурного підрозділу за звітний період.

За неповної централізації обліку у кожному структурному підрозділі підприємства працює обліковець (рахівник) або бухгалтер, які виконують певну частину облікових та звітних робіт на місці (опрацьовують первинні документи; роблять записи у накопичувальних та зведених відомостях, книгах, журналах; нараховують заробітну плату працівникам даного структурного підрозділу; готують звіти про затрати на виробництво та вихід готової продукції, робіт і послуг (виробничі звіти)).

Головний бухгалтер (контролер, аналітик) підприємства повинен:

1. визначити (залежно від кількості своїх підлеглих) чи облікова (контрольна, аналітична) служба буде поділена на відділи, сектори, групи чи ні;

2. встановити скільки працівників буде працювати у кожному відділі, секторі, групі і як називатиметься посада конкретного працівника;

3) обдумати, які функції має виконувати кожен працівник та як він взаємодіятиме з іншими працівниками.

У приватно-орендному сільськогосподарському підприємстві, де працює, для прикладу, 7 бухгалтерів можна передбачити такі посади:

1) головний бухгалтер підприємства; 2) заступник головного бухгалтера; 3) старший бухгалтер з обліку виробництва; 4) старший бухгалтер з обліку праці та її оплати; 5) бухгалтер з обліку необоротних активів; 6) бухгалтер з обліку запасів; 7) бухгалтер з обліку податків. Крім того, в такому підприємстві має бути 1—2 штатних внутрішніх контролери та один аналітик.

В промисловому підприємстві, для прикладу, передбачено 27 штатних посад бухгалтерів, 4 — внутрішніх контролерів та 3 — аналітиків. На підставі цих даних, головний бухгалтер підприємства приймає відповідне рішення про створення відділів фінансового та управлінського обліку, групи внутрішнього контролю та аналітичної групи.

Відділ фінансового обліку може налічувати у своєму складі 22 особи і складатись із загального сектора та 4 груп: 1) з обліку виробництва; 2) з обліку пращ і заробітної плати; 3) з обліку податків; 4) з обліку необоротних активів та запасів.

За новими кваліфікаційними вимогами (з 2002 року), головний бухгалтер підприємства повинен мати повну вишу економічну освіту (з дипломом спеціаліста або магістра) і стаж бухгалтерської роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра — не менше 2 років; для спеціаліста — не менше 3 років.

Такі ж вимоги висуваються і до начальника (завідувача) відділу (управління) бухгалтерського обліку та завідувача сектором (бюро) у відділі (управлінні) бухгалтерського обліку.

До бухгалтерів-професіоналів (з дипломом спеціаліста) висуваються такі кваліфікаційні вимоги:

а) провідний бухгалтер (з дипломом спеціаліста) — повна вища освіта відповідного напрямку підготовки (магістра, спеціаліста) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією бухгалтера 1 категорії — не менше 2 років;

б) бухгалтер 1 категорії (з дипломом спеціаліста) — повна або базова вища освіта відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для магістра без вимог до стажу роботи; для спеціаліста — стаж роботи за професією бухгалтера 2 категорії не менше 2 років; для бакалавра не менше 3 років.

в) бухгалтер 2 категорії (з дипломом спеціаліста) — повна або базова вища освіта відповідного напрямку підготовки (спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для спеціаліста — без вимог до стажу роботи; для бакалавра — стаж роботи за професією бухгалтера не менше 2 років;

г) бухгалтер (з дипломом спеціаліста) — повна або базова вища освіта відповідного напрямку підготовки (спеціаліст або бакалавр) без вимог до стажу.

До бухгалтерів — фахівців встановлюються такі кваліфікаційні вимоги:

а) бухгалтер першої категорії — базова вища освіта відповідного напрямку підготовки (бакалавр, молодший спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією бухгалтера 2 категорії не менше одного року;

б) бухгалтер другої категорії — базова вища освіта відповідного напрямку підготовки (бакалавр, молодший спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією бухгалтера — неменше одного року.

в) бухгалтер — базова вища освіта відповідної підготовки (молодший спеціаліст) без вимог до стажу роботи або повна загальна середня освіта та професійно-технічна освіта і стаж роботи за професіями технічного службовця у галузі фінансової діяльності, роботи з базами даних, статистики, бухгалтерського обліку — неменше одного року.

Існують певні кваліфікаційні вимоги і до технічних службовців:

1. старший касир — базова вища освіта відповідного напрямку підготовки (молодший спеціаліст) без вимог до стажу роботи або повна загальна вища освіта та професійно-технічна освіта, підвищення кваліфікації і стаж роботи за професією касира — не менше одного року;

2. касир — повна загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта або професійно-технічне навчання на виробництві. Без вимог до стажу;

3. обліковець — ті ж самі вимоги, що і до касира.

Обліковий апарат, в залежності від способу розподілу праці, організовується за такими принципами:

1. виробничим (структурним);

2. функціональним (циклічним).

Виробничий (структурний) принцип організації роботи облікового апарату передбачає, що кожному працівникові доручається виконання облікових робіт за одним або кількома видами однотипних об’єктів від моменту отримання первинних документів в бухгалтерію до передачі їх в архів, тобто він займається обліком, пов’язаним з одним або декількома виробничими (структурними) підрозділами, рахунками (класами рахунків).

Для прикладу, бухгалтер з обліку виробництва, бухгалтер з обліку праці та її оплати, бухгалтер з обліку запасів, бухгалтер з обліку необоротних активів, бухгалтер з обліку податків тощо.

Функціональний (циклічний) принцип організації роботи облікового апарату означає, що кожному виконавцю доручається виконання робіт, пов’язаних із певним циклом облікового процесу, стадією обліку.

Для прикладу, бухгалтер з приймання документів від структурних підрозділів, бухгалтер з обробки документів, бухгалтер з синтетичного обліку, бухгалтер з аналітичного обліку і т.д.

Більшість облікових апаратів вітчизняних підприємств пра­цює за виробничим (структурним) принципом.

На відміну від бухгалтерів, контролери і аналітики організовують свою роботу за системним принципом, тобто, спрямовують всі свої зусилля на системні, комплексні дослідження ефективності діяльності підприємства загалом та його сегментів (структурних підрозділів), законності і доцільності здійснення господарських операцій, на підготовку висновків та пропозицій щодо поліпшення функціонування господарського механізму тощо.

На великих підприємствах контролери і аналітики можуть спеціалізуватись за напрямками або видами контрольної (аналітичної) роботи.