8.5 Організація документації і документообігу по операціях руху виробничих запасів

Документальне забезпечення руху спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів», інструментів, облічувальних у складі МШП, здійснюється відповідно до вимог Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів від 22.05.1996 р. № 145 за типовими формами:

• МШ-1 - відомість на поповнення/вилучення постійного запасу інструментів (пристроїв);

• МШ-2 — картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів;

• МШ-3 — замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв);

• МШ-6- особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв;

• МШ-7 — відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв;

• МШ-4 — акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів;

• МШ-5 — акт на списання інструментів (приладів) та їх обмін на придатні;

• МШ-8 — акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

При одержанні приплоду телят, поросят, ягнят (крім каракульських), лошат, нових сімей бджіл тощо завідувач фермою, зоотехнік чи бригадир складають у двох примірниках «Акт на оприбуткування приплоду тварин» (ф. № 95). Дані акта використовують для нарахування заробітної плати працівникам ферми. Обидва примірники акта передаються в бухгалтерію: один — на наступний день після його складання, а другий — в кінці місяця разом зі «Звітом про рух худоби і птиці на фермі» після того, як на підставі нього будуть зроблені записи в регістрах зоотехнічного обліку. Записи в акті здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду великої рогатої худоби і коней, по всіх інших тваринах — в цілому, з зазначенням статі. У документі вказують, за ким із тваринників була закріплена тварина, що дала приплід, кличку і номер матки, кількість і вагу приплоду, присвоєні молодняку номери, його особливі ознаки (масть, прикмети, проміри тощо).

Відправлення на забійний пункт всієї продукції окоту з товарною шкуркою і ягнята для забою на шкурку, мертвонароджені, випоротки, викидні, ті, що загинули, та змушено прирізані до бонітування й після нього) та нетоварною шкуркою ембріони) оформляють «Накладними (внутрішньогосподарського призначення)» ф. № 87) у трьох примірниках, з яких один залишається в отарі.

Для обліку кількості каракулю, одержаного окремими бригадами, на ягнят, що відправляються на забійний пункт, начіплюють бірки із зазначенням номера бригади. При забої бірка переноситься на забиту шкурку. Такі ж самі бірки начіплюють і на відправлені на забійний пункт каракульські шкурки ягнят, забитих в отарі.

Загибель і дорізування суягних вівцематок засвідчують також в «Акті про хід :коту овець» (ф. № 103) та в «Акті на вибуття тварин і птиці» (ф. № 100), в розділі «Використання» якого обов’язково зазначають кількість і якість одержаних шкурок від випоротків. Одночасно з цим одержані випоротки (з товарною і нетоварною .куркою) показують в «Акті про хід окоту овець» (ф. № 103).

Усю продукцію окоту каракульських овець, що надійшла протягом дня на пункт, записують окремим рядком з кожної накладної у відповідні графи «Акта на вибуття тварин і птиці» (ф. № 100). Тут же показують вихід шкурок, нетоварних шкурок, тушок та сичугів, одержаних від переробки (забою).

У кінці робочого дня «Акт на вибуття тварин і птиці» (ф. № 100) підписують члени комісії, призначеної керівництвом сільськогосподарського підприємства на період окоту для якісного прийняття продукції забійним пунктом. У кінці акта матеріально відповідальна по забійному пункту особа розписується про прийняття продукції на склад сільськогосподарського підприємства чи для продажу.

У спеціалізованих птахівничих підприємствах та на птахофабриках для проживання одержаних (виведених) пташенят застосовують «Акт виводу та сортування добового молодняку птиці» (ф. № 106). Його складає начальник цеху інкубації зоотехнік у день виводу пташенят. У цьому акті зазначають відсоток виходу та як. виведених пташенят з кожної партії закладених яєць. Начальник цеху інкубації на підставі відповідних документів складає і подає в бухгалтерію «Звіт про процеси інкубації» (ф.№ 105). Звіт підписують начальник цеху й оператор і затверджує керівник підприємства. Відпуск пташенят з цеху інкубації в цех вирощування здійснюють за «Накладними (внутрішньогосподарського призначення)» (ф. № 87). На кожну партію птиці, направлену в забійний цех, виписується окрема наклади

На одержаний приплід звірів та кролів складають «Накопичувальний акт на оприбуткування приплоду звірів» (ф. № 96), у якому зазначають кількість знайденого в кожному гнізді молодняку (живого і мертвого). Оприбутковують тільки живих звірят (кроленят), виявлених при реєстрації приплоду. Накопичувальний акт складає завідувач фермою, зоотехнік або бригадир в момент розкриття гнізд Дані актів переносять у регістри зоотехнічного обліку та використовують для г рахунку заробітної плати працівникам ферми. Накопичувальні акти подають у бухгалтерію разом зі «Звітом про рух худоби і птиці на фермі» (ф. № 102).

Тварини, придбані в інших сільськогосподарських підприємствах, племінні об’єднаннях тощо, оприбутковуються на підставі товарно-транспортних накладних і рахунків-фактур (ф. № 868). До них додають ветеринарне свідоцтво, а і; придбанні племінних тварин заповнюється також «Племінне свідоцтво».

Тварин, які надійшли в порядку безоплатної передачі від інших підприємствах чи організацій, приймають на облік на основі рахунків-фактур та «Товарно-транс­портних накладних на відправку-приймання тварин і птиці» (ф. № 1 с.-г. твар.).

Наявність кормів обліковують у «Журналі обліку кормів» (ф. № 35а), а витрати — у «Журналі обліку витрат кормів» (ф. № 35).

Облік насіння соняшнику, тютюну та луб’яних культур. Облік урожаю насіння соняшнику ведуть із застосуванням тих самих первинних документів, що й облік надходження зерна.

При обліку тютюну враховують основне і додаткове збирання врожаю. Після сушіння і доробки листків їх зважують і оприбутковують за фактичною масою При цьому складають щоденник надходження сільськогосподарської продукції (ф.№81).

При відправленні з поля одержаної продукції льону, конопель та інших луб’яних культур застосовують «Реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля» (ф. № 77) так само, як і при обліку надходження зерна.

Облік продукції тваринництва. Надходження молока у сільськогосподарських підприємствах оформляють «Журналом обліку надою молока» (ф. № 1121 який складає завідуючий фермою, бригадир, майстер машинного доїння чи старша доярка. У ньому по кожній доярці щодня записують кількість корів, що дояться, та кількість одержаного молока (у кілограмах) по кожному доїнню окремо (вранці, вдень, увечері).

У дні, коли здійснюють контрольне доїння, в журналі обліку надою роблять відповідну позначку. Завідуючий фермою, бригадир або старша доярка щоденно визначає вміст жиру в молоці по кожній групі корів, закріплених за доярками, і перераховує кількість прийнятого молока як однопроцентне.

Журнал обліку надою молока ведуть в одному примірнику протягом 15 днів і зберігають на фермі. Кількість надоєного молока та вміст жиру в ньому підтверджують своїми підписами завідуючий фермою або бригадир і доярки.

Відпуск молока дитячим закладам, на громадське харчування та в інші пункти у самому господарстві проводять за «Накладними» (ф. № 87) або «Лімітно-забірними картами» (ф. № 117). Витрачання молока на випоювання телят оформляють «Відомістю витрати кормів» (ф. № 94).

Сільськогосподарські підприємства реалізують молоко, як правило, переробним підприємствам згідно із погодженим графіком. При цьому переробні підприємства можуть закуповувати молоко безпосередньо на місці у товаровиробника (за наявності умов визначення маси та якості сировини). Оцінювати якість молочної сировини мають право лише особи, які пройшли спеціальну підготовку, що підтверджено відповідними документами.

Для обліку щоденного надходження і витрачання молока протягом місяця на кожній фермі ведеться «Відомість руху молока» (ф. № 114).

По закінченні звітного періоду перший примірник цієї відомості разом із журналами обліку надою молока, лімітно-забірними картами, товарно-транспортними накладними та іншими документами подають у бухгалтерію підприємства. Другий примірник відомості залишається у завідуючого фермою, бригадира й замінює книгу складського обліку.

Основним первинним документом з обліку надходження вовни є «Акт настригу і приймання вовни» (ф. № 115). Цей документ складає зоотехнік з участю старшого чабана та завідуючого пунктом стриження овець у трьох примірниках, з яких перший є підставою для оприбуткування вовни на складі, другий залишається у бригадира (старшого чабана), а третій — передають зоотехніку для складання заключного звіту про стрижку овець.

Для заповнення акта використовують дані «Щоденника надходження і відправки вовни на заготівельні пункти» (ф. № 116).

Відправку вовни для переробки оформляють «Покіпним описом» (ф. № 115а). При реалізації вовни виписують «Товарно-транспортну накладну на відправку-приймання вовни» (ф. № 1с.-г., вовна).

Запитання для самоперевірки

1. Які передумови організації обліку запасів?

2. Які первинні документи застосовуються в бухгалтерському обліку сільськогосподарських підприємств?

3. Які особливості організації документування обліку МШП?

4. В чому особливість аналітичного обліку МШП ?

5. Як організувати облік на складах?

6. Назвіть особливості організації документообігу одержаної сільськогосподарської продукції.

7. Яким чином організувати аналітичний облік готової продукції?

8. Яка інформація про запаси зазначається в наказі про облікову політику підприємства?

9. За якими методами обліковується продукція врожаю зернових культур ?

10. Який порядок документування продукції тваринництва ?