5.4 План виконання робіт з обліку праці та її оплата

Облік виплат працівникам є досить складною топологічною ділянкою бухгалтерського обліку, яка вимагає досить ретельного організаційного забезпечення і, насамперед, кадрового та інформаційного. Звичайно цю ділянку роботи доручають найбільш кваліфікованим працівникам.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначені Законом України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР. Згідно із Законом заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Структура заробітної плати є наступною:

— основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

—додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

—інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Перелік виплат працівникам, що включаються до конкретних видів заробітної плати наведений в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5.

Трудовий договір, що укладається між власником та працівником гарантує кожному працівнику право на роботу за спеціальністю обумовленою угодою сторін, що гарантується Кодексом Законів про працю. Припинення дії договору може бути як з ініціативи працівника так і власника.

Трудові правовідносини підприємства з працівником регулюються Кодексом законів про працю (КЗпП) України. На підставі КЗпП на підприємстві повинен бути встановлений єдиний порядок оформлення, прийому, звільнення і переведення співробітників.

Сукупність документів, в яких зафіксовані етапи трудової діяльності співробітників, називається документацією по особовому складу (кадрах, персоналу). До таких документів відносяться: трудові контракти (договори), укладені підприємством з працівником; накази по особовому складу (прийом, звільнення, переведення співробітника); трудові книжки; особові картки форми Т-2; особові справи; особові розрахунки по заробітній платі.

Треба знати, що відомості про факти, події і обставини трудової діяльності і приватного життя громадян відносяться до категорії конфіденційної інформації. Прийом на постійну роботу працівника проводиться за схемою:

Схема 5.1 Прийом працівника на постійну роботу

Звільнення працівника проводиться за наступною схемою:

Схема 5.2 Звільнення працівника з роботи

Переведення працівника на іншу посаду в рамках підприємства здійснюється за наступною схемою:

Схема 5.3 Переведення працівника на іншу посаду

Згідно з КЗпП існують умови припинення дії трудового договору:

• Припинення дії трудового договору;

• Розірвання договору з ініціативи працівника;

• Розірвання договору з ініціативи власника;

• Розірвання договору працівником або власником за попередньою згодою або без згоди з профспілкою;

• Розірвання договору на вимогу профспілкового органу;

• Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок , що мають дітей;

• Обмеження звільнення працівників молодше 18 років;