Вікова фізіологія і гігієна серцево-судинної системи дитини

Органи серцево-судинної системи

Кров в організмі безперервно рухається по замкнутій кровоносній системі, яка складається з серця і кровоносних судин. В системі кровоносних судин розрізняють артерії, вени і капіляри. Центральним органом, який спричиняє рух крові по судинах, є серце.

Серце людини за своєю формою схоже на стиснений в передньо-задньому напрямі конус. Основа серця звернена вверх і вправо, а верхівка — вниз, вліво і вперед. Розташоване серце в грудній клітці між легенями. Більша частина його зсунута вліво від серединної площини тіла. Розрізняють передню і задню поверхні серця, правий і лівий краї.

У новонародженої дитини серце майже кулясте, зміщене воно значно більше вправо, ніж у дорослої людини, положення його близьке до поперечного. До дворічного віку, завдяки високому положенню діафрагми, серце набирає горизонтального положення. Тільки в 2— 3-річної дитини воно набирає косого положення.

За величиною серце людини дорівнює приблизно величині кулака. У дітей раннього віку маса серця відносно більша, ніж у дорослих. Так у перші роки життя дитини серце важить 0,63—0,89% ваги тіла, тоді як у дорослої людини — тільки 0,48— 0,52%. Росте серце нерівномірно. Найінтенсивніше росте воно на першому році життя і частково на другому. Особливо різке збільшення серця буває в період статевого дозрівання (з 14—15 років). Найповільніше росте серце в молодшому шкільному віці (від 7 до 12 років). Протягом перших восьми місяців життя дитини вага серця подвоюється, до двох років збільшується в три рази, до п’яти років — у чотири рази і до 16 років — більш, ніж у 10 раз. Серцевий м’яз продовжує розвиватись і диференціюватись до 18—20 років. Вага серця у хлопчиків більша, ніж у дівчаток.

Стінка серця складається з трьох шарів. Внутрішній (епітеліальний) шар називається ендокардом, середній (м’язовий) — міокардом і зовнішній (сполучнотканинний) — епікардом.

Провідна система серця. Серцевий м’яз складається з поперечносмугастої м’язової тканини (як і скелетні м’язи). Проте серцевий м’яз відрізняється від скелетного значно довшим періодом незбудливості і меншою швидкістю проведення збудження (1—4 м/сек).

В серці є окремі ділянки, які відзначаються високою збудливістю. Складаються вони з нервових і видозмінених м’язових клітин, які разом утворюють провідну систему серця В окремих ділянках цієї системи є скупчення клітин — вузли. Вони зумовлює ритм серцевих скорочень.

Виштовхнута з лівого шлуночка артеріальна кров по аорті і артеріях рухається до капілярів усіх тканин, де вона віддає свій кисень і перетворюється у венозну. У дітей капіляри мають більший просвіт, ніж у дорослих, тому тканини дитячого організму інтенсивніше постачаються кров’ю, ніж тканини організму дорослої людини.

Венозна кров по венах тече до правого передсердя. Шлях крові від лівого шлуночка через тканини тіла до правого передсердя називається великим колом кровообігу.

Венозна кров, що збирається з усього тіла в праве передсердя, надходить з нього у правий шлуночок, а звідти виштовхується в легеневу артерію. У легенях артерії розгалужуються на густу сітку капілярів. Шлях крові з правого шлуночка в легені, а звідти у ліве передсердя називається малим колом кровообігу. На відміну від великого, в малому колі кровообігу по артеріях (до легень) рухається венозна кров, а по венах (до серця) артеріальна.

Безперервний рух крові по судинах зумовлюється роботою серця, яка складається з правильного чергування скорочень серцевого м’яза — систол і його розслаблень — діастол.

У дорослих людей серце скорочується 60—80 раз на хвилину. Один серцевий цикл триває 0,8с (систола передсердь — близько 0,1с, систола шлуночків — близько 0,3с і діастола серця близько 0,4с). Отже, протягом серцевого циклу передсердя 0,1с працюють, а 0,7с відпочивають; шлуночки працюють 0,3 с, а відпочивають 0,5с.

Частота серцевих скорочень у здорових людей може збільшуватись з різних причин (підвищення температури навколишнього середовища, після їди, при емоціях і особливо при м’язовій роботі). У цих випадках час кожного серцевого циклу зменшується (головним чином за рахунок тривалості діастоли, серця).

Пульс. Періодичні коливання стінок аорти, зумовлені періодичним надходженням у неї крові, поширюються у вигляді хвилі по всіх артеріях. Ці коливання стінок артерій називаються пульсом. Пульс можна промацати у тих місцях, де артерії лежать на кістці безпосередньо під шкірою (променева і вискова артерії, артерії тильної сторони стопи та ін.). З пульсу можна судити про роботу серця, бо кожному ударові пульсу відповідає одне скорочення серця. Пульсова хвиля, що пробігає по артеріях з швидкістю 7—10 м/с, поступово затухає і в капілярах пульсації зовсім нема.

У дітей серцевий м’яз збуджується швидше, ніж у дорослої людини. Тому в дитини скорочення серця і пульс частіші, ніж у дорослої людини. Чим менша за віком дитина, тим частіший ритм її серцевих скорочень.

Частота пульсу в дітей одного й того самого віку коливається в значних межах. У дівчаток пульс майже завжди частіший, ніж у хлопчиків.

Ударний і хвилинний об’єм крові. При кожній систолі лівий і правий шлуночки виштовхують в аорту і легеневу артерію однакову кількість крові. Кількість крові, що виштовхується серцем при одному скороченні, називається ударним, або систолічним, об’ємом крові, а кількість крові, що виштовхується за 1 хв. — хвилинним об’ємом. Ударний об’єм крові найбільше зростає протягом першого року життя (в 4 рази) та у період статевого дозрівання.

Ритм серцевих скорочень у дітей частіший, тому й хвилинний об’єм крові в них відносно більший, ніж у дорослих. Це має велике значення, бо в тканинах ростучого організму процеси обміну речовин відбуваються значно інтенсивніше, ніж у дорослої людини. Так, наприклад, в дитини наприкінці першого року життя на 1кг ваги тіла споживається кисню в 2—3 рази більше, ніж у дорослої людини. Потім у дітей потреба у кисні поступово зменшується і до періоду змужнілості організму наближається до потреб дорослої людини.

Робота тренованого і натренованого серця. При різній діяльності організму, особливо при м’язовій, потреба тканин у кисні і поживних речовинах зростає, тому робота серця в цих випадках посилюється. Серце може збільшувати свою роботу частішими скороченнями і збільшенням ударного об’єму крові. При дуже напруженій фізичній праці частота скорочень серця може подвоїтись, а ударний об’єм крові — потроїтись; вся робота серця збільшується в шість раз порівняно з роботою, яку воно виконує, коли організм перебуває в спокійному стані.

Але так збільшується робота серця тренованої людини, яка систематично займається фізичною працею, фізкультурою, спортом. Нетреноване серце, подвоївши частоту своїх скорочень, може збільшити ударний об’єм крові тільки в 1,5 рази, а вся робота його зросте лише в три рази.

Серце дитини працює так само, як серце нетренованої людини. Через невелику потужність серцевого м’яза і велику частоту скорочень збільшення ударного об’єму крові у дітей майже неможливе. Дитяче серце, подібно до серця нетренованої людини, посилює свою роботу, головним чином за рахунок частіших скорочень. Тому необхідне правильне, систематичне трену­вання серця дитини. Цю особливість серця дітей необхідно також враховувати при дозуванні фізичних навантажень (фізичної праці, фізичних вправ і т. д.) для дітей різного віку, бо перевантаження їх серця може викликати значні порушення його діяльності, що шкідливо відіб’ється на розвитку і здоров’ї дитини.

Слід відзначити, що хоч м’язові волокна серця дитини молодшого шкільного віку розвинені ще порівняно слабо, воно порівняно більш виносливе, бо серцевий м’яз дитини краще постачається кров’ю, ніж у дорослої людини.

Робота серця може змінюватись рефлекторно внаслідок впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. По доцентрових нервах у центральну нервову систему надходять імпульси від органів чуття, від м’язів, що скорочуються під час роботи, від внутрішніх органів, що працюють. Ці імпульси можуть у головному або спинному мозку перейти на будь-які відцентрові нерви, в тому числі й на волокна блукаючого і симпатичного нервів, які йдуть до серця. В результаті робота серця зміниться відповідно до потреби окремих органів і всього організму.

Діяльність серця зв’язана також з корою великих півкуль. Про це свідчить вплив на роботу серця стану психіки. Такі психічні емоції, як радість, страх, переляк, сором, горе (особливо, коли вони з’являються несподівано), викликають прискорення або сповільнення ритму серцевих скорочень. Тяжкі психічні переживання можуть шкідливо відбитися на серцевій діяльності. Вплив емоцій та інших психічних переживань на діяльність серця особливо сильно проявляється у дітей та підлітків.

Аритмія серцевої діяльності у дітей. У дітей молодшого шкільного віку (7—9 років) спостерігається нерівномірний ритм серцебиття в спокої в сидячому положенні. Після короткочасних прискорень серцебиття в них спостерігаються поодинокі різкі сповільнення серцевих скорочень, які співпадають з видихом. Дихальна аритмія серця — нормальне фізіологічне явище. Вона зменшується в 13—15 років і знову посилюється в 16—18 років, а потім поступово зменшується. Аритмії в юнацькому віці, на відміну від аритмії в молодшому шкільному віці, властиве поступове сповільнення і прискорення пульсу, що відповідає фазам дихання. В юнацькому віці під час вдиху тривалість пульсу вкорочується, а під час видиху — збільшується. Сповільнення і прискорення пульсу є результатом змін ритму дихання, які відбиваються на роботі серця, викликаючи зміну тонусу блукаючих нервів.

Кров’яний тиск. Нагнітаючи кров у судини, серце силою скорочення свого м’яза створює в них певний тиск, який коливається в значних межах. Це зумовлюється тим, що шлуночки виштовхують кров у судини окремими порціями, ривками. В результаті при скороченні серця тиск крові підвищується до певного максимуму, а при розслабленні — знижується до мінімуму. Максимальний тиск крові називається систолічним, а мінімальний — діастолічним.

У великому колі кровообігу найбільший кров’яний тиск в аорті. В міру розгалуження артерій і віддалення їх від лівого шлуночка кров’яний тиск зменшується. Це пояснюється тим, що енергія, надана крові роботою серця, поступово витрачається на переборення опору, який чинять стінки судин (тертя об них частинок крові), і на рух крові.

У дорослої людини систолічний тиск крові в аорті — 140— 120 мм рт. ст., у великих артеріях —120—110 мм, у дрібних артеріях—90—80 мм, в артеріолах — 60—40 мм, у капілярах — 40—20 мм, у великих венах — 15—10 мм, у порожнистих венах — під час видиху 5—2 мм, а під час вдиху (внаслідок присмоктувальної дії грудної клітки) тиск стає негативним — 3—5 мм нижче атмосферного.

У медичній практиці для визначення кров’яного тиску у людини користуються методом Короткова, який ґрунтується на вислуховуванні фонендоскопом звуків у плечовій артерії. Для цього нагнітають повітря в манжетку сфігмоманометра до зникнення пульсу. Прикладають фонендоскоп до нижнього відділу плечової артерії на ліктьовому згині руки і за допомогою вентиля поступово випускають повітря до появи в фонендоскопі характерного звуку. В момент появи звуку манометр покаже величину систолічного тиску. При подальшому випусканні повітря тони наростають, потім затухають і, нарешті, раптово зникають. В цей момент показання манометра відповідає величині діастолічного тиску крові.

Збільшення систолічного тиску в дорослої людини понад 150 мм (у плечовій артерії) називається гіпертонією, а зменшення нижче 70—80 мм — гіпотонією. При м’язовій роботі і емоціях кров’яний тиск підвищується, але в здорової людини він швидко повертається до норми після роботи і після припинення емоцій.

У дітей кров’яний тиск нижчий, ніж у дорослих, і збільшується з віком. Кров’яний тиск у дітей молодшого шкільного віку значно нижчий, ніж у дорослих. Це пояснюється тим, що ріст серця в цей період відстає від росту судин, які в дітей відносно ширші і коротші, ніж у дорослих, а тому чинять менший опір течії крові. У 12—14 років, тобто в період статевого дозрівання, кров’яний тиск різко підвищується. Це зумовлюється тим, що в цьому віці темп росту серця перевищує темп росту кровоносних судин, тобто зросла нагнітальна сила серця зустрічає більший опір з боку порівняно вузьких кровоносних судин. Внаслідок підвищеної збудливості нервової системи і порівняно високого кров’яного тиску у підлітків часто буває порушення ритму серцевої діяльності і прискорене серцебиття.

У старших школярів іноді буває так звана «юнацька гіпертонія», коли максимальний артеріальний тиск замість 110—120 мм доходить до 140 мм і вище. Якщо при цьому нема гіпертрофії серця і це підвищення не постійне, то це результат вікових нервово-гуморальних змін перехідного характеру. Проте ця «юнацька гіпертонія» вимагає обережності при фізичних вправах. Необхідно уникати фізичного перевантаження при стійкому підвищенні кров’яного тиску і гіпертрофії серця в цьому віці. Разом з тим необхідні і корисні раціонально побудовані фізичні вправи.

Гігієна серцево-судинної системи дитини

З точки зору гігієни дуже важливо забезпечити умови, необхідні для нормального розвитку і діяльності дитячого серця та правильної циркуляції крові по всьому організму. Для цього слід насамперед уникати надмірних фізичних і психічних напружень дитини, які порушують нормальний ритм роботи серця. Не менш важливою, можна сказати — обов’язковою умовою нормального розвитку серця дитини, є поступове і систематичне його тренування раціональними і доступними для дітей того чи іншого віку фізичними вправами та фізичною працею.

Слід пам’ятати, що розвиток іннерваційного апарата серця дитини закінчується в основному вже до 7—8 років, тоді як серцевий м’яз в молодших школярів ще далеко не досяг повного свого розвитку. По відношенню до маси тіла серце в дітей молодшого шкільного віку росте повільніше, воно ще дуже мале. Тому надмірне навантаження може підірвати сили дитини.

Для гігієни серця велике значення має нормальний сон, під час якого серце працює спокійніше, ніж удень.

Для гігієни органів кровообігу дітей має значення і їх одяг та взуття. Дитячий одяг не повинен бути тісним, щоб не стискував грудну клітку і не утруднював дихання, бо тоді зменшується постачання тканин киснем. Тісні комірці стискують кровоносні судини шиї, погіршуючи кровопостачання мозку. Тугий пояс стискує кровоносні судини черевної порожнини, утруднюючи кровообіг в органах травлення. Тісне взуття і підв’язки для панчіх порушують нормальний кровообіг у нижніх кінцівках. Отже, гігієні одягу і взуття дітей треба приділяти велику увагу.