Резерви росту продуктивності праці

Резерви росту продуктивності праці є різноманітними і можливі на всіх рівнях управління і у всіх ланках виробництва. Всі резерви можуть бути класифіковані наступним чином (табл. 7.3).

Таблиця 7.3

Резерви росту продуктивності праці

Класифікаційна ознака	Резерви
За джерелом росту продуктивності праці	Покращання використання засобів виробництва Підвищення рівня механізації і автоматизації виробництва Покращання рівня організації виробництва і праці Покращання системи управління витратами Покращання використання робочої сили
За рівнем виявлення та використання	Заводські Цехові Бригадні На робочому місці
За функціональною значущістю	Резерви росту основного виробництва Резерви росту допоміжного виробництва Резерви росту управління
За термінами можливого використання	Поточні Перспективні

Проблема виявлення та реалізації резервів підвищення продуктивності праці разом з технічними та організаційними факторами тісно пов’язане з соціальними аспектами праці  більш повним врахуванням соціально-економічних та психофізіологічних умов виробничої діяльності працівників, яке охоплює створення умов праці та відпочинку, скорочення плинності кадрів, зниження невиробничих затрат робочого часу, підвищення рівня трудової дисципліни, розвиток ініціативи і творчого потенціалу працівників.

Підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва в цілому вимагає більш повного врахування мотивації праці, основною формою якої є заробітна плата.

Трудомісткість продукції 7.4. Види трудомісткості і методи її визначення

Трудомісткість продукції – затрати живої праці на виробництво одиниці продукції або одиниці роботи, визначена у людино-годинах (людино-днях).

Основні види трудомісткості представлені на рис. 7.7.

Р ис. 7.7. Основні види трудомісткості

Залежно від складу трудовитрат, їх місця та ролі у процесі виробництва розрізняють наступні складові частини трудомісткості: технологічна, виробнича і повна.

Технологічну трудомісткість (Т_тех) формують затрати праці робітників основного виробництва (незалежно від форми оплати праці), які здійснюють технологічні операції, тобто технологічний вплив на предмети праці. Якщо неможливо на пряму віднести затрати праці робітників-погодинників на ті або інші предмети праці (деталі, вироби) їх розподіляють пропорційно затратам праці робітників-відрядників. Технологічна трудомісткість відрядників. Технологічна трудомісткість фактична тоді визначається за формулою:

(7.14)

де t_тех  нормативні трудовитрати на виготовлення даного виробу (деталі) по всіх і-х операціях технологічного процесу, люд.-год.;

n  кількість операцій технологічного процесу;

%В – процент виконання норм, %;

К_n – коефіцієнт погодинних робіт, який визначається, як:

(7.15)

Ч_п, Ч_від – чисельність робітників основного виробництва відповідно погодинників і відрядників

Тема 8. Матеріально-технічне забезпечення підприємства

Питання для теоретичної підготовки

• Суть та завдання матеріально-технічного забезпечення підприємства.

• Склад матеріальних ресурсів і їх характеристика.

• Зміст плану матеріально-технічного забезпечення.

• Збалансування розміру потреби в ресурсах і джерел її забезпечення.

• Планування матеріально-технічного забезпечення, його взаємозв'язок з фінансовими можливостями і стратегією розвитку підприємства.

• Вибір раціональних видів господарських зв'язків та фактори, що їх обумовлюють.

• Оцінка ефективності довгострокових господарських зв'язків.

• Система організації постачання матеріальних ресурсів, підходи до її здійснення.

• Поняття комплексного матеріально-технічного постачання ресурсів, умови його застосування та економічні переваги.

• Поняття оптимальної партії постачання та регламенту поставки.

• Критерії оптимізації партії постачання та обґрунтування її обсягу.

• Планування потреби підприємства в матеріальних ресурсах за елементами: основні матеріали, допоміжні матеріали, комплектуючі, паливо і електроенергія, інструменти, тара та інше.

• Норми витрат як основа визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах.

• Види норм і їх характеристика. Методи розробки норм витрат.

• Значення та напрямки підвищення ресурсозбереження на виробництві.

• Запаси матеріально-сировинних ресурсів підприємства, їх необхідність та призначення.

• Показники, що характеризують виробничі запаси, та методика їх розрахунку.

• Методи нормування виробничих запасів (сировини, матеріалів, інвентарю, швидкозношуваних предметів праці, інструменту, комплектуючих тощо).

• Планування потреби підприємства у виробничих запасах. Форми та методи оперативного управління виробничими запасами.

• Системи та методи внутрішнього контролю за запасами матеріально-сировинних ресурсів.