Оцінка персоналу
Оцінка персоналу - цілеспрямоване порівняння певних характеристик (професійно-кваліфікаційного рівня, ділових якостей, результатів праці) працівників з відповідними параметрами, вимогами.
Можливі види оцінки: самооцінка і зовнішня оцінка.
самооцінка здійснюється самим працівником і базується на власному уявлені про цілі життя й трудової діяльності, допустимі та заборонені способи їх досягнення, на певних моральних поняттях (обов’язок, сумління, честь, відданість ділу тощо).
зовнішня оцінка – оцінка діяльності працівника трудовим колективом. керівниками, безпосередніми споживачами продуктами праці.
Основні функції оцінки персоналу:
орієнтувальна функція полягає в тому, що кожен працівник за допомогою самооцінки та суспільної оцінки усвідомлює себе, свій стан і поведінку, одержує можливість визначити напрямки і способи дальшої діяльності.
стимулююча функція виявляється в тому, що вона, породжуючи в працівникові переживання успіху чи невдачі і підтверджуючи правильність або помилковість поведінки, спонукає його до діяльності в потрібному напрямку.
Оцінка персоналу повинна базуватись на таких принципах: об’єктивності; всебічності; обов’язковості; систематичності.
Основними напрямами використання оцінки персоналу є:
підбір і розташування працівників;
прогнозування просування працівників по службі та планування їх кар’єри;
раціоналізація прийомів і методів роботи, управлінських процедур;
побудова ефективної системи мотивації праці;
оцінка ефективності діяльності окремих працівників і трудових колективів.
П
роцес
оцінки персоналу підприємства схематично
можна представити таким чином (рис.
7.2).
Рис. 7.2. Складові процесу оцінки персоналу
Баланс робочого часу
При розрахунку чисельності персоналу
важливим моментом є розрахунок дійсного
фонду робочого часу, який визначається
шляхом складання балансу робочого часу
середньоспискового працівника. Приклад
такого балансу подано у табл. 7.2.
Таблиця 7.2
Приклад балансу робочого часу середньоспискового працівника
Кількість календарних днів в році |
Вихідні і святкові дні |
Номінальний фонд робочого часу, дні |
Цілоденні невиходи на роботу |
Явочний час, днів |
Номінальна тривалість робочого дня, год. |
Внутрішньозмінні витрати робочого часу, год. |
Фактична тривалість робочого дня, год. |
Дійсний фонд робочого часу за рік, год. |
365 |
110 |
255 |
36 |
219 |
8,0 |
0,35 |
7,65 |
1675,35 |
Цілоденні невиходи на роботу передбачають: чергові відпустки, у зв’язку з непрацездатністю, виконання державних обов’язків, з дозволу адміністрації, додаткові відпустки, прогули, цілоденні простої, страйки. Кількість днів цілоденних невиходів на роботу може змінюватись.
Види чисельності працівників
Щодо чисельності працівників розрізняють такі її види (рис. 7.3).
Р
ис.
7.3. Види чисельності працівників