Фонди обігу

Фонди обігу  це кошти підприємства, які функціонують у сфері обігу і вкладені у запаси готової продукції, відвантажені, але не оплачені товари, а також кошти в розрахунках та грошові кошти в касі і на рахунках підприємства.

Склад оборотних коштів

Склад оборотних коштів представлені на рис. 6.1.

Р ис. 6.1. Склад оборотних коштів підприємства

Структура оборотних коштів

Структура оборотних коштів характеризується співвідношенням окремих елементів у загальному її обсязі, яке виражається у відсотках. Ця структура відрізняється залежно від галузі, до якої належить підприємство, але в середньому у промисловості 2/3 оборотних коштів авансуються в оборотні фонди, і відповідно 1/3  у фонди обігу.

Виробничо-технологічна структура оборотних фондів – співвідношення окремих елементів і стадій функціонування цих фондів. У структурі оборотних фондів переважають виробничі запаси. Тенденцією динаміки структури оборотних фондів є поступове зменшення відносних розмірів виробничих запасів і збільшення частки незавершеного виробництва та витрат майбутніх періодів.

Виробничо-технологічна структура оборотних фондів має відмінності залежно від: характеру виробництва; тривалості технологічного циклу; видів продукції; територіального розміщення виробництва тощо.

Класифікація оборотних коштів

О боротні кошти класифікуються за двома ознаками: можливістю нормування та джерелами формування (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Класифікація оборотних коштів підприємства

Оборотні кошти підприємства перебувають у безперервному русі, переходячи із однієї стадії кругообігу в іншу. Стадії кругообігу грошових коштів подані на рис. 6.3.

Р ис. 6.3. Стадії кругообігу оборотних коштів підприємства

Після третьої стадії етапи обігу оборотних коштів повторюються.

Норматив оборотних коштів 6.2. Нормування оборотних коштів

Норматив оборотних коштів  це грошовий вираз вартості мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей. Процес встановлення нормативу оборотних коштів, необхідних для нормальної діяльності підприємства називається нормуванням.

Нормування оборотних коштів

Нормування оборотних коштів (розрахунок нормативу) – визначення за науково обґрунтованою методикою необхідної (нормативної) величини грошових коштів, що вкладаються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції (надання послуг).

Методи нормування

М етоди розрахунку нормативів оборотних коштів подані на рис. 6.4.

Рис. 6.4. Методи розрахунку нормативів оборотних коштів

Види нормативів

Види нормативів оборотних коштів, їх розрахунок та характеристика подані у табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Нормування оборотних коштів

Вид нормативів	Алгоритм розрахунку
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах	де Прес.д  денна потреба у певному виді матеріальних ресурсів; Нзап.  норма запасу в днях. Денна потреба визначається за формулою: де Прем.заг  загальна річна потреба в даному виді ресурсу.
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві	де Спр – собівартість річного випуску продукції; Тц  тривалість циклу виготовлення продукції; Кн.з  коефіцієнт наростання затрат.
Норматив оборотних коштів у витратах майбутнього періоду	Розраховується, виходячи з залишків коштів на початок періоду і суми витрат, які слід буде зробити у плановому періоді, за мінусом суми майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції.
Норматив оборотних коштів у запасах готової продукції	Визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю на норму запасу готової продукції на складі (у днях).
Сукупний норматив оборотних коштів підприємства	Обчислюється як сума оборотних коштів у виробничих запасах, незавершеному виробництві, залишках готової продукції та витратах майбутніх періодів.