Оцінка основ-них фондів 5.2. Оцінка основних фондів і їх вартість. Фізичний і моральний знос основних фондів

Оцінка основних фондів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період.

В иди оцінки основних фондів представлені на рис. 5.3.

Рис. 5.3. Види оцінки основних фондів

Первісна вартість

Первісна (початкова) вартість (ОФ_поч)  це фактична вартість основних фондів на момент уведення в дію чи придбання (первісна вартість будь-якого виробничого устаткування, крім оптової ціни, включає витрати на його транспортування й монтаж).

Відновна вартість

Відновна вартість— це вартість відтворення основних фондів за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. Переоцінка основних фондів за відновною вартістю проводиться періодично для забезпечення порівнянності вартісної оцінки.

Відновна вартість (ОФ_від) основних фондів розраховується за формулою:

(5.1)

де ΔПП  середньорічний приріст продуктивності праці у країні за період використання основних фондів, %;

t  тривалість використання основних фондів.

Повна вартість

Повна (первісна й відновна) вартість  це вартість основних фондів у новому, незношеному стані. Саме за цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування.

Залишкова вартість

Залишкова вартість характеризує реальну вартість основних фондів, ще не перенесену на вартість виготовленої продукції (виконаної роботи, наданої послуги). Вона є розрахунковою величиною і визначається як різниця між повною первісною (відновною) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів.

Залишкова вартість основних фондів (ОФ_зал) може бути визначена через:

а) початкову вартість ОФ:

(5.2)

б) відновну вартість ОФ:

(5.3)

де А  річна сума амортизаційних відрахувань, грн.

Ліквідаційна вартість

Ліквідаційна вартість  вартість реалізації зношених або списаних основних фондів, яка регламентується лише станом основних виробничих фондів та подальшою можливістю їх використання; може варіювати (для обладнання) від повної відновної вартості до продажу обладнання за ціною металобрухту.

Балансова вартість

Балансова вартість групи основних фондів підприємства на початок розрахункового року (ОФ_бал) обчислюється за формулою

(5.4)

де ОФ_бал.0  балансова вартість групи основних фондів на початок року, що передував звітному;

В_н.о.ф  витрати на придбання нових основних фондів;

В_к.р  вартість здійснення капітального ремонту основних фондів;

В_рек  витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування;

В_вив  вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року, що передував звітному;

А₀  сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.

Коефіцієнт індексації

Підприємства всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

(5.5)

де І_інф  індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Середньорічна вартість

Якщо значення К_і не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

Середньорічна вартість основних фондів (ОФ_сер) визначається за такою формулою:

(5.6)

де ОФ_п.р., ОФ_к.р.  вартість основних фондів відповідно на початок і на кінець року, грн.;

ОФ_і  вартість основних фондів на початок і-го місяця року (і=2,..12), грн.

Знос основ-них фондів

У процесі експлуатації основні фонди підлягають зношуванню (спрацюванню). Знос  це втрата основними фондами своєї вартості. Розрізняють два види зносу  фізичний та моральний (рис. 5.4).

Фізичний знос ОФ

Ф ізичний знос (фізичне спрацьовування) основних виробничих фондів  явище поступової втрати ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості  економічного спрацьовування.

Рис. 5.4. Види зносу основних фондів та форми його усунення

Форми фізич-ного зносу ОФ

Форми фізичного спрацювання основних фондів за рівнем спрацювання і можливістю усунення:

• усувне (тимчасове) - періодично усувають проведенням ремонтів;

• неусувне (постійно накопичується) – об’єктивно накопичується до граничної межі, досягнення якої зумовлює необхідність заміни повністю спрацьованих засобів праці.

Методи визначення рів-ня фізичного зносу ОФ

Методи визначення рівня фізичного спрацювання окремої одиниці засобів праці:

• за строком її експлуатації  через порівняння фактичної та нормативної величин з урахуванням ліквідаційної вартості;

• Фактори впливу на рі-вень фізичного зносу ОФ

  за даними обстежень технічного стану – обчисленням середньозваженого відсотка спрацювання основних конструктивних елементів тих чи інших засобів праці.

На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів впливають такі чинники:

• їхня надійність та довговічність;

• спосіб використання (екстенсивне чи інтенсивне);

• особливості технологічних процесів;

• якість технічного догляду й ремонтного обслуговування;

• кваліфікація робітників, обслуговуючого і ремонтного персоналу.

Мірилом фізичного зносу є коефіцієнт фізичного зносу (К_ф.з) основних фондів, який розраховується:

(5.7)

де В_к.рем.  вартість чергового капітального ремонту, грн.