В

Спеціалізація виробництва

промисловості існують універсальні та спеціалізовані підприємства. Універсальні підприємства характеризуються тим, що на кожному робочому місці виготовляються, як правило деталі та зборочні одиниці, які не повторюються. Підприємство випускає одиничні екземпляри складної технічної продукції за широкою номенклатурою. Такі підприємства створюються тоді, коли масштаби потреб в тій чи іншій продукції є невеликими, а рівень розвитку суспільного поділу праці у виробництві  низький. Інакше кажучи, спеціалізація розвивається в тому випадку, якщо з’являється об’єктивна необхідність, коли стає економічно доцільним застосування високопродуктивну техніку, прогресивну технологію та організацію виробництва.

С пеціалізацією виробництва можна вважати процес концентрації виробництва продукції, яка характеризується високим ступенем виробничої єдності, до мінімально допустимого або оптимального розміру. Ефективність спеціалізації складається з наступних факторів (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Фактори ефективності спеціалізації виробництв

Спеціалізація виробництва здійснюється у наступних формах (рис. 2.6).

У галузі найбільш широкий розвиток отримує спеціалізація в меблевій промисловості в результаті уніфікації конструктивних елементів, які дозволяють застосовувати технологічно однорідні взаємозамінні деталі та вузли.

Рис. 2.6. Форми спеціалізації виробництв

Здійснюється також спеціалізація лісопильних заводів щодо розпилювання пиловочника за породами, щодо випуску обмеженої сітки пиломатеріалів. Спеціалізація заводу на розпилюванні лише соснового чи ялинового пиловочника дозволяє використати відходи лісопиляння в сульфітному чи сульфатному виробництві паперу, що забезпечує розширення сировинної бази целюлозно-паперового виробництва.

В галузі працюють спеціалізовані фанерні, меблеві, лісопильні, сірникові, домобудівельні, лижні, тарні та інші підприємства.

Концентрація виробництва

Концентрація  це процес зосередження виробництва на крупних підприємствах в оптимальних розмірах. Сутність концентрації виробництва виражається абсолютній та відносній концентрації. Під абсолютною концентрацією розуміють збільшення розмірів промислових підприємств. Відносна концентрація характеризує питому вагу продукції крупних підприємств у загальному обсязі виробництва, галузей та промисловості в цілому.

П роцес концентрації виробництва в промисловості може розвиватись за такими напрямками (рис. 2.7.).

Рис. 2.7. Напрямки процесу концентрації виробництва в промисловості

Як приклад, концентрації виробництва, можна навести дані щодо фанерного виробництва. Так, п’ятьма підприємствами  ТзОВ “Одек-Україна” (Оржів), “Свиспан Лімітед” (Костопіль), “Черкаський ДОК”, “Ліфан ДК” (Львів), АТ “Фанплит” (Київ)  забезпечено близько 87% загального обсягу випуску фанери клеєної в Україні.

Кооперування виробництва

Кооперування в промисловості полягає у встановленні між спеціалізованими, самостійними відносно один одного підприємствами та галузями тривалих прямих виробничих зв’язків щодо спільного виготовлення продукту. Слід розрізняти зв’язки, основані на: виробничому кооперуванні та матеріально-технічному забезпеченні підприємства (оптові поставки). Об’єкти цих зв’язків представлені на рис. 2.8.

Р ис. 2.8. Зв’язки та об’єкти цих зв’язків у кооперуванні

У відповідності з формами спеціалізації в промисловості виділяють три форми промислового кооперування (рис. 2.9).

Р ис. 2.9. Форми промислового кооперування виробництв

Основним показником рівня кооперування є питома вага вартості напівфабрикатів, заготовок, деталей, вузлів, які надходять від інших підприємств в порядку кооперування, у загальній вартості продукції підприємства. Також розраховується питома вага вартості послуг, які надаються спеціалізованими підприємствами, у загальній собівартості продукції. Непрямим показником кооперування є кількість підприємств, з якими головне підприємство кооперує.

З точки зору галузевого та територіального розташування підприємств, розрізняють наступні види коопераційних зв’язків (рис. 2.10).

Р ис. 2.10. Види коопераційних зв’язків