Класифікаційні ознаки галузей промисловості

В економічні теорії та практиці використовуються наступні основні ознаки, які покладено в основу класифікації галузей промисловості:

• за економічним призначенням продукції, що виготовляється;

• за характером впливу на предмет праці;

• за функціональним призначенням продукції;

• за рівнем монополізації виробництва;

• за економічною своєрідністю.

Детальніше класифікація подана на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Класифікація галузей промисловості

Аналітичні показ-ники структурних зрушень у галузі

Основними показниками, за якими виконують аналіз структурних зрушень є:

• галузевий коефіцієнт випередження;

• різниця питомих ваг галузі у звітному та базовому роках;

• коефіцієнт міжгалузевих зв’язків;

• коефіцієнт внутрігалузевих зв’язків.

Коефіцієнт випередження

При прогнозуванні та аналізі напрямків розвитку промисловості важливе значення має виявлення змін галузевої структури (структурних зрушень). З цією метою використовуються показники, які характеризують зміни кількісних співвідношень галузей та інтенсивності зміни галузевої структури. Для характеристики змін галузевої структури використовуються так звані галузеві коефіцієнти випередження:

(2.1)

де Т_і, Т_пром – темпи розвитку відповідно і-ої галузі промисловості та всієї промисловості в досліджуваному або прогнозованому періоді, %.

Н

Різниця питомих ваг

а основі коефіцієнта випередження та стану галузевої структури в базовому періоді можна розрахувати структуру промисловості в прогнозному періоді, що уможливлює управління структурою промисловості та наближення її до оптимальної в умовах, що склались.

Різниця питомих ваг галузі у звітному та базовому періоді визначається так:

(2.2)

де П_зв  питома вага галузі у звітному році %;

Коефіцієнт міжга-лузевих зв’язків

П_баз  питома вага галузі у базисному році, %.

Коефіцієнт міжгалузевих зв’язків:

(2.3)

де Q_ін.гал  обсяг виробництва продукції галузі, який спрямовується в інші галузі, тис. грн.;

Q_{заг.гал}  загальний обсяг виготовленої галуззю продукції, тис. грн.

К

Коефіцієнт внутрі-галузевих зв’язків

оефіцієнт внутрігалузевих зв’язків:

(2.4)

де Q_ін.гал  обсяг виробництва продукції галузі, призначений для внутрігалузевого використання, тис. грн.

Структура лісової промисловості

С труктура лісової промисловості. Поняття лісової промисловості об’єднує лісозаготівельні та лісопереробні галузі. До лісопереробних галузей відносяться: деревообробна, целюлозно-паперова та лісохімічна галузі промисловості, кожна з яких об’єднує ряд крупних виробництв (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Структура лісової промисловості

Кількісне співвідношення окремих галузей і виробництв представляє собою структуру лісової промисловості. З розвитком науково-технічного прогресу галузева структура змінюється  з’являються нові виробництва, змінюється питома вага окремих галузей у загальному обсязі виробництва.

2.2. Концентрація та спеціалізація виробництв. Кооперування та комбінування лісових, деревообробних та меблевих підприємств