
- •1. Мета і завдання практики
- •За підсумками педагогічної практики студент повинен вміти:
- •2. Організація і керівництво практикою
- •3. Зміст практики
- •3.1. Індивідуальні завдання
- •3.2. Навчальні посібники
- •3.3. Інтернет -ресурси для уроків географії
- •4. Критерії оцінювання роботи практикантів
- •Критерії оцінювання
- •5. Методичні рекомендації до підготовки і проведення уроків
- •5.1. Вимоги до комбінованого уроку
- •Під час перевірки й оцінювання знань застосовують:
- •5.2 Методи, прийоми і форми роботи на уроках у 6-8 класах2
- •5.3 Вимоги до конструктора уроку
- •Хід уроку
- •5.4. Найбільш характерні недоліки уроку
- •5.5. Самоаналіз уроку вчителем (для обговорення уроку)
- •5.6. Аналіз відвіданого уроку колеги
- •5.7. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
- •6. Підготовка і проведення позакласних заходів
- •7. Психолого-педагогічне вивчення учня
- •Етапи написання психолого-педагогічної характеристики на учня:
- •8. Написання педагогічного есе
- •4.Кінцевий висновок
- •Вимоги до звіту
- •10. Підведення підсумків практики
5. Методичні рекомендації до підготовки і проведення уроків
Найскладнішим і найвідповідальнішим видом діяльності під час педпрактики є підготовка і проведення залікового уроку. Алгоритм підготовки до уроку, який включає його моделювання, проектування і конструювання, ви відпрацювали під час 6-го практичного заняття. Тепер необхідно ще раз переглянути свій конструктор уроку і за його зразком підготуватись до проведення уроку в реальних умовах. Відвідавши уроки вчителів і провівши пробні уроки, ви вже усвідомили, що готуватись до них треба ретельно, обдумуючи деталі, проводячи репетицію, щоб не порушити часові рамки уроку.
Готуючись до уроку вам необхідно, після поставленої загальної мети з’ясувати його тип, адже від цього залежатиме структура (послідовність організаційних етапів) уроку. Період практики припадає на початок навчального року, тому вам доведеться давати уроки вивчення нового матеріалу, уроки-практичні, комбіновані уроки. Останній тип уроку найбільш поширений, тому уважно прочитайте вимоги до нього і врахуйте особливості роботи на кожному з його структурних частин.
5.1. Вимоги до комбінованого уроку
Даний тип уроку має найбільш складну структуру, що включає в себе такі елементи:
організаційну частину;
перевірку знань раніше вивченого матеріалу й виконання домашнього завдання;
виклад нового матеріалу;
первинне закріплення нових знань, застосування їх на практиці й інструктаж щодо домашнього завдання.
Організаційна частина полягає в перевірці наявності учнів на уроці, готовності навчального кабінету до заняття. На перших уроках учителя-практиканта до організаційної частини входить знайомство з учнями.
Перевірка знань полягає у виявленні й оцінці через опитування рівня знань пройденого раніше матеріалу, умінь і навичок учнів; виконання ними домашнього завдання; підготовки школярів до сприйняття нового матеріалу.
Під час перевірки й оцінювання знань застосовують:
індивідуальне усне опитування;
опитування за картками;
письмове опитування;
опитування біля дошки;
рішення завдань та інші способи опитування.
Для залучення більшого числа учнів часто письмове опитування поєднують з індивідуальним усним. При опитуванні вчителю доцільно активізувати увагу класу через рецензування, виправлення й доповнення відповідей, продовження їх, наведенням прикладів, а також давати можливість учням задавати питання. Це дозволить залучити більшу кількість учнів до перевірки знань і сприяє активному повторенню матеріалу.
Якщо на уроці ставиться мета підготувати учнів до сприйняття нового матеріалу, учитель проводить фронтальне (швидке) опитування, задаючи питання з матеріалу попереднього уроку. На основі такої перевірки вносяться корективи в намічений план вивчення нового матеріалу.
Виклад нового матеріалу починається з пояснення змісту нової теми, пов'язування її з раніше пройденим матеріалом. При викладі нового матеріалу на комбінованому уроці застосовуються такі методи, як розповідь, бесіда, пояснення, а у профільній школі можлива і лекція.
Звичайно, один метод є провідним, а інші використовуються для активізації процесу навчання. Можливе використання різних дидактичних прийомів: інформування про план викладу нового матеріалу (цікавий, нестандартний його виклад; створення проблемних ситуацій; звернення до життєвого досвіду учнів; демонстрація фрагментів відеофільмів; запис матеріалу на дошці або використання наочного приладдя).
Первинне закріплення знань є, як правило, обов'язковою частиною більшості комбінованих уроків. Форми й методи закріплення матеріалу можуть бути різноманітними, але вони повинні стимулювати розумову діяльність учнів. Закріплення матеріалу можливе у формі бесіди (учитель задає питання практичного характеру, цікаво формулює їх, дає завдання помітити й виправити помилку відповідаючому, продовжити відповідь, навести свій приклад, поставити запитання, прокоментувати відповідь), а також у формі самостійної роботи учнів під керівництвом учителя (рішення завдань, читання таблиць, діаграм, складання технологічних карт, робота з картками-завданнями, з довідковою і нормативною літературою, вивчення й коментування ілюстрацій у підручниках й інших навчальних посібниках). Під час закріплення матеріалу вчитель з'ясовує наскільки правильно учні зрозуміли новий матеріал, виявляє помилки в його розумінні й виправляє їх. При закріпленні знань нового матеріалу можна використати інтерактивні методи (відомий вам прийом «карусель»), міні-вікторини, розв’язування кросвордів тощо.
Як правило, закріплення нового матеріалу проводиться наприкінці уроку, але можна проводити його й паралельно з повідомленням нових знань (після кожного фрагмента нового матеріалу) залежно від змісту складності й важливості навчального матеріалу.
Домашнє завдання вчитель дає усно або пише на дошці. Його ціль — закріпити знання учнів через самостійну роботу в позаурочний час. Педагог повинен пояснити учням способи виконання домашнього завдання й визначити матеріал для конспектування з підручника або додаткової літератури (якщо це необхідно).
В методичній літературі, якою вам необхідно скористатись готуючись до залікових уроків, можна знайти чимало прийомів, які активізують роботу учнів на уроці. Вони мають назви, які відповідають сучасному динамічному інформаційному суспільству, тому навіть оголошення назви прийому, може мотивувати учнів до активної праці. Деякі з цих прийомів ми застосовували під час практичних занять. В таблиці наведено приклади прийомів, які можна застосувати на різних етапах уроку.