Хід визначення

Повітряно-сухий ґрунт просіюють через сито з отворами 1 мм. Беруть наважку від 50 до 200 мг (залежно від умісту гумусу) повітряно-сухого ґрунту. Коли ґрунт темний, він містить більше органічної речовини, тому для аналізу беруть меншу наважку, а коли світлий, то має менше органічних речовин і наважку беруть більшу. Нами рекомендовано такі наважки для різних типів ґрунту:

• чорноземні ґрунти - 0,05 г

• сірі ґрунти – 0,1 г

• світлі ґрунти різних типів – 0,2 г

Наважку висипають у конічну колбу на 100 мл. З бюретки повільно доливають 10 мл 0,4 н розчину хромової суміші й обережно перемішують коловими рухами колби. Для запобігання роз­бриз­кування й охолодження парів у колбу ставлять маленьку лійку, яка слугує зворотнім холодильником. Колбу ставлять на піщану баню і нагрівають до кипіння під витяжною шафою. Потім нагрівання зменшують і кип’ятять 5 хв., запобігаючи бурхливому кипінню.

Потім вміст охолоджують. Колір суміші після кип’ятіння повинен бути оранжевим. Якщо колір стане зеленим, це означатиме, що органічної речовини в пробі більше від окислювача й визначення треба повторити з меншою наважкою ґрунту.

Подалі стінки колбочки змивають з піпетки дистильованою водою об’ємом 30-40 мл. Додають 4-5 крапель 0,2% фенілантранілової кислоти, як індикатора.

Нарешті суміш відтитровують 0,2 н розчином солі Мора. Кінець титрування визначають за переходом вишнево-фіолетового забарвлення в зелене.

Одночасно ставлять контроль з прожареним ґрунтом або піском.

Як індикатор можна використовувати дифеніламін. Тоді суміш з малої конічної колби переносять кількісно в колбу на 400-500 мл з допомогою дистильованої води /200 мл/. Стінки колбочки і лійка змиваються дистильованою водою і зливаються у велику колбу. Додають 10 крапель 0,5 % дифеніламіну, 3 мл 85% H₃PO₄ і при безперервному збовтуванні проводять титрування 0,2 н розчином солі Мора. Початкове буре забарвлення перед закінченням титрування переходить в синє, а потім від однієї краплі в зелене.

Вміст органічного Карбону вираховують за формулою:

С =

де: С – кількість гумусу в ґрунті в перерахунку на органічний Карбон, у %;

а – кількість мл 0,2 н розчину солі Мора, що пішла на титрування контролю; встановлене нами експериментальним шляхом середнє значення цього показника становить 1,85?;

b – кількість мл 0,2 н розчину солі, що пішла на титрування дослідної проби;

К_м – поправка до титру солі Мора;

0,0006 – кількість органічного Карбону, що відповідає 1 мл 0,2 н розчину солі Мора, г;

1,724 – кількість органічного Карбону в г, що відповідає 1 г гумусу;

К_Н2О – коефіцієнт гігроскопічної вологості ґрунту (для перерахунку на абсолютно суху наважку ґрунту).

Р – наважка ґрунту, г

Якщо Карбон розраховують не у відсотках, а в мг/г (або г/кг), то у наве­деній вище формулі не множать чисельник на 100, а кількість орга­нічного Карбону, що відповідає 1 мл 0,2 н розчину солі Мора дорівнюватиме 0,6 замість 0,0006. Отже, в цьому випадку формула набуває такого вигляду :

С =

Визначення поправки до титру солі Мора

Сіль Мора дуже швидко втрачає титр, тому його перевіряють перед кожним визначенням. Нормальність розчину солі Мора встановлюють та перевіряють за 0,1 н розчином КMnO₄. У конічну колбу ємністю 250 мл вливають 1 мл H₂SO₄ (пл. 1,84), відміряють бюреткою 10 мл солі Мора, прибавляють 50 мл дистильованої води і титрують 0,1 н розчином КMnO₄ на холоді до слабко-рожевого забарвлення, яке зникає протягом 1 хвилини. Титрування повторюють 3 рази. Для приготування КMnO₄ використовують фіксанал.

Нормальність розчину солі Мора N₁ вираховують за формулою:

N₁= (N₂ – V₂ ) : V₁

де V₁ – об’єм солі Мора;

V₂ – об’єм KMnO₄;

N₂ – його нормальність.