12

Робота 1. Підготовка проб ґрунту та мулу для проведення валового аналізу

Повітряно-сухий ґрунт або донні відклади масою 600-750 г розміщують на чистому папері та вилучають з них корені рослин, камінці та інші включення. Великі грудки ґрунту розтирають у фарфоровій ступці й перемішують з основною масою.

Середню пробу ґрунту готують до аналізу квартуванням. Для цього ретельно перемішану пробу розміщують на чистому папері у вигляді квадрата і шпателем ділять по діагоналі на чотири рівні частини. Дві протилежні частини відкидають, а дві інші об’єднують, перемішують і з цього ґрунту відбирають пробу для аналізу.

Для одержання однорідного зразка середню пробу перед аналізом просіюють через сито з діаметром дірочок 0,25 мм. Грудочки, які залишилися на ситі, розтирають у ступці і знову просіюють. Просіювання через ґрунтові сита треба проводити з закритою кришкою і відкривати її не раніше ніж через 2-3 хв. після закінчення просіювання. Це дає можливість осісти пилу і не втратити найбільш активну частину ґрунтів та донних відкладів – мулисту фракцію. Таку підготовку ґрунтів та донних відкладів виконують для проведення валового аналізу.

Робота 2. Визначення коефіцієнта гігроскопічної вологості ґрунту

Під гігроскопічною вологістю розуміють ту кількість води, яка міститься в ґрунті, що знаходиться в повітряно-сухому стані. Кількість гігроскопічної води є нестійкою і змінюється із зміною температури повітря і його вологості, пори року. Тому розрахунки фізичних і хімічних показників треба проводити не на повітряно-сухий, а на абсолютно сухий ґрунт.

Реактиви, обладнання та матеріали: повітряно-сухий ґрунти, просіяний через сито з отворами 1 мм; електронна вага; бюкси.

Хід визначення

Гігроскопічну вологість визначають ваговим методом. Висушують проби ґрунту при температурі 105С до постійної ваги. Для цього беруть наважку повітряно-сухого ґрунту /5-10 г/, просіюють через сито з отворами 1 мм у дво- або трьохразовій повторності. Ґрунт кладуть в попередньо зважені бюкси і зважують. Потім проби висушують в сушильній шафі при температурі 105С протягом 3 годин. Виймають бюкси з сушильної шафи, зважують з закритими кришками, але перед тим охолоджують в ексикаторі. Знову висушують ґрунт в бюксі при температурі 105С 1-2 години і зважують.

Така операція повторюється доти, доки проби не досягнуть постійної ваги. Вважаться за норму, що проби досягли постійної ваги, коли різниця в контрольних зважуваннях є не більшою 0,03-0,05 г. Вміст гігроскопічної вологи вираховується за формулою:

ГВ = a-b/b-c ×100, де

ГВ – гігроскопічна вологість, у %

a – вага бюкса з повітряно-сухим ґрунтом, г

b – вага бюкса з абсолютно сухим ґрунтом, г

c – вага бюкса, г.

Щоб вирахувати абсолютно суху вагу ґрунту, користуються коефіцієнтом гігроскопічної вологості, який вираховують за формулою:

К_Н2О = 100/100 + ГВ, де

К_Н2О – коефіцієнт гігроскопічної вологості, у %;

ГВ – гігроскопічна вологість, у %.

Для одержання показників абсолютно сухого ґрунту треба вагу повітряно-сухого ґрунту помножити на коефіцієнт гігроскопічної вологості:

АСГ= Б × К_Н2О, де

АСГ – абсолютно сухий ґрунт, у г;

Б – вага повітряно-сухого ґрунту, в г;

К_Н2О – коефіцієнт гігроскопічної вологості, у %;

Робота № 3. Визначення швидкості емісії СО₂ з ґрунтів у лабораторних умовах (метод І.Н. Шаркова)

При вимірі продукування СО₂ в лабораторних умовах можна використовувати ті ж посудини-ізолятори, що і в полі, але з нижньою кришкою. У цьому випадку наважка ґрунту в посудині може досягати 600-800 г, а параметри чашечки і розчину лугу такі ж, як і при вимірюванні в польових умовах.

Однак частіше виміри доводиться виконувати, використовуючи менші наважки ґрунту - 100-300 г. Для цього зручно застосовувати поліетиленові широкогорлі посудини ємністю 500-600 мл з кришками (рис. 2).

Дослідним шляхом встановлено, що при використанні бюксів діаметром 3,5 см і 5 мл 1 н NaOH повне уловлювання СО₂ в камері забезпечується при його виділенні з ґрунту за 24-годинну експозицію в кількості до 70 мг.

Реактиви, обладнання та матеріали: поліетиленові широкогорлі посудини ємністю 500-600 мл з кришками, чашечка (або бюкс) діаметром 5 см, 1н розчин NaOH; 0,2 н розчин НСl, фенолфталеїн.