2.4 Середовище проекту.

Середовище проекту – це чинники, які надають дію на проект і його успішність.

Чинники можна розділити на внутрішні, які залежать від команди проекту і підконтрольні керівництву, і зовнішні, які не залежать від дій команди проекту.

Серед чинників зовнішнього середовища проекту можна виділити окремо чинники макросередовища (віддаленої дії) і мікросередовища (безпосередньої дії).

До чинників макросередовища відносяться наступні групи чинників.

Політико-правові чинники. Це такі чинники як політична стабільність в країні, відношення держави до підприємницької діяльності, малого бізнесу і інвестицій, антимонопольне регулювання, податкова і митна політика, ліцензування або заборона певних видів діяльності, можливість державної підтримки, міждержавні відносини і так далі Природно, конкретний перелік політико-правових чинників, які необхідно проаналізувати, залежить від особливостей проекту. Деякі з цих чинників можуть надати на проект незначну дію, але деякі можуть зробити реалізацію проекту неможливою або значно її утруднити.

Економічні чинники. До цієї групи чинників відносяться економічна ситуація в країні в цілому (економічне зростання або стагнація), стабільність і рівень курсу національної валюти, темп інфляції і рівень цін на окремі товари, рівень безробіття і так далі

Соціо-культурні чинники. Ці чинники зовнішнього середовища проекту досліджуються з декількох точок зору. По-перше, проаналізувавши демографічні, економічні, освітні, культурні, етнічні і так далі характеристики споживачів продукту проекту, можна зробити висновки про комерційну здійсненність проекту, конкретизувати вимоги до продукту проекту. По-друге, аналіз цих чинників дозволить зробити висновок про наявність на території проекту трудових ресурсів необхідної компетенції. По-третє, аналіз дозволить виявити потенційні проблеми з боку населення, чиї інтереси тим або іншим чином зачіпає проект і намітити можливі шляхи вирішення цих проблем.

Технологічні чинники. Серед цих чинників, можна, наприклад, назвати рівень техніки і технології в країні, можливості інфраструктури і так далі

Серед чинників мікросередовища проекту можна виділити споживачів, конкурентів, постачальників.

Внутрішні чинники – це чинники, пов'язані з організаційно-економічним механізмом реалізації проекту, тобто системою вза­ємодії учасників проекту, відповідальності, обов'язків, санкцій за порушення зобов'язань і економічними, соціальними умовами, професіоналізмом команди проекту, стилем керівництва проектом, методами і засобами комунікації.

Тема 3. Життєвий цикл проекту.

3.1 Поняття життєвого циклу проекту.

3.2 Зміст передінвестиційної фази проекту.

3.3 Зміст інвестиційної і експлуатаційної фази проекту.

3.1 Поняття життєвого циклу проекту.

Життєвий цикл проекту - це період часу від початку проекту до його завершення.

У літературі, яку присвячено проектному аналізу, в основному вважається, що початок проекту характеризується моментом здійснення перших витрат за проектом. З деякими уточненнями можна дати наступне визначення.

Початок проекту – це момент здійснення перших вкладень ресурсів незалежно від їх форми (фінансових, матеріальних, трудових, часу) після того, як було сформовано мету проекту. Тобто, це момент формування ідеї проекту або проектів, які можуть привести до досягнення мет.

Слід відрізняти точку початку проекту від початку розрахункового періоду.

Початок розрахункового періоду – це момент здійснення перших інвестицій, що враховуються при оцінці ефективності проекту. Рік здійснення перших інвестицій називається нульовим і позначається t=0. Будь-який інший момент в проекті визначають проміжком часу від початку розрахункового періоду (наприклад, t=2 означає, що дата відстоїть від початку розрахункового періоду на 2 роки).

Завершення проекту – це момент отримання останньої вигоди за проектом.

Завершення проекту може залежати від закінчення терміну дії контрактів між учасниками проекту, життєвого циклу продукту проекту, закінчення терміну служби основного устаткування.

Будь-який проект в процесі свого життєвого циклу повинен пройти певну сукупність ступенів розвитку. Життєвий цикл проекту поділяється на фази, фази— на стадії, стадії—на етапи. Перехід до чергового етапу супроводжується отриманням додаткової інформації і формулюванням основних висновків щодо доцільності і напрямів розвитку проекту.

Розділення життєвого циклу проекту на окремі фази, стадії і етапи є суб'єктивним і залежить від особливостей конкретного проекту і уподобань команди проекту. Найбільш поширеною є точка зору, що життєвий цикл включає три основні фази: передінвестиційну, на якій формується концепція проекту і проводиться аналіз його доцільності, інвестиційну, таку, що характеризується початком інвестицій і будівництвом (у широкому сенсі цього слова) і експлуатаційну. Такого розділення життєвого циклу проекту на фази дотримується UNIDO.

Не дивлячись на суб'єктивність життєвих циклів різних проектів, більшості з них властиві наступні характерні риси.

1. Для початку проекту характерна відносно невелика кількість витрат і незначна чисельність задіяного персоналу, яка збільшується в процесі розвитку проекту по стадіях життєвого циклу, і досягає максимуму на інвестиційній фазі. На завершуючих стадіях проекту відбувається різке зниження рівня задіяних ресурсів.

2. Невизначеність і ризики, що виникають на початку проекту, мають для проекту найбільші наслідки. Упевненість в завершенні проекту, як правило, збільшується по ходу виконання проекту.

3. Здатність учасників проекту вплинути на кінцеві характеристики продукту проекту і остаточну вартість проекту максимальні на початку проекту і зменшуються по ходу виконання проекту.