3. Рівні здійснення екоаудиту

Еколого-аудиторська діяльність може здійснюватись на рівнях:

1. державних установ (державні центральні і місцеві структури управління);

2. галузі (структурний рівень) – оцінювання відповідності загальній екологічній політиці галузі;

3. території (регіону, місцевості);

4. підприємства (організації, установи);

5. проблеми – аудит стану розв’язання конкретної екологічної проблеми галузі, території чи інше.

Особливість української практики запровадження екологічного аудиту полягає в розвитку процесу „зверху вниз”. Тобто в Україні запровадження екологічного аудиту проходить за ініціативою Уряду України (Мінприроди) і міжнародної підтримки.

4. Форми екологічного аудиту

За формами екологічний аудит поділяють на обов’язковий та добровільний;

Обов’язковий екологічний аудит може бути багаторівневим (державним, регіональним, корпоративним) і проводитись (ст..12 Закону “Про ЕА”):

1. при реалізації міжнародних зобов’язань в екологічній сфері;

2. за рішенням державної екологічної експертизи, а також у процесі процедури ОВНС підприємства, споруди чи проекту;

3. за дорученням державних органів, у тому числі для обґрунтування екологічної санації підприємств;

4. для врахування екологічного фактора при приватизації державних і муніципальних підприємств;

5. при реалізації процедури банкрутства;

6. з метою проведення обов'язкового екологічного страхування:

7. при підготовці та обґрунтуванні інвестиційних програм і проектів, коли це передбачено умовами інвестування;

8. при передачі або придбанні в державну чи комунальну власність;

9. при передачі у довгострокову оренду об'єктів державної або комунальної власності;

10. для створення на основі об'єктів державної та комунальної власності спільних підприємств;

11. при завершенні дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону;

12. при здійсненні купівлі – продажу нерухомості, тощо.

Добровільний екологічний аудит проводиться виключно за рішенням замовника з проблем і цілей, які він сам визначає, тобто за рішенням керівників підприємств, організацій.

Залежно від того, хто ініціював проведення екологічного аудиту або хто організує систематичну еколого-аудиторську діяльність розрізняють екологічний аудит на внутрішній та зовнішній (ст..13 Законну “Про ЕА”).

Внутрішній екологічний аудит має добровільний характер і проводиться за ініціативою самого власника об’єкта аудиту силами корпоративної групи аудиторів.

Зовнішній екологічний аудит, в більшості випадків, є обов’язковою процедурою і проводиться незалежною командою професійних аудиторів.

5. Статус екологічного аудиту

В міжнародній практиці все частіше еколого-аудиторська діяльність спрямовується на надання допомоги владі при:

1. вишукуванні додаткових засобів для вивчення ризиків господарської діяльності та забезпечення безпеки праці в промисловості;

2. прискореному впровадженні модернізованих засобів запобігання виявленим ризикам.

Екологічний аудит окремого підприємства має статус певного виду підприємницької діяльності в той же час є видом діяльності в природоохоронній сфері.

Екологічний аудит підприємства також розглядається як організаційно-правовий механізм забезпечення техногенної та екологічної безпеки підприємства.

Екологічний аудит підприємства як елемент екологічного менеджменту виступає в ролі інструменту підвищення інвестиційної привабливості підприємства і таким чином зацікавлює власника (керівництво) підприємства в підвищенні екологічної ефективності діяльності підприємства.

Значення екологічного аудиту як елементу системи державного екологічного управління можна оцінити, якщо звернутись до 4 основних цільових функцій державного управління:

1. реалізація природоохоронного законодавства;

2. контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки;

3. забезпечення проведення комплексних і ефективних природоохоронних заходів;

4. досягнення узгодженості дій державних та громадських органів в галузі охорони довкілля.

З них найбільш об'ємними є перші дві: реалізація і контроль, під які створена відповідна організаційна інфраструктура, в яку входять органи екологічні експертизи і екологічні інспекції.

Менші за обсягом функції забезпечення та узгодження є, так званими, підвалинами управлінської піраміди (яка підвалина, така і споруда).

Саме в функції екологічного аудиту входить:

• сприяння ефективному проведенню природоохоронних заходів (знаходження оптимальних шляхів їх впровадження);

• узгодження дій державних, громадських, місцевих органів влади і підприємств.