8. Еа в системі ціноутворення

Даний вид аудиту застосовуються, перш за все, при тих же процесах приватизації об’єктів на територіях з різними екологічними умовами.

Для врахування екологічних факторів застосовуються два підходи:

1. визначається екологічна цінність території, на якій розташовується об’єкт;

2. визначається ступінь екологічної небезпеки самого об’єкта.

Екологічна цінність території в даному разі є сукупністю функцій, спрямованих на відтворення природних ресурсів та асиміляцію забруднення (хімічного, фізичного, раді активного, біологічного) чи інших наслідків техногенного впливу.

Зараз врахування територіальних екологічних факторів входить у компетенцію місцевих органів влади. Конкретне рішення приймається експертним шляхом, тобто через екологічний аудит.

Отримані результати екологічного аудиту дають змогу з більшою об’єктивністю визначати екологічну ціну певної території чи об’єкта, а комплексна еколого-економічна оцінка надає перелік першочергових заходів щодо екологічного оздоровлення підприємства та витрат на їх реалізацію.

9. Екоаудит продукції

Екоаудит продукції проводиться на стадії маркетингових досліджень самим підприємством.

ЕА продукції включає дослідження процесів постачання, виробництва та збуту, тобто охоплює увесь життєвий цикл продукції, а також включає оцінку їх впливу на стан навколишнього середовища і здоров'я людей.

Таким чином, екоаудит продукції – це оцінка в кінцевому результаті, її екологічної чистоти (безпеки) та конкурентоспроможності.

10. Екоадут місцевості

Екоаудит місцевості зводиться до оцінки екологічного стану місцевості, території, які стали або можуть стати джерелом забруднення, або приватизації землі, або може виконувати природоохоронні функції.

Для України цей тип екоаудиту набуває особливої важливості, оскільки багато промислових ділянок, місць захоронення відходів, сміттєсховищ стали значними забруднювачами населених пунктів, поверхневих і підземних вод.

Література

1. В.Я.Шевчук, Ю.М.Маталкін, В.М.Навроцький, Екологічний аудит. – Київ: “Вища школа”, 2000. – 340.с (с.10 –13, 14-17, 53-54, 57-58, 84-85)

2. Шевчук В.Я. та ін. Екологічний аудит: Посібник з екологічного менеджменту і екологічного аудиту. – К.: Символ-Т, 1997. – 221с.

3. Г.П.Серов. Экологический аудит. Концептуальные и организацыонно-правовые основы. – М.: «Экзамен», 2000. – 768с. (с. 60 – 64, 7 )

4. Основы экологического аудита. Учебное пособие / Под общей ред. А.Т.Никитина, С.А.Степанова. – М.: МНЭПУ, 2001. – 390с.

Лекція № 9 тема. Методика комплексного екологічного аудиту

Комплексний екологічний аудит може проводитись з метою:

• перевірки відповідності діяльності підприємства вимогам природоохоронного законодавства;

• оцінки ефективності системи екологічного менеджменту та її відповідності стандарту ДСТУ ISO 14001;

• визначення ступеня екологічних ризиків діяльності (в предінвестиційній стадії);

• проведення модернізації виробництва та ін.

Методика комплексного екологічного аудиту передбачає наступну послідовність здійснення аудиту: