Завдання 10: Заключна нарада

Перш ніж залишити підприємства, група аудиторів має провести заключну нараду з його керівництвом. Проведення наради організує представник підприємства. Вона має на меті:

1. інформувати керівництво про виявлені недоліки для можливого прийняття невідкладних заходів (маючи на увазі, що офіційні заключні аудиторські висновки можуть надійти на підприємство лише через кілька тижнів);

2. дати можливість керівництву підприємства обговорити з аудиторами їх рекомендації. При цьому можуть бути усунуті всі можливі непорозуміння та підтверджена справедливість висновків аудиту.

Неузгодженості слід з’ясувати до того, як провідний аудитор підготує звіт. Остаточні рішення щодо суті і формування отриманих результатів екологічного аудиту приймає провідний аудитор, вже не узгоджуючи їх з підприємством, що аудитується, чи за замовником.

Завдання 11: Підготовка та подання звіту про аудит.

Звіт про аудит готують під керівництвом провідного аудитора за межами підприємства. Він має містити стисло і точно викладені результати аудиту, бути належним чином обґрунтованим та підкріпленим необхідними документами. За бажанням замовника в ньому можуть бути наведені витрати по здійсненню рекомендації, зроблених аудиторами.

Проект звіту подається на розгляд замовнику, який може дати відносно нього свої зауваження.

Звіт подається замовнику аудиту, затверджений керівником групи аудиторів і якщо це необхідно, його вищим керівництво.

У разі, коли підприємство не є замовником аудиту, звіт подається йому лише з дозволу замовника.

Завдання 12: Звітування перед замовником аудиту

Заключною стадією аудиту є звітування перед керівництвом організації-замовника екоаудиту.

Якщо замовником є підприємство, представник підприємства організує засідання його керівництва, на якому воно зможе з’ясувати суть тієї юридичної відповідальності, або тих потенційних правових проблем, які його очікують згідно з висновками екоаудиту. Воно також зможе визначити свої пріоритети в здійсненні екологічної політики та прийняти рішення щодо забезпечення ресурсів, необхідних для реалізації першочергових заходів.

Звіт про аудит має бути перевірений та засвідчений спеціально акредитованим перевіряючим (веріфаєром), після чого він офіційно передається замовнику аудиту.

Література

1. Закон України “Про екологічний аудит” (від 24 червня 2004 року Наказ президента України N 1862-IV)

2. В.Я.Шевчук, Ю.М.Маталкін, В.М.Навроцький, Екологічний аудит. – Київ: “Вища школа”, 2000. – 340.с (с.10 –13, 14-17, 53-54, 57-58, 84-85)

3. Шевчук В.Я. та ін. Екологічний аудит: Посібник з екологічного менеджменту і екологічного аудиту. – К.: Символ-Т, 1997. – 221с.

4. ISO 19011:2002. Рекомендації по аудиту систем менеджменту якості та/або охорони навколишнього середовища. – 2002. – 32с.

Лекція № 8 тема. Типи екологічного аудиту

1. Завдання екологічного аудиту.

2. Приватизаційний ЕА.

3. Інвестиційний ЕА.

4. Енергетичний ЕА.

5. Комплексний ЕА.

6. ЕА і захист інтересів товаровиробника.

7. ЕА в системі ціноутворення.

8. ЕА продукції

9. ЕА місцевості

____________________________________________________________________