
- •1.Сутність і необхідність фінансового менеджменту малого бізнесу.
- •2. Особливості фінансового менеджменту малого бізнесу.
- •3.Особливості організації фін-госп діяльності суб’єктів малого підприємництва.
- •4.Особливості організації фінансів малих підприємств.
- •6. Фінансово-організаційні переваги і недоліки малих підприємств порівняно з великим виробництвом.
- •7. Функції фінансового менеджменту малого бізн.
- •8. Чинники, які визначають особливості малого бізнесу в Україні.
- •9. Роль фінансового менеджменту в розвитку малого бізнесу в Україні.
- •10. Досвід зарубіжних держав у сфері фінансового стимулювання розвитку малого бізнесу.
- •11. Поняття і сутність фінансових ресурсів малих підприємств.
- •12. Порядок формування первісного капіталу малого підприємства.
- •13. Джерела формування фінансових ресурсів малого підприємства, склад та структура джерел.
- •14. Механізм управління процесом формування фін ресурсів малих підпр.
- •15. Вдосконалення організації фінансування операційної діяльності малого підприємства.
- •16. Економічна сутність активів малого підприємства.
- •17.Особливість управління формуванням необоротних активів малого підприємства.
- •18. Особливість управління формуванням оборотних активів малого підприємства.
- •19. Показники, які характеризують структуру балансу малого підпр.
- •20. Дисконтування капіталу і доходу малих підприємств.
- •21. Склад і структура основного капіталу малих підприємств.
- •22. Джерела формування оборотного капіталу малого підприємства.
- •23. Визначення оптимального розміру оборотного капіталу малих підприємств.
- •26.Основні недоліки економічних реформ в Україні щодо розвитку малого бізнесу.
- •24. Управління станом готівки малих підприємств.
- •25. Управління дебіторською заборгованістю малих підприємств.
- •27. Порядок нарахування і строки оплати в бюджет єдиного податку юридичних осіб.
- •28.Порядок нарахування і строки сплати в бюджет єдиного податку суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами.
- •32.Основні переваги та недоліки спрощеної системи оподаткування.
- •30.Зарубіжний досвід оподаткування суб’єктів малого підприємництва.
- •31.Сутність спрощеної системи оподаткування доходів малих підприємств.
- •33. Штрафні санкції за результатами перевірки органами державної податкової служби.
- •Відповідальність за перевищення суми встановленого граничного доходу:
- •34.Порядок визначення оптимального розміру готівки для забезпечення безперервності процесу виробництва малих підприємств.
- •1) Коефіцієнт участі грошових коштів в оборотних активах
- •35.Порядок визначення оптимального розміру статутного капіталу малого підприємства.
- •36.Порядок патентування доходів суб’єктів малого підприємництва.
- •37.Визначння точки беззбитковості малого підприємства.
- •38.Сутність фінансового прогнозування і його роль у господарській діяльності малого підприємства.
- •39.Зміст і порядок складання корпоративного плану малого підприємства.
- •40.Методи фінансового прогнозування.
- •41. Порядок складання звіту про рух грошових коштів.
- •42. Порядок проведення фінансового прогнозування малих підприємств.
- •43.Прогнозування складання фінансових звітів малих підприємств.
- •44.Короткостроковий прогноз фінансового стану малого підприємства.
- •45.Розробка короткострокового фін прогнозу руху грошових коштів, прибутку, балансового звіту.
- •46.Фінансовий ефект від реалізації заходів передбачених прогнозів.
- •47.Прогнозування кінцевих фінансових результатів малого підприємства.
- •48. Зарубіжний досвід фінансового прогнозування та контролю.
- •49.Зміст і завдання фінансової стратегії малого підприємства.
- •50.Сутність фінансової стратегії малого підприємства.
- •51.Методи та механізм вибору фінансової стратегії малого підприємства.
- •52.Розробка фінансової стратегії (фс) суб’єктів малого підприємництва.
- •53.Фінансовий план як стратегія розвитку малого підприємства.
- •54.Показники, що характеризують фінансову стратегію малого підприємства.
- •55.Генеральна фінансова стратегія і її місце у виконанні стратегічного завдання малого підприємства.
- •56. Оперативна фінансова стратегія і її значення для поточного маневрування фінансовими ресурсами малого підприємства.
- •57.Оптимізація фінансових показників – основа для розроблення фінансової стратегії малого підприємства.
- •58.Оптимізація основних засобів і оборотних активів як складова фінансової стратегії малого підприємства.
- •59.Напрямок вдосконалення стратегічного фінансового планування.
- •60.Порядок розроблення пропозицій щодо формування фінансової стратегії малого підприємства.
- •61. Джерела фінансування різних варіантів інвестиційних проектів
- •62.Управління витратами від операційної діяльності на малому підприємстві.
- •63. Класифікація витрат малого підприємства
- •64.Фактори зниження собівартості продукції
- •65.Методи визначення точки беззбитковості малого підприємства
- •67. Управління формуванням прибутку малого підприємства, зміст і завдання.
- •68. Управління розподілом прибутку малого підприємства.
- •69. Управління формуванням рентабельності малого підприємства.
- •70. Об’єктивна необхідність державної підтримки розвитку малого підприємництва.
- •71. Сутність державної підтримки малого підприємництва.
- •72.Методи фінансової підтримки малого і середнього бізнесу в Україні.
- •73,75. Зарубіжний досвід підтримки малого підприємництва: механізм і джерела.
- •74. Етапи формування державної політики підтримки малого підприємництва в Україні.
- •76. Правове забезпечення розвитку малого підприємництва.
- •77. Державна фінансова підтримка малого підприємництва.
- •79. Шляхи використання пільгового кредитування господарської діяльності малих підприємств.
- •80. Фінансово-кредитна підтримка суб’єктів малого підприємництва.
- •87.Правове регулювання підприємницької діяльності в Україні. Ужасный вопрос!!!
- •89.Необхідність проведення бюджетування на малих підприємствах.
- •90.Особливості організації процесу бюджетування суб’єктами малого підприємництва
- •91. Система бюджетування та принципи її побудови.
- •92.Методи складання бюджетів суб’єктів малого підприємництва.
- •93. Розробка прогнозних розрахунків бюджетів малого підприємництва.
- •94.Розробка бюджетів доходу і витрат, бюджету капітальних вкладень, бюджету активів і пасивів.
- •95. Впровадження системи бюджетування суб’єктів малого підприємництва.
- •96. Порядок організації контролю за виконанням бюджетів суб’єктів малого підприємництва.
- •97. Міжнародний досвід системи бюджетування суб’єктів малого підприємництва
80. Фінансово-кредитна підтримка суб’єктів малого підприємництва.
Державна фінансово-кредитна підтримка МП включає, насамперед, фінансові, інвестиційні, страхові податкові та кредитні види впливу на даний сектор економіки.
Основними відмінностями чинних і можливих форм і видів сприяння МП є різні пропорції у використанні прямого і непрямого впливу.
Прямі види включають такі основні види державної фінансової підтримки МП: надання пільгових позик; повне або частке гарантування позик; надання цільових безоплатних субсидій на вирішення підприємницькими структурами важливих проблем національної економіки; цільове субсидування; пільгове кредитування; цільове бюджетне фінансування; створення державних спеціалізованих фінансових установ для підтримки МП; формування державних фондів підтримки МП тощо.
Непрямі види поступово витісняють види прямого адміністративного впливу. До основних видів непрямої державної фінансової кредитної підтримки сприяння розвиткові підприємницьких структур належать, наприклад, надання державою пільг: комерційним банкам, страховим компаніям, освітянським установам, науково-дослідним центрам тощо, які надають послуги малим підприємницьким структурам.
Види державної фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва:
=цільове бюджетне фінансування;
=пряме та цільове субсидування
=пільгове кредитування
=пільгове субсидування
=матеріально-технічна підтримка
=гарантійне забезпечення
=кредитна кооперація
=іпотечне кредитування
=страхування ризиків
=венчурне фінансування
=лізинг
=франчайзинг
Цільове бюджетне фінансування фінансових ресурсів слугує цільовим призначенням для досягнення певної мети, а саме для вирішення кредитної соц.-ек проблеми.
Цільове та пряме субсидування має велике значення для розвитку МП, така підтримка спрямована на розвиток науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, на впровадження у ви-во нової техніки та технології.
Пільгове кредитування. Для видачі пільгових кредитів потрібні пільгові ресурси. Якщо суми кредитів та депозитів видають однакові, то зменшення ставки за депозитом дає змогу скоротити ставку за кредитом на таку ж саму величину (без врахувань резервування та операційних витрат).
Гарантійне забезпечення першочергових вкладень для відкриття своєї справи. Тільки 100 % гарантія дає змогу видавати кредити за ставкою НБУ (без врахувань витрат по реалізації застави). Гарантійні обов'язки перевищують вартість кредиту, переводять механізм кредитування у пільговий режим, коли предмет застави стає більш цінним, ніж повернення кредиту. З українських організацій пільгові кредити малим підприємствам видають тільки фонди підтримки МП без особливих вимог щодо ефективного його використання за умови наявності ризику.
Одним із видів вирішення проблеми фінансування МП може бути такий вид підтримки, як розвиток кредитної кооперації, до якого держава має опосередковане відношення. Кредитні спілки (кооперативи) за своєю природою є своєрідними спеціалізованими кредитними установами. Акумулювання коштів кредитні спілки здійснюють з метою надання позик членам спілки.
Ще одним видом державної фінансово-кредитної підтримки МП є іпотечне кредитування. Розвиток іпотечного кредитування в Україні перебуває на етапі встановлення. Тенденція до збільшення обсягів забезпечених іпотекою кредитів виникла не завдяки, а всупереч наявним економіко-правовим чинникам, які безпосередньо впливають на діяльність банків та інших фінансово-кредитних установ у сфері іпотечного кредитування. Ефективність іпотечного кредитування залежить від адекватного законодавства, яке б забезпечувало надійні гарантії захисту прав кредиторів.
Ефективним видом підтримки МП є страхування захисту господарських інтересів суб'єктів МП від можливих збитків. Особливо гостро стоїть ця проблема для МП, які потребують страхового захисту своїх майнових інтересів. Це пов'язано, передусім, з відсутністю в суб'єктів МП будь-яких коштів на випадок непередбачених збитків. Однак, умови страхування, які пропонуються підприємствам МП, зазвичай, не адаптовані до їх потреб і фінансове навантаження при страхуванні стає непосильним.
Важливим видом державної фінансової підтримки, спроможним підвищити ефективність функціонування малих підприємницьких структур в Україні, є система контрактних відносин між великими державними і приватними дрібними фірмами – франчайзинг. Франчайзингова система співробітництва є специфічною варіацією вертикальної інтеграції великих і малих фірм через оригінальну систему контрактів-ліцензій (франшиз). Найперспективнішими напрямами впровадження франчайзингової системи в Україні в сучасних умовах є роздрібна торгівля, громадське харчування, побутові послуги, будівництво, автосервіс, готельне господарство, пункти прокату.
Важливим видом державної фінансової підтримки МП є венчурне фінансування, яке передбачає надання кредиту за певну частку майбутнього приросту капіталу. Тому венчурний капітал цілком заслужено вважають альтернативою кредитуванню МП, котрі, як правило, мають істотні проблеми із заставою і потребують коштів, що в іншому випадку використовувалися б для плати за кредит або на розвиток виробництва.
Прискорення такого виду підтримки МП, як лізинг, в Україні потрібно здійснювати шляхом державного регулювання та підтримки. Нині лізингові операції регулюються Законом України "Про лізинг", який регламентує види, форми, об'єкти та суб'єкти лізингу.
81.Особливості організації кредитування суб’єктів малого підприємництва.
Організація кредитування СМП має певні особливості.
Перша особливість: виходить із сутності малого бізнесу, в якому важливе значення має особистісний фактор, тобто надання кредиту комерційним банком залежить від авторитету керівника (власника) малого п-ва, професіоналізму, досвіду роботи, своєчасного виконання зобов’язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, кредитними установами. Чим менший обсяг господ діяльності малого п-ва, тим важливішими стають в процесі вирішення питання надання кредиту особистійсні якості позичальник.
Друга особливість: кожен етап кредитного циклу виконується за особистої участі кредитного експерта. При цьому юридичний відділ, фахівець з оцінки застави й служба безпеки беруть участь як консультанти тільки в нестандартних ситуаціях. Часто мікропозичальник взагалі не знає про можливість кредитування його діяльності. Тому обов’язком кредитного експерта є інформування про наявність такого виду кредитування. Особистісний контракт є визначальним на початковому етапі співпраці.
Третя особливість: для поліпшення ефективності роботи кредитного експерта, скорочення часу обробки заявок, а також оптимізації функцій документарного обігу й звітності передбачається наявність підрозділу «Бек-офіс». Цей підрозділ має складатися з невеликої к-сті працівників (2). У його ф-ції входить уся бухгалтерська робота, пов’язана з видачею та погашенням кредитів, веденням бази даних і статист звітності за кредитним портфелем, підготовкою банківських документів та ін..
Четверта особливість – головна: відмінності в проведенні фін-ек і соц.-ек аналізу потенційного позичальника. Методика оцінювання кредитоспроможності малих п-в враховує мінімально необхідні вимоги, рекомендовані НБУ щодо оцінювання фін стану п-ва. Однак використання банком традиційних методів аналізу утруднюється, що пов’язано зі складністю для малих п-в вести бухг і управл облік, а витрати на аудиторську перевірку є доволі значними. Тобто, оцінка кредитоспроможності позичальника ґрунтується не стільки на аналізі фін звітності, скільки на особистісному знанні працівником банку бізнесу позичальника. Така технологія передбачає наявність постійних зв’язків з позичальником: виїзний і безвиїзний моніторинг.
Світова практика визначення банком кредитоспроможності малих і середніх п-в складається з таких елементів:
-- оцінка ділового ризику;
-- оцінка фін показників діяльності;
-- особистійсні контакти з клієнтом працівника банку;
-- оцінка особистісного фін стану власника фірми.
Забезпеченням за зобов’язаннями можуть бути: нерухомість, обладнання, транспорт, товари, застава, порука третіх осіб.
Отже, найбільшу увагу в процесі розгляду кредитного проекту на кредитному комітеті банку приділяють репутації позичальника в діловому світі, групі фінансових показників, що відображають можливість малого п-ва розрахуватися за кредитами, ступеня незалежності СМП та якості забезпечення за позикою.
82.Мікрокредитування суб’єктів малого підприємн.
Мікрокредити можуть отримувати:
1. Субєкти підпр діяльності – фізичні особи;
2. Малі п-ва всіх сфер ек. Ді-сті недерж. форми власн.
Надання мікрокредитів суб’єктам малого і сер підприємництва в Україні покладено на кредитно-гарантійну установу, сворену відповідно до указу президента «Про утворення кредитно-гарантійної установи з підтримки малого і середнього підприємництва», організаційно-правове забезпечення якої покладено на Державний комітет України з питань розвитку підприємництва разом з НБУ, а засновником цієї установи з боку держави є Український фонд підтримки підприємництва.
Особливості мікрокредитування цією установою полягають в такому:
-процес кредитування має на меті не отримання прибутку, а є інструментом підтримки, становлення і подальшого розвитку СМП;
-кредитування здійсн через спеціалізовану небанківську установу, для якої це є виключним видом діяльності;
-забезпечення максимальної доступності кредитних ресурсів для широкого кола СМП;
-спрощений порядок надання мікрокредитів, дешеве адміністрування кредиту;
-незабезпеченість мікрокредитів заставою, що передбачає застосування інших засобів забезпечення зобовьязань, в першу чергу поруки і гарантії
-короткостроковість мікрокредитів.
Такі особливості є дуже далекими від сучасної української практики.
По-перше, мікрокредити на сьогодні надають переважно комерційні банки. Спеціалізованох небанківської макрофінансової установи так і не сворено. Метою діяльності комерційних банків є отримання прибутку.
По-друге, мікрокредити є забезпеченими, тобто для отримання мікрокредиту СМП, окрім задовільного фін стану, повинен мати заставу.
Практичний укр. Досвід мікрокредитування відповідає загальним принципам кредитування: обов’язкового повернення суми кредиту; строковості; платності; забезпеченості кредиту; цільового використання кредиту.
Кредитні кошти можуть призначатися для:
= поповнення оборотниз активів;
= здійснення капітальних витрат та інвестицій;
= забезпечення споживчих витрат.
Забороняється використання мікрокредитів на:
- покриття збитків;
- поповнення статуного капіталу;
- ви-во зброї та військового обладнання;
- виготовлення тютюнових та горілчаних виробів;
- ігровий бізнес і казино;
- валютних спекуляціях
- ви-во з використ. хутра або рідкісних видів тварин;
- ін. вид діяльності, що входить до переліку видів ви-ва, фінансування яких заборонено ЄБРР з еколог. міркувань.
Процедура отримання кредиту за програмою мікрокредитування наступна:
== проводить перша зустріч з клієнтом
== клієнт подає заявку і пакет необхідних документів
== збирається інфо і робиться кредитний аналіз угоди
== проводиться бесіда з клієнтом, здійсн виїзд на місце ведення бізнесу, провод експертиза наданих клієнтом документів, оцінка вартості забезпечення
== кредтинй інспектор готує рекомендації до прийняття рішення про видачу кредиту
== малий кредитний комітет розглядає можливість та умови надання позики
== у разі позит ріш, оформ кред. договір і дог застави
== після оформ договорів клієнт подає заяву на перерахунок ГК контрагентам або на свій поточ рах або на видачу кредиту готівкою
== кред спеціаліст здійсн моніторинг кредитн угоди
== клієнт погашає кредит і сплачує % відп. До умов кредитн договору.
83.Мінікредитування суб’єктів малого підприємництва.
Процедура міні кредитування трохи відрізняється від процедури видачі великих кредитів. Основних відмінностей дві:
1) у процесі ухвалення рішення про надання кредиту;
2) в документах, які необхідно надати для отримання кредиту.
Рішення за кредитами до 30 тис дол. Ухвалює не кредитний комітет, а кредитна комісія, яка працює в меншому складі і набагато швидше. Термін ухвалення комісією рішення про видачу кредиту з урахуванням часу, необхідного для аналізу платоспроможності клієнта – макс 4 дні. В деяких випадках мале п-во, яке бажає отримати кредит, може обійтися без надання ком банку бізнес-плану. Термін погашення кредиту – як правило щомісяця, тому застава може бути невеликою і перевищувати розмір кредиту всього в 1,2-1,4 рази.
Для видачі міні кредитів відбувається диверсифікація ризиків, що важливо для комерційного банку. Щомісячний графік погашення основної суми боргу і % за малими кредитами гарантує якість їх обслуговування позичальником. При наявності сезонності у веденні госп діяльності можливе встановлення спеціального графіка погашення кредиту – зменшення або збільшення суми основного боргу залежно від сезонних коливань виручки позичальника. При використанні кредиту на придбання ОЗ ,які потребують певного часу для закупки, моніторингу і введення в експлуатацію, можлива відстрочка погашення основного боргу, але не більше 2-х місяців, при обґрунтуванні необхідності відстрочки і жорсткому моніторингу. Будь-які зміни графіка погашення кредиту мають бути узгодженні з консультантом мікро- і малих п-в.
Процедура отримання кредиту за програмою міні кредитування здійсн аналогічно до процедури мікрокредитування, але має й такі особливості:
----за програмою міні кредитування створюється малий кредитний комітет, який скл з 5 осіб, включаючи консультанта малого п-ва. Кредитний комітет разом з кредитним експертом розглядає можливість та умови надання позики.
----реальне одержання кредиту в банку часто вимагає особистих зв’язків у банківській сфері, що відбиває поширеність практики кредитування не стільки під мале п-во, скільки під особистість його керівника або власника.
---особливо гостро постає питання щодо кредитування новостворених малих п-в, які ще не встигли набути позитивної ділової репутації і не мають реальних активів, котрі могли б гарантувати повернення запозичених коштів інвестору.
Створений міжнародними фін організаціями «Про-Кредит Банк» - сьогодні єдина в Україні міжнародна кредитна установа, яка спеціалізується на мікро- і мін кредитах і підтримці малого бізнесу.
84.=79. Шляхи використання пільгового кредитування господарської діяльності малих підприємств.
Слід зауважити, що суб’єктам малого підприємництва (СМП) надається пільговий кредит за рахунок кредитів ЄБРР. Для отримання пільгового кредиту СМП надають спеціальній комісії комерційного банку, якому дозволено кредитування за рахунок коштів ЄБРР, розрахунки щодо використання кредиту і розмір прибутку від його використання.
Надані розрахунки мають відповідати таким вимогам:
Дотримання оптимального співвідношення між власними і запозиченими коштами. Як правило, власних коштів мале підприємство повинно мати не менше 30 % загальної потреби у фінансових ресурсах.
Мале підприємство повинно бути кредитоспроможним. З цією метою визначаються відповідні фінансові коефіцієнти, які характеризують фінансовий стан малого підприємства.
Забезпеченість кредиту.
Мале підприємство обов’язково має бути приватним підприємством.
Наявність кредитного договору, укладеного між малим підприємством і комерційним банком.
Комерційний банк, якому дозволено здійснювати кредитування за рахунок коштів ЄБРР проводить аналіз госп діяльності малого підприємства, звертаючи увагу на кредитоспроможність цього підприємства, оскільки комерційний банк бере на себе ризик неповернення виданого кредиту.
Відповідно до домовленості з ЄБРР комерційний банк, який надає кредит суб’єкту малого підприємництва, повинен відповідати таким вимогам:
Комерційний банк обов’язково має бути приватним.
Мати ліцензію Національного банку України на проведення операцій з іноземною валютою.
Чітко дотримуватися вимог, які передбачені угодою, що укладається між комерційним банком і Національним банком України; надавати фінансові звіти для перевірки міжнародним аудиторам.
Підтримувати співвідношення між внесеним капіталом і активами комерційного банку (4 % на початку отримання кредиту і 8 % на період повернення кредиту).
Причинами відмови у наданні кредиту суб’єктові малого підприємництва можуть бути:
незадовільний поточний фінансовий стан суб’єкта малого підприємництва ;
незадовільне управління малим підприємством;
відсутність належного контролю за використанням кредитних ресурсів;
непридатна технологія і організація виробництва.
Отриманий суб’єктом малого підприємництва кредит має бути цільовим, а саме: використовуватися на довгострокове фінансування засобів виробництва та оборотного капіталу; фінансування експертних контрактів, імпортних технологій; кредитування оренди основних засобів.
Водночас кредит не надається на такі заходи: покриття зобов’язань малого підприємства комерційному банку; фінансування житлових програм; укладення в цінні папери.
Мінімальний розмір кредиту становить 50 тис. доларів, максимальний — 2,5 млн доларів. Строк повернення кредиту залежить від того, на які заходи використовується кредит. Зокрема, у разі використання кредиту на фінансування експортно-імпортних поставок строк повернення кредиту встановлений у межах 6—12 місяців; за умови кредитування засобів виробництва строк повернення кредиту — 5 років. Відсотки за користування кредитом встановлюються на рівні маржі комерційного банку, який надає кредит.
+ такое нашла:
Якщо задатися метою, в своєму місті можна знайти структури, які здійснюють пільгове кредитування малого бізнесу. Для залучення клієнтів банками можуть проводитися спеціальні акції. В даному випадку головне — не упустити свою можливість. Спеціальні пропозиції збільшують шанси отримання пільгового кредитування малого бізнесу. До особливостей такого кредитування можна віднести наявність відстрочки з погашення та низьку ставку позики.
Пільгами можуть скористатися індивідуальні підприємці і юридичні особи. Досить часто джерелом пільгового кредитування є об’єднання банків з різними інвестиційними компаніями.
Підприємництво можуть підтримувати муніципальні та регіональні фонди, що надають пільгове кредитування малому бізнесу. Початківці підприємці можуть отримати невелику суму грошових коштів на короткий час. Наступним інструментом фінансування, чинним на регіональному рівні, є компенсаційна позика, що надається з метою відшкодувати частину витрат на оплату платежів по кредиту. Тобто позичальник може отримати відстрочку від сплати відсотків до одного року. Даний вид позики можна отримати за наявності поруки або забезпечення.
Досить часто пільгове кредитування можуть отримати підприємці, які працюють в області інноваційних проектів. Цінність таких позичальників велика, адже вони сприяють розвитку прогресу і науки.
Ще один спосіб отримання права на пільгове кредитування — співпраця з венчурними фондами — компаніями, що спеціалізуються на інвестиційних проектах, що беруть на себе ризик, вкладаючи фінанси в маловивчені виробничі сфери. Це можливо лише за наявності науково-дослідних робіт в даному напрямку або патентів. Кредитування здійснюється у вигляді придбання часток у статутному капіталі або акцій (на тривалий термін), в цьому його відмінність від класичного кредиту.
Таким чином, підприємці, що відповідають певним вимогам, можуть розраховувати на отримання пільгового кредитування.
85.Зарубіжний досвід мікрокредитування малих підприємств.
Кредитування мікропідприємств чи надання короткострокових позик малим п-вам є ефективним методом економ розвитку, який охоплює велику к-сть приватних підприємців і мікропідприємств у країнах Азії, Африки і Латинської Америки, що перебувають на стадії розвитку. В свою чергу, у високо розвинутих країнах Північної Америки мікрокредитування використовується у невеликих цільових географічних районах, а також для заповнення ринкових ніш. Такий вид кредитування має великий вплив і на ек розвиток країн Центральнох і Східної Європи та країн СНД.
Мікрокредитування, яке використовується як стратегія економічного розвитку, спрямоване на отримання прибутку, допомогу підприємцям у стабілізації наявних джерел прибутку і сприяння перетворенню мікропідприємств у малі п-ва.
Тому в розвинутих країнах існують організації, які розв’язують питання, пов’язані з наданням мікрокредитів. Вони ставлять перед собою такі завдання:
--- надання малим п-вам венчурного капіталу на початку заснування проекту для створення робочих місць і забезпечення економічного зростання в майбутньому;
--- надання п-вам можливості отримання додаткового прибутку;
--- надання кредитів і фінансування мікро- і і малих п-в, що належать підприємцям, які не мають доступу до звичайних джерел фінансування.
Досвід:
У США на 10 000 осіб припадає в середньому 742 малих підприємства. Якщо говорити про досвід США в галузі мікрокредитування, то він дає змогу оцінити і переглянути деякі моменти у даній сфері. Малі форми підприємництва мають можливість оперативно відгукуватися на щонайменші зміни попиту. Малий бізнес здатний повніше враховувати місцеві особливості, традиції населення певного регіону. Саме тому доцільно було б розробляти програми мікрокредитування окремо для кожного регіону України, враховуючи його специфіку і умови розвитку. Немалу роль відіграє і підготовка потенційних позичальників до процесу отримання кредитів шляхом роз’яснення деяких моментів та моральної підготовки, підвищення довіри вигідними умовами кредитування.
У Німеччині застосовується система пільгового кредитування при освоєнні високотехнологічних виробництв, створенні малих приватних підприємств. Пільгові умови – плата за користування кредитними ресурсами, як правило, не перевищує 6 % річних, а термін надання позики – 10-15 років. Заслуговує на увагу програма, спрямована на фінансову підтримку малого бізнесу на початковому етапі його діяльності. Строк кредиту не може перевищувати 10 років, причому впродовж перших двох років позичальник звільняється від погашення основної суми кредиту. Процентна ставка визначається під час підписання кредитної угоди і є фіксованою впродовж усього терміну позики. Одна з основних переваг для позичальників – можливість одержати кредит при недостатньому розмірі його забезпечення. Що ж до банків, то для них передбачено обов’язкове “звільнення від відповідальності в розмірі 80 %”.
В Італії практикують надання пільгових довгострокових позик, наприклад, під 3-5 % річних за ринкової процентної ставки близько 15 %. Підприємства можуть отримати додаткову пільгу в 20-30 % компенсації вартості позики при довгостроковому поверненні кредиту.
Малий і середній бізнес в Чехії стають найпривабливішим ринком для постачальників фінансових послуг. Цей сектор використовує 60 % робочої сили країни і забезпечує більше 50 % загального приросту в економіці.
З досвіду Польщі варто використати спеціальні методи, щоб забезпечити погашення кредитів їхніми одержувачами. Кредитори використовують негативні санкції (такі як групове поручительство і натиск із боку соціальних груп) замість застави та інших традиційних засобів забезпечення кредиту, наприклад таких, як швидкий доступ до більших кредитів у майбутньому. У Польщі подібні системи – поляки називали їх “банками довіри” – працювали дуже ефективно. “Банки довіри” – це такі маленькі фінансові групки, які давали подібні мікрокредити одній общині, наприклад, у невеличкому селі, де є якісь свої господарства. Повернення їх забезпечувалося, скоріше за все, морально – просто люди знали, що вони поручилися один за одного. А якщо хтось з цієї маленької місцевої громади не поверне свій кредит, то решта будуть змушені за нього розплачуватися. Тобто, тут саме соціальне середовище гарантувало, що ніхто таким чином не вчинить.
86. Особливості заснування підприємств малого бізнесу.
Ст. 55 господ кодексу У.: до підприємств малого бізнесу належать:
1) Суб'єктами мікропідприємництва є:
фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як фізичні особи-підприємці/ юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, ------в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує суми, еквівалентної 2 млн євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
2) Суб'єктами малого підприємництва є:
=//= 50 осіб і 10 млн євро.
Малі п-ва можуть створюватися на основі будь-якої форми власності фізичними і юридичними особами (державними, орендними, кооперативними, спільними, АТ, громадськими організаціями та їх п-вами, державними органами, уповноваженими державним майном).
Малі п-ва можуть також створюватися на базі структурних підрозділів діючих п-в, а також шляхом заснування нових орг.-господ утворень.
Засновниками малого п-ва виступають як один громадянин, так і члени його сім’ї або інші особи, котрі спільно ведуть підприємницьку діяльність. Якщо мале п-во створюється однією фізичною особою, то воно набуває статус приватного підприємства. Коли мале п-во засноване 2 або більшою к-стю громадян, то матиме такий статус: кооперативу, командитного товариства, ТОВ, АТ.
К-сть засновників і створюваних ними п-в не обмежується.
Статут малого п-ва розробляють і ухвалюють його засновники. Статут є юридичним документом, що визначає діяльність п-ва. У статуті наводиться повна характеристика усіх напрямів діяльності п-ва, вид п-ва, повна назва, місцезнаходження, товаринй знак тощо.
Право на здійснення підпр діяльності п-во набуває лише після акта державної реєстрації такої діяльності; в іншому разі така діяльність вважається незаконною. Будь-яка підпр структура вважається створеною і набуває права юридичної особи з дня її реєстрації у ДПА місцевої влади за місцем проживання підприємця.
В У діє схема реєстрації, де необхідно подавати такі документи:
== рішення власника майна про організацію малого п-ва
== статут п-ва
== письмове підтвердження юридичної особи субєктапідприємництва
== реєстраційна картка, котра одночасно виконує ф-ції заяви засновника про реєстрацію п-ва.
Місцева держадміністрація відповідно до своїх прав і повноважень може провести екологічну експертизу поданої для державної реєстрації п-ва або вимагати експертного висновку щодо його санітарного і протипожежного стану. Завершальним етапом створення і реєстрації п-ва є відкриття поточного рахунка у відповідному відділенні банку.