69. Управління формуванням рентабельності малого підприємства.

Управління формуванням рентабельності (УФР) – система, в якій підсистемами є управління прибутком ,з одного боку, та управлінням витратами МП з іншого. УФР вклячає в себе: управління підвищення рентабельності, профілактику її зниження, планування півня рентабельності, аналіз факторів, які вплинули на рівень рентабельності.

В управлінні рент-тю важливе значення має співвідношення дохідності власного капіталу та ціни залучення позикових коштів. Складовими елементами максимізації рентабельності є максимізація прибутку та мінімізація витрат ви-ва.

УФР МП передбачає: ***визначення оптимального складу показників рентабельності, які характеризують ефективність дія-ті МП;***визначення на вимірювання факторів, що впливають на рівень рентабельності МП (прибуток, собівартість,вартість ОЗ та оборотних активів, обсяг ви-ва, фондовіддача і т.д.);***вивчення динаміки зміни показників рентабельності залежить від мети і завдань, які передбачає управління рентабельністю МП.

Кінцевим результатом УФР МП є визначення резервів її зростання:

=зниження витрат ви-ва; =розширення кола споживачів продукції МП, що дає можливість збільшувати обяг ви-ва;= зростання цін на готову продукцію за рахунок покращення її якості; =залучення позикових коштів;=прискорення оборотності капіталу.

Отже, використання резервів МП сприяє підвищення рентабельності ви-ва і реалізації продукції.

70. Об’єктивна необхідність державної підтримки розвитку малого підприємництва.

Для того, щоб мале підприємництво могло виконувати свої соціально-економічні завдання необхідно підвищувати життєздатність (стійкість) суб'єктів малого підприємництва. Це, у свою чергу, стає можливим лише за умов реалізації комплексу цілеспрямованих, дійових заходів із підтримки малого підприємництва, який зумовлений його основною суперечністю і є формою її розв'язання.

Цілеспрямована державна підтримка малого підприємництва має виключно важливе значення для економіки України. Необхідно зазначити, що формально державна підтримка малого підприємництва вже кілька років визначається в урядових документах як один із головних напрямів економічної реформи. Але слід зазначити, що зроблено лише перші, не завжди правильні та послідовні кроки по шляху формування цілісної політики підтримки малого підприємництва і створення механізмів її реалізації. Деякі заходи державного регулювання мають суперечливий характер, основні напрями підтримки фактично не забезпечені ресурсами. Усе це потребує чіткішого наукового підходу до формування державної політики підтримки та розвитку малого підприємництва.

Мале підприємництво є структуроутворюючим елементом ринкової економіки. Здатність малого підприємництва до структуроутворення ринку висуває завдання його становлення серед пріоритетних (першочергових) заходів економічної політики України. Мале підприємництво має особливе, виняткове значення у перехідний період до ринкової економіки. Саме воно стимулює економічну конкуренцію, структурну перебудову економіки, сприяє послабленню монополізму, формуванню нової соціальної верстви підприємців-власників, які складають соціальну базу економічної реформи, забезпечують стабільність суспільства і гарантії незворотності руху до ринку.

Мале підприємництво є провідним сектором ринкової економіки, найбільш масовим, динамічним та гнучким. У секторі малого і середнього підприємництва ринково розвинених країн зосереджено велику частку економічно активного населення (від 49 % у Великобританії до 78 % у Японії), виробляється значна частка (50—60 %) ВВП.

Державна підтримка малого підприємництва не обов'язково пов'язана з додатковими фінансовими видатками. Головне полягає у визначенні правових та економічних засад розвитку малого підприємництва, встановленні відповідних законодавчих прав та гарантій, а також в усуненні (ліквідації) адміністративних бар'єрів, що перешкоджають становленню та розвитку малого підприємництва.

Необхідність державної підтримки полягає в тому, що мале підприємництво, незважаючи на його вагомі переваги, є сектором економіки, найвразливішим до таких несприятливих факторів, як інфляція, циклічні коливання, податковий тиск, фінансові труднощі й конкуренція великих корпорацій тощо.