1) Коефіцієнт участі грошових коштів в оборотних активах

Ку=Сз/Оаз

С₃ — середній залишок грошових коштів в аналізуємому періоді; ОА₃—середня сума оборотних активів в аналізуємому періоді.

2)Середній період обороту грошових коштів: По=Сз/Вд. Вд-одноденна виручка від реалізації продукції.

3)Кількість оборотів грошових коштів: Ко=ОР/Сз, ОР-обсяг реалізації продукції.

Результати проведеного аналізу використовуються для визна­чення оптимального залишку грошових коштів для здійснення поточної діяльності за формулою

Сзо=СВп/Оч, де Сзо –сума оптимального залишку грошових коштів для здійснення поточної діяльності, СВп- сума грош обороту в плановому періоді, Оч- кількість оборотів грош коштів у минулому періоді.

Існує кілька способів визначення фінансової потреби підпри­ємства. Одним із поширених є метод визначення мінімальної су­ми грошових коштів, необхідної підприємству для здійснення за­планованих господарських процесів.

За цим методом мінімальна сума грошових коштів визначає­ться як відношення операційних витрат за рік до обертання гро­шових коштів.

Операційні витрати визначаються як сума затрат грошей, або витрати на покупку товарів і сировини, заробітної плати, процен­тів і дивідендів.

Обертання грошових коштів — це кількість оборотів грошей підприємства за аналізований період. Для його визначення необ­хідно обсяг реалізації продукції поділити на середній залишок грошей за такий же період.

35.Порядок визначення оптимального розміру статутного капіталу малого підприємства.

Початкове формування ресурсів малого підприємства від­бувається під час заснування підприємства, коли утворюєть­ся статутний капітал. Його джерелами залежно від організа­ційно-правових форм господарювання є: пайові внески, акціо­нерний капітал, надходження від асоціацій. Статутний капітал характеризує обсяг грошових коштів, інвестованих у процес виробництва, в якому функціонують основні засоби та оборот­ні активи.

Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних та запозичених коштів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорціональність між коефіцієнтом фін.рентабельності та коефіцієнтом фін. стійкості підпри-ва, тобто максимізується його ринкова вартість. Визначення оптимальної структури к. підпри-ва передбачає проведення відповідної аналітичної роботи, яка може включати кілька етапів.

1.Аналіз к. підпри-ва. Основна мета – виявлення тенденцій динаміки об’єму і складу к. в передплановому періоді і їх впливу на фін.стійкість і ефективність використання к. На 1-й стадії аналізу розглядається динаміка загального об’єму і основних складових елементів к. у співставленні з динамікою об’єму вир-ва і реалізації продукції. На 2-й стадії розглядається система коефіцієнтів фін.стійкості підпри-ва:коефіцієнт автономії; коефіцієнт фін.ліверіджа; коефіцієнт довгострокової фін.незалежності;

2.Оцінка основних факторів, які визначають формування структури капіталу.

3.Оптимізація структуру к. за критерієм максимізації рівня фін. рентабельності. Для проведення таких розрахунків використовується механізм фін.ліверіджа.

4.Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Цей процес базується на попередній оцінці вартості власного і запозиченого к. при різних умовах його залучення і здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості к.

5.Оптимізація структури к. за критерієм мінімізації фін.ризиків. Цей метод пов’язаний з процесом диференційованого вибора джерела фін-ня різних складових частин активів підпри-ва.

Оптимізація структури капіталу під-ва хар-ся такими правилами балансу:золоте правило фін-ня, золоте правило балансу та правилом ліквідності.

Ефективність функціонування малого підприємства в першу чергу залежить від раціонального формування первісного капіта­лу, тобто він повинен формуватися на базі аналітичного визна­чення мінімальної потреби майна.

Розмір необхідного первісного капіталу малого підприємства визначається за формулою

ПК_м = НА₀ + ОА₀,

де НА₀ — оптимальний розмір необоротних активів; ОА₀ — необхідний розмір оборотних активів.

На першому етапі визначається потреба в окремих видах ос­новних засобів, що використовуються у виробничому процесі, за формулою НАо=((Вп*Ц)/По) +М

де В_п — запланований обсяг виробництва на даному виді облад­нання; Ц — вартість одиниці даного виду обладнання; П₀ — продуктивність обладнання (нормативний обсяг вироб­ництва); М — витрати на монтаж обладнання.

Оптимальний розмір оборотних активів визначається за фор­мулою: ОА₀ =О*Р,

О — одноденна потреба даного виду сировини, матеріалів; Р — норма запасу сировини, матеріалів.

Визначення оптимального розміру первісного капіталу на день відкриття бізнесу здійснюється при складанні балансового звіту.

Для розрахунку мінімальної суми первісного капіталу прибли­зно визначається кількість основних матеріалів залежно від пе­редбачуваного обсягу виробництва та середня ціна, яка склалася на ринку на день розрахунку капіталу. Способом множення кіль­кості матеріалів на середню ціну визначається загальна сума грошових коштів для придбання матеріальних цінностей. Анало­гічно розраховується потреба у коштах, необхідних для придбан­ня необоротних активів. При визначенні загальної суми первісно­го капіталу обов'язково враховують тривалість виробничого цик­лу, організація збуту готової продукції, форми розрахунків, інші фактори, які впливають на розмір первісного капіталу. У такий спосіб розраховується загальна сума грошових коштів, необхідна для організації процесу виробництва.