33. Штрафні санкції за результатами перевірки органами державної податкової служби.

За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Тобто, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 1020 гривень буде несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Відповідальність за перевищення суми встановленого граничного доходу:

Для платників єдиного податку першої – третьої  і  п'ятої груп у розмірі 15 відсотків  до суми перевищення обсягу доходу.

Для платників четвертої та шостої груп встановлюються у подвійному розмірі ставок, за якими вони оподатковуються.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу. Пеня нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

34.Порядок визначення оптимального розміру готівки для забезпечення безперервності процесу виробництва малих підприємств.

Методика розрахунку фінансової потреби підприємства поля­гає у визначенні мінімальної суми грошових коштів, необхідної для продовження операцій підприємства і своєчасного вибору методів фінансування. Без надійної методики оцінювання фінан­сової потреби підприємство може залишитися без достатніх кош­тів для сплати процентів за кредит, рахунків постачальників, орендної плати, комунальних послуг тощо. Підприємству може загрожувати банкрутство, якщо воно не в змозі оплатити свої до­говірні зобов'язання, наприклад, проценти за кредит. Тому відсутність необхідного фінансового планування може призвести до втрати ліквідності, а потім до банкрутства, навіть якщо всі його активи разом з неліквідами значно перевищують заборгованість.

Спочатку сілд визначити суму коштів, яку треба мати в обігу, для чого складається розрахунок потреби в них.

Мінімальна потреба у грошових коштах можу бути визначена за формулою Пг=(Сп-А) / К. де Пг-мінімальна потреба у грошових коштах, Сп – повна собівартість продукції, А – амортизаційні відрахування, К- кількість оборотів обігових коштів за визначений період.

Управління грошовими коштами повинно здійсню­ватись на таких засадах:

1. Підтримка мінімального залишку грошових коштів для без­перебійного здійснення поточних розрахунків;

1. Створення резерву вільних грошових коштів на випадок можливого розширення обсягів виробництва;

2. Формування резерву грошових коштів для компенсації не­передбачених витрат і можливих втрат у процесі фінансово-господарської діяльності;

3. Своєчасна трансформація вільних грошових коштів у висо-коліквідні фінансові інструменти та їх зворотна конвертація для поновлення залишку грошових коштів.

Мінімальний розмір залишку грошових коштів визначається виходячи з планового обсягу платіжного обороту та швидкості обороту грошових коштів, що складаються на підприємстві з урахуванням особливостей його діяльності.

Управління грошовими коштами включає такі етапи. На пер­шому етапі аналізується ступінь участі грошових коштів в оборо­тних активах малого підприємства в динаміці. Для цього розра­ховуються показники: