19. Показники, які характеризують структуру балансу малого підпр.

Актuвu - це ресурси малого пiдприємства у формi сукупних майнових цiнностей, якi використовуються у господарськiй дiя­льностi з метою отримання прибутку.

Необоротнi активи - це сукупнiсть матерiал. цiнностей малого пiдпр., якi багаторазово беруть участь у виробни­чо-господарському процесi та переносять свою вартість на готову продукцiю частинами.

Оборотнi активи - це сукупнiсть грошових коштiв, авансо­ваних у виробничі фонди та фонди обiгу з метою забезпеч безперервностi процесу виробн. i реалiзації продукцiї.

До необоротних активiв належать: - незавершене будiвництво;

- основнiзасоби;

- довгостроковi фiнансовi iнвестицi"i;

- довгостр. дебiторська заборгованiсть;

- iншi необоротнi активи.

У складi оборотних активiв малого пiд­пр. виділяють такі елементи:

- виробничiзапаси;

- готова продукцiя;

- деб. заборг. за товари, роботи, послуги;

- дебiторська заборг. за розрахунками з бюджетом;

- інша поточна дебіторська заборгованість

- поточні фінансові інвестиції

- грошовi кошти та їx еквiваленти;

- iншi оборотнi активи;

- витрати майбутнiх перiодiв.

Пасиви — це джерела утворення господар-ських засобів. Джерела поділяються на:

— власні;

— залучені.

До власних можна віднести власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, доходи майбутніх періодів.

Залучені поділяють на довгострокові та поточні зобов’язання.

Пасив балансу складається з пяти розділів:

- власний капітал;

- забезпечення майбутніх витрат і платежів;

- довгострокові зобовязання;

- поточні зобовязання;

- доходи майбутніх періодів.

Розділ «Власний капітал» включає в себе такі статті:

- статутний капітал;

- додатковий капітал;

- резервний капітал;

- нерозподілений прибуток;

- неоплачений капітал;

20. Дисконтування капіталу і доходу малих підприємств.

Дисконтування - це визначення вартості грошових потоків, які відносяться до майбутніх періодів (майбутніх доходів на теперішній момент часу). Для правильної оцінки майбутніх доходів потрібно знати прогнозні значення виручки, витрат, інвестицій, структуру капіталу, залишкову вартість майна, а також ставку дисконтування. Ставка дисконтування використовується для оцінки ефективності вкладів. З економічної точки зору, ставка дисконтування - це норма прибутковості на вкладений капітал, що вимагається інвестором. Інакше кажучи, за допомогою ставки дисконтування можна визначити суму, яку доведеться заплатити інвесторові сьогодні за право отримати передбачуваний дохід у майбутньому. Тому від значення ставки дисконтування залежить прийняття ключових рішень, у тому числі при виборі інвестиційного проекту. Найчастіше при інвестиційних розрахунках ставка дисконтування визначається як середньозважена вартість капіталу (Weighted Average Cost Of Capital - WACC), яка враховує вартість власного (акціонерного) капіталу і вартість позикових коштів. Це найбільш об’єктивний метод визначення ставки дисконтування. Єдиний його недолік полягає в тому, що на практиці ним можуть скористатися не всі підприємства (про це буде сказано далі).

Для визначення вартості власного капіталу застосовується модель оцінки довгостр. активів (Capital Assets Pricing Model - CAPM). Ставка дисконтув. (ставка прибутковості) власного капіталу (Re) розраховується за формулою: Re = Rf + β (Rm - Rf),

де Rf - безризикова ставка доходу;

β - коефіцієнт, що визначає зміну ціни на акції компанії, в порівнянні зі зміною цін на акції по всіх компаніях даного сегмента ринку; (Rm - Rf) - премія за ринковий ризик;

Rm - середньоринкові ставки прибутковості на фондовому ринку. Якщо до фінансування проекту залучається не тільки власний, але і позиковий капітал, то прибутковість такого проекту має компенсувати не лише ризики, пов’язані з інвестуванням власних коштів, а й витрати на залучення позикового капіталу. Врахувати вартість власних і позикових коштів дозволяє показник середньозваж. вартості капіталу (WACС), який розрах. за формулою:

WACC = Re (E / V) + Rd (D / V) (1 - tc),

де Re - ставка доходу власн. (акціонерного) капіталу, розрах., як правило, з використ. моделі САРМ; E - ринкова вартість власного капіталу (акціонерного капіталу). Розраховується як добуток загальної кількості звичайних акцій компанії і ціни однієї акції; D - ринкова вартість позикового капіталу. На практиці часто визначається за бухгалтерською звітністю як сума позик компанії. Якщо ці дані отримати неможливо, то використовується доступна інформація про співвідношення власного і позикового капіталів аналогічних компаній;

V = E + D - сумарна ринкова вартість позик компанії та її акціонерного капіталу; Rd - ставка прибутковості позикового капіталу компанії (витрати на залучення позикового капіталу). В якості таких витрат розгляд. відсотки з банківських кредитів і корпор. облігацій компанії. При цьому вартість позикового капіталу коригується з урахуванням ставки податку на прибуток. Сенс коригування полягає в тому, що відсотки з обслугов. кредитів і позик відносяться на собівартість продукції, зменшуючи тим самим податкову базу по податку на прибуток; tc - ставка податку на прибуток.