
- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт
- •Модуль 1 «теоретичні основи зберігання продукції рослинництва»
- •Лабораторна робота № 1 тема: структурні елементи тканин та їх зміни при зберіганні
- •В результаті виконання даної роботи студент повинен
- •Будова рослинної клітини
- •Лабораторна робота № 2 тема: хімічний склад і його роль у збереженності рослинних продуктів
- •В результаті виконання даної роботи студент повинен
- •5. Теоретичне обгрунтування
- •Визначити вміст вітаміну с в рослинних продуктах йодометричним методом Йодометричний метод визначення вмісту вітаміну с
- •Про виконану роботу зробити висновки
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 3 тема: визначення ступеню стиглості плодів
- •1. Мета роботи:
- •Теоретичне обґрунтування
- •Зміст роботи
- •6.1 Встановлення розміру та маси плоду
- •Для встановлення маси плодів, їх зважують на терезах.
- •6.2 Характеристика забарвлення
- •Методика встановлення
- •6.3 Встановлення щільності м’якуша
- •6.4 Легкість відокремлення плоду від плодової гілочки.
- •Методика встановлення
- •6.5 Встановлення смаку та аромату плодів
- •6.7 Достигання насіння
- •6.8 Кількість днів від масового квітування
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 4 тема: визначення інтенсивності дихання плодів та овочів
- •Матеріальне забезпечення
- •Теоретичне обґрунтування
- •Зміст роботи
- •Методика експерименту
- •Продукти, які будуть досліджуватись, витримують протягом тижня при відповідних температурах. Протягом доби перед проведенням лабораторної роботи рослинні продукти витримують при температурі 200с.
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів роботи
- •Лабораторна робота № 5, 6 тема: визначення мікробіологічних хвороб плодів та овочів під час зберігання
- •Матеріальне забезпечення
- •Теоретичне обґрунтування
- •Р исунок 5.1.- Форми бактерій
- •Р исунок 5. 2. – Плісеневі гриби
- •Стійкість плодів і овочів до інфекційних захворювань
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 7 тема: визначення фізіологічних хвороб плодів та овочів під час зберігання
- •Матеріальне забезпечення
- •Теоретичне обґрунтування
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Література
- •Лабораторна робота № 8 тема: контроль режимів зберігання харчових продуктів
- •1. Мета роботи:
- •Теоретичне обґрунтування
- •Зміст роботи
- •6.1 Ознайомитись з улаштуванням та принципами дії приладів контролю режиму зберігання харчової продукції.
- •6.2 Перевірити роботу термометрів за наступною методикою.
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 9 тема: вибір типу та розмірів сховищ для зберігання овочів
- •Мета роботи:
- •Самостійна підготовка до заняття
- •Питання для самоперевірки
- •4.Теоретичне обґрунтування
- •Порядок виконання роботи
- •5.1 Характеристика сховищ для зберігання овочів та їх вибір
- •5.2 Визначення розмірів сховищ для зберігання овочів
- •5.3 Визначення товщини шарів укриття тимчасових сховищ
- •5.4 Визначення площі, необхідної для розміщення тимчасових сховищ
- •Оформлення звіту
- •Література
- •До виконання лабораторних робіт
5.3 Визначення товщини шарів укриття тимчасових сховищ
Розміри втрат та успіх зберігання продукції у буртах і траншеях суттєво залежить від правильного укриття тепло- і гідроізолюючими матеріалами. Основними матеріалами для накриття буртів і траншей є солома та земля, які вкладають пошарово у 2-4 шари.
Товщина укриття повинна бути визначена залежно від температури навколишнього середовища у зимовий період, товщини та щільності снігового покриву, сили вітру, розміщення та розмірів сховищ, вологості ізолюючих матеріалів, складу ґрунту, а також від виду ґрунту. Існують також рекомендовані значення товщини укриття залежно від зони розміщення сховищ (таблиця 9.2).
Таблиця 9.2 – Рекомендована товщина (м) укриття буртів і траншей
Культура |
На гребні |
В основі |
||
солома |
земля |
солома |
земля |
|
Картопля і коренеплоди |
0,1 – 0,3 |
0,3 – 0,4 |
0,3 – 0,4 |
0,4 – 0,7 |
Капуста |
0 – 0,2 |
0,2 – 0,3 |
0,1 – 0,3 |
0,6 – 0,8 |
Примітка. Товщина шару соломи подана в ущільненому стані. Для траншей цей шар може бути менший на 10-15 см. |
На кожну тонну продукції картоплі і коренеплодів використовують 100 кг соломи, для капусти – 75 кг.
Для визначення товщини укриття можна використати формулу визначення коефіцієнта теплопередачі, де враховується товщина шарів укриття та коефіцієнт теплопровідності тепло- та гідроізоляційного матеріалу.
, (9.8)
де К – коефіцієнт теплопередачі укриття, ккал/м2×год×°С (додаток В3);
d – товщина шарів укриття, м;
l – коефіцієнт теплопровідності матеріалу укриття, ккал/м×год×°С (додаток В 4).
5.4 Визначення площі, необхідної для розміщення тимчасових сховищ
Вибирають ділянку з врахуванням рельєфу, рівня залягання ґрунтових вод, напрямку пануючих вітрів, механічного складу та санітарного стану ґрунту. Найкраще розміщувати бурти і траншеї на сухих підвищених але рівних ділянках з невеликим природним схилом для стоку дощових вод і з рівнем залягання від дна котловану не менше 1 м.
Об’єм земляних робіт для тимчасових сховищ приймають з розрахунку 4,9 м3 на кожну тонну продукції.
Бурти і траншеї розміщують, як правило, попарно. Для того, щоб біля них не було застою осінніх та весняних поверхневих вод на відстані 0,5 м від укриття викопують водовідвідні канавки. Майданчики для зберігання продукції у буртах і траншеях повинні бути зручно розміщені відносно місць її споживання та зв’язані з дорогами.
Визначення площі, необхідної для розміщення тимчасових сховищ зводиться до визначення площі, яку займає один бурт або траншея з урахуванням проїздів та проходів для завантаження і вивантаження продукції.
Бурти і траншеї на ділянці майданчика розміщують попарно: між кожною парою буртів і траншей передбачають проїзди шириною 8 і 6 м відповідно, а між самими буртами і траншеями – проходи шириною 6 і 4 м відповідно.
Для визначення площі (Sсх), яку необхідно відвести для розміщення бурта або траншеї використовують формулу
, (9.9)
де l1 – довжина ділянки під буртом чи траншеєю, м;
b1 – ширина ділянки під буртом чи траншеєю, м.
Довжина і ширина ділянки під буртом чи траншеєю визначається власне розмірами самого сховища та розмірами проходу і проїзду
, (9.10)
, (9.11)
де L – довжина сховища, м;
B – ширина сховища, м;
b2 – розмір проходу, м;
b3 – розмір проїзду, м
Загальна площа (S), яку необхідно відвести для розміщення тимчасових сховищ визначається як
. (9.12)
При плануванні території для тимчасових сховищ слід також враховувати особливості продукції, яку планується зберігати. Залежно від виду продукції та способу її укладання на зберігання бурти і траншеї на території можна розмістити двома способами з відповідним плануванням під’їзних доріг: тандемом та рядами (рисунок 9.6). Розташування буртів і траншей тандемом запроваджується у випадку, коли продукція вимагає поштучного способу укладання у сховища. Якщо ж продукція може укладатись у сховища насипом, то застосовують розташування буртів і траншей паралельними рядами.
б)
Рисунок 9.5.- Схема планування буртових і траншейних ділянок:
а – розташування сховищ тандемом; б – розташування сховищ рядами.