Питання для самоконтролю:

1. Що розуміють під системою ?

2. Дайте визначення інформаційної системи.

3. Перечисліть основні елементи теорії систем.

4. Дайте визначення структури системи.

5. Що розуміють під зовнішнім середовищем системи ?

6. Що таке система обробки даних?

7. За якими ознаками класифікують інформаційні системи ?

Основна література:

1. Інформаційні системи і технології у фінансових установах: Навч.посібник. Олійник А.В., Шацька В.М. –Львів: Новий світ, 2006.- 436с.

2. Інформаційні технології у банківській сфері: Навч.посібник. Адамик Б.П., Литвин І.С., Ткачук В.О. - К: Знання, 2008. -351 с.

Додаткова література:

1. Інформаційні системи та технології у фінансових установах: Конспект лекцій / Укладачі: О.О. Захаркін, М.Ю. Абрамчук, М.А. Деркач - Суми: Вид-во СумДУ, 2007.- 80с.

2. Клімушин П.С., Орлов О.В., Серенок А.О. Інформаційні системи та інформаційні технології в економіці.-Х.: "Магістр", 2011. – 448 с.

3. Козир О.О. , Бут А.М. Інформаційні системи і технології в економіці: методичні рекомендації. –Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. - 59с.

Питання 1.2. Проектування інформаційних систем.

Мета : вивчити підходи та етапи проектування інформаційних систем, їх особливості та завдання.

План.

1. Основні підходи при створенні інформаційних систем

2. Етапи проектування інформаційних систем

Анотація

Висвітлюючи питання слід зауважити, що у теорії та практиці створення ІС виділяють три підходи: локальний, глобальний, системний.

Локальний підхід полягає в тому, що ІС створюється послідовним нарощуванням задач, що приводять до збільшення функціональних можливостей. Він передбачає необмежений розвиток ІС. До позитивних сторін цього підходу можна віднести: відносно швидку віддачу, наочність задач, можливість розроблення ІС невеликими блоками, простоту керування створення системи. Недоліками є: дублювання інформації, неможливість забезпечення раціональної організації комплексів задач, постійна перебудова програм та організації задач, що приводить до дискретизації самої ідеї створення ІС.

При глобальному підході створюється проект системи в повному обсязі, а потім здійснюється її розроблення та впровадження. Як правило, цей підхід призводить до морального старіння проекту ще до його впровадження, оскільки час його впровадження може перевищувати період оновлення технічних, програмних та інших засобів, використаних у ньому.

Системний підхід – це комплексне вивчення об’єкта автоматизації як одного цілого з представленням частин його як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємозв’язків між ними. Об’єкт розглядається як сукупність взаємопов’язаних елементів однієї складної динамічної системи, яка перебуває в стані постійних змін під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів. Він заснований на таких принципах: кінцевої мети, єдності, зв’язності, модульності, ієрархії, функціональності, розвитку, децентралізації, невизначеності. Характерними ознаками цього підходу є:

• однозначне охоплення проектуванням великої кількості задач;

• максимальна типізація та стандартизація рішень;

• багатоаспектне уявлення про структуру ІС як про систему, що складається з кількох класів компонентів, та відносна автономна їх робота;

• ключова роль баз даних;

• локальне впровадження та збільшення функціональних задач.

Завданням цього підходу до створення ІС є розроблення всієї сукупності методологічних та соціально-наукових засобів обстеження (опис, аналіз, синтез, реалізація) систем різного типу.

В процесі опрацювання теоретичного матеріалу по даному питанню слід розглянути такі основні стадії розроблення ІС: допроектну, проектну, впровадження та експлуатації.

Допроектна стадія. Розробник спільно із замовником проводять організаційні заходи з підготовки об’єкта автоматизації до обстеження і створення інформаційної бази, складають техніко-економічне обґрунтування, постановку задачі і технічне завдання на розроблення системи. Визначаються очікувана ефективність системи та вартість робіт з проектування та розроблення системи. Всі документи на цій стадії затверджуються у двосторонньому порядку. Технічне завдання на розроблення автоматизованої системи складається на підставі техніко-економічного обґрунтування в цілому, з виділенням відповідних етапів і затверджується розробником та замовником.

Проектна стадія. На цій стадії здійснюється розроблення технічного та робочого проектів, програмування складових частин, налагодження та тестування програмного забезпечення. Підставою для розроблення технічного проекту системи є затверджене технічне завдання. Після затвердження технічного проекту розробляється робочий проект, що не затверджується. Одночасно з розробленням проектів створюються класифікатори та довідники інформації.

Стадія впровадження. Система здається в дослідну та в промислову експлуатацію. Цей етап включає апробацію окремих елементів та впровадження проекту системи в цілому. Готовність системи і введення її в експлуатацію оформлюється відповідно укладанням актів завершення робіт, прийманням системи в дослідну і промислову експлуатацію тощо.

Стадія експлуатації. На цій стадії здійснюється супровід програмного та технічного забезпечення, виконання робіт щодо постійного введення інформації. Супроводження програмного забезпечення здійснюється з метою внесення змін залежно від змін чинного законодавства, нормативів або процесу подальшого розвитку системи.