Міністерство освіти і науки України
Коломийський економіко-правовий коледж
Київського національного торговельно-економічного університету
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
з дисципліни
«Інформаційні системи і технології у фінансово-кредитних установах»
для студентів спеціальності 5.03050801 «Фінанси та кредит»
Коломия-2012
Укладач: Фучинська Н.Я.
Обговорено і схвалено на засіданні
циклової комісії комп’ютерних дисциплін,
протокол №__від ________
Голова ц/к Фучинська Н.Я.
ВСТУП
На сучасному етапі інформацію розглядають як один з основних ресурсів розвитку суспільства, а інформаційні системи та технології – як засіб підвищення продуктивності праці та ефективності роботи.
Найбільш широко інформаційні системи та технології використовуються у виробничій, управлінській і фінансовій діяльності. Застосування сучасних методів збору, обробки, зберігання, аналізу й подання інформації для управлінських рішень є одним з найважливіших факторів розвитку діяльності фінансово-кредитних установ.
Метою даного посібника є надання допомоги студентам у самостійному вивченні окремих понять та термінів, формуванні теоретичної бази знань в області інформаційних систем і технологій автоматизованої обробки інформації та набутті практичних вмінь і навичок застосування їх у фінансовій та банківській сфері.
Тема 1. Інформаційні системи і технології, їх роль в управлінні економікою.
Питання 1.1. Поняття і класифікація інформаційних систем.
Мета : вивчити основні поняття теорії систем, поняття та класифікацію інформаційної системи.
План.
Основні поняття теорії систем.
Класифікація інформаційних систем.
Анотація
Під час вивчення матеріалу слід розглянути поняття система, підсистема, структура системи, визначити поняття «інформаційна система», розглянути класифікацію ІС.
Теорія систем – це напрям науки, пов'язаний з розробленням та вивченням сукупності різних проблем аналізу та синтезу систем будь-якої природи. Визначимо основні її поняття.
Система – існує як одне ціле, в якій функціонування кожного елементу підпорядковано необхідності збереження цілого.
Підсистема – частина системи, для якої може бути сформульована її визначна роль у функціонуванні системи.
Стан системи – впорядкована сукупність значень характеристик, які визначають хід процесів, які відбуваються в системі.
Елемент системи - частина системи, яка розглядається в кожному конкретному дослідженні як найпростіша, що має зв'язок з іншими елементами, у тому числі й елементами того самого виду.
Структура системи – однорідна частина системи, що має зв'язок з іншими структурами. Її стан характеризується визначеною сукупністю характеристик.
Характеристика структури – кількісний або якісний показник, що визначає стан структури і хід процесів, які в ній відбуваються.
Кінцева структура – умовне поняття, що означає структуру, яка вивчається в даному конкретному дослідженні на основі зв’язків, спрямованих на неї з боку інших структур.
Зовнішнє середовище системи – сукупність факторів, що діють на систему зовні і впливають на характеристику її структур.
Управління – зміна стану об’єкта, системи під дією деяких факторів, що призводять до зміни середовища.
Залежно від складності системи можна поділити на прості та складні. Під оцінкою складності розуміють показник, що характеризує кількість станів, в яких може знаходитися система.
Система обробки даних (СОД) – це комплекс технічних та програмно-математичних засобів для вирішення проблем автоматизованим способом, тобто за допомогою засобів обчислювальної техніки. Основні функції СОД полягають у зборі, видачі, накопиченні, збереженні та обробці великих обсягів інформації.
Інформаційна система – система обробки даних в будь-якій предметній галузі із засобами накопичення, збереження, оновлення , пошуку та видачі інформації.
Висвітлюючи питання слід зауважити, що загальноприйнятої класифікації ІС досі не існує, тому їх можна класифікувати за різними ознаками. Найбільш поширеними є такі класифікаційні угрупування систем:
За рівнем або сферою діяльності: державні, територіальні (регіональні), галузеві, об’єднань, підприємств або установ, технологічних процесів.
Залежно від засобів вирішення інформаційної проблеми: ручні, механізовані, автоматизовані, автоматичні.
За виконуючими функціями: інформаційно-пошукові (довідкові) системи, системи управління, системи моделювання (системи штучного інтелекту), навчальні та екзаменуючи системи, експертні системи.
Залежно від галузі застосування: медичні, економічні, соціальні, лінгвістичні.
За характером перетворення інформації : обчислювальні, імітаційні, підтримки прийняття рішень.
За математичною суттю: прямого розрахунку, інформаційно-пошукові, оптимізаційні.
За можливістю формалізованого опису: формалізовані та неформалізовані. Розв'язування перших можна описати у вигляді математичних формул та залежностей, а щодо других цього зробити не можна.
За регулярністю розв'язування задачі: систематичні, епізодичні та випадкові.