6. Описова розповідь за опорними картинками

«Зайченята за обідом»

Мета: виявити вміння дітей придумати розповідь за допомогою опорних картинок.

Експериментатор пропонував дітям скласти розповідь з допомогою опорних картинок: зайченята; стіл, накритий скатертиною; супниця; мама-зайчиха.

Наводимо відповіді дітей:

1.«Мама-зайчиха приготувала смачний борщ. Діти-зайченята швиденько сіли за стіл, щоб скуштувати смачненького борщу» (Андрій Ф., КГ).

2.«Зайченята допомагали мамі-зайчисі готувати обід. Коли обід був готовий, мама-зайчиха поставила супницю на стіл і покликала зайченят» (Роман Р.,КГ).

3. «Мама-зайчиха захотіла почастувати своїх дітей борщем. Вона попросила дітей-зайченят допомогти їй. Зайченята із задоволенням допомагали своїй матусі. Борщ був дуже смачний» (Орест К.,ЕГ).

На основі аналізу експериментальних даних було визначено рівні розвитку зв’язного мовлення дітей: високий, достатній, середній, низький.

Високий рівень – розповіді від початку до кінця структурно завершені. Повнота передачі твору без пропусків, відсутність довгих пауз, вдала заміна слів автора. Усвідомленість, повне розуміння тексту. Діти не потребують допомоги експериментатора.

Достатній – розповіді здебільшого самостійні, з незначним втручанням експериментатора ( вказівка, підказка, додаткове запитання), структурно завершені. Виклад логічний, послідовний, з незначними зупинками і поодинокими паузами, наявне розуміння тексту.

Середній рівень – розповіді дітей цього рівня не відрізняються самостійністю, ці діти потребують додаткових і підказуючих запитань, спостерігаються довготривалі паузи. Без допомоги експериментатора розповіді структурно незавершені. Часткове розуміння тексту.

Низький рівень – дітям важко без зразка скласти розповідь, відсутні будь-які прояви самостійності у складанні розповіді. Це, по суті, відповіді на запитання дорослого. Речення структурно незавершені, недостатнє розуміння тексту.

Кількісні дані щодо рівнів розвитку зв’язного мовлення дітей за результатами констатувального експерименту подано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Рівні розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників ( %)

Група	Рівні розвитку зв’язного мовлення
	Високий	Достатній	Середній	Низький
Експериментальна	7,5%	14,5%	58,5%	19,5%
Контрольна	10,7%	17,9%	55,8%	15,6%

Як засвідчує таблиця, високий рівень розвитку зв’язного мовлення виявлено у 7,5% дітей експериментальної і 10,7% дітей контрольної груп. Розповіді дітей цього рівня від початку до кінця структурно завершені, без пропусків і пауз.

Достатній рівень розвитку зв’язного мовлення зафіксовано у 14,5% дітей експериментальної і 17,9% дітей контрольної груп. Розповіді дошкільників здебільшого самостійні, з незначним втручанням експериментатора (у формі вказівок, підказки, додаткових запитань), структурно завершені. Виклад логічний, послідовний з незначними зупинками і поодинокими паузами, наявне розуміння тексту.

Переважна більшість дітей знаходилася на середньому рівні розвитку зв’язного мовлення (58,5 дітей експериментальної і 55,8% дітей контрольної груп). Розповіді дітей цього рівня структурно незавершені, не відрізнялися самостійністю, ці діти потребували допомоги експериментатора, спостерігалися довготривалі паузи, часткове розуміння тексту.

Низький рівень розвитку зв’язного мовлення був характерним для 19,5% дітей експериментальної і 15,6% дітей контрольної груп. Дітям цього рівня було важко без зразка скласти розповідь, відсутні будь-які прояви самостійності у складанні розповіді. Дошкільники проявили недостатнє розуміння тексту. Результати констатувального етапу дослідження відображено у додатку Б.

Експериментальні дані констатувальних зрізів засвідчили низький та середній рівень розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників. Отже, така ситуація спонукала нас до розробки експериментальної методики розвитку структури зв’язного висловлювання у дітей старшого дошкільного віку.