
- •Розділ 2 експериментальне вивчення проблеми розвитку структури зв’язного висловлювання у дітей старшого дошкільного віку
- •2.1. Особливості засвоєння старшими дошкільниками поняття «текст»
- •Розповідь за серією сюжетних картинок
- •2. Переказ знайомого оповідання
- •3. Розповідання на запропоновану вихователем тему
- •4.Складання розповідей за схемою
- •Продовження розповіді
- •6. Описова розповідь за опорними картинками
Розділ 2 експериментальне вивчення проблеми розвитку структури зв’язного висловлювання у дітей старшого дошкільного віку
2.1. Особливості засвоєння старшими дошкільниками поняття «текст»
Експериментальна частина нашого дослідження проводилася у двох старших групах (експериментальній – 25 дітей та контрольній – 26 дітей) в дошкільному навчальному закладі №31 «Веселка» м. Рівне впродовж року.
Дослідження проходило у два етапи, перший з яких був спрямований на розв’язання таких завдань:
з’ясування розуміння дітьми старшого дошкільного віку поняття «текст»;
визначення рівнів розвитку зв’язного мовлення у старших дошкільників.
На другому етапі здійснювалася експериментальна перевірка ефективності запропонованих нами методичних підходів щодо розвитку структури зв’язного висловлювання у дітей старшого дошкільного віку.
Метою констатувального етапу експерименту було з’ясування розуміння дітьми поняття «текст», а також виявлення особливостей розвитку зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку.
У першій серії дослідження виявляли розуміння дітьми сутності поняття «текст». Дошкільникам було запропоновано діагностичні завдання, які потребували вміння розрізняти текст. Для цього дітям давали зразки тексту і звичайних простих речень. Наприклад:
Кішка – це свійська тварина. Вона має м’яку пухнасту шубку та гострі кігтики. А ще кішечка полюбляє молочко.
Кішка – це тварина. Квочка піклується про курчат. Віталик допомагає старшій сестрі доглядати за кімнатними рослинами.
Світланка і Настуся ходили разом зі старшим братиком до лісу по гриби. Разом з сонечком прокинулися й пташечки. Оленка допомагає мамі по господарству.
Заєць – дика тварина. Шубка в нього влітку сіренька, а взимку біленька. Звірок має довгі вуха і трохи розкосі очі. Ця тваринка дуже полохлива.
Їжак – це дика тварина. На вулиці гарна погода. Миколка з татом пішли на рибалку. Птахи прилетіли з теплих країв.
Їжак – це дика тварина. Шубка в нього сіренька, з тонких гілочок. Має чорні як вуглинки очі. Ця тварина, коли є небезпека, згортається в клубочок.
Результати обстеження засвідчили, що частина дітей експериментальної (7,5%) і контрольної (10,7%) груп виявила розуміння сутності поняття «текст». Дошкільники змогли відрізнити поданий експериментатором текст від простих речень. У 14,5% дітей експериментальної і 17,9% дітей контрольної груп розповіді здебільшого самостійні з незначним втручанням експериментатора, структурно завершені. Однак переважна більшість дітей (58,5% експериментальної і 55,8% контрольної груп) виконали це завдання при допомозі експериментатора (у формі навідних і підказуючих запитань). Не могли відрізнити текст від простих речень 19,5% дітей експериментальної і 15,6% дітей контрольної груп. Отримані дані свідчать про необхідність роботи з формування у старших дошкільників розуміння поняття «текст».
У другій серії дослідження з’ясовували рівні розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників. З цією метою дітям були запропоновані діагностичні завдання: «Розповідь за серією сюжетних картинок», «Переказ знайомого оповідання», « Розповідь на запропоновану тему», «Розповідь за схемою», «Продовження розповіді», «Описові розповіді за сюжетною картинкою». Проаналізуємо їх виконання дітьми.
Відповіді дітей оцінювалися за такими критеріями: послідовність, логічність побудови зв’язного висловлювання; наявність структурних компонентів (початок, середина, кінець розповіді).