2.3. Укладення трудових договорів на пп «рск Лігал»

Відповідно до ст.21 Кодексу Законів про Працю трудовий договір  – це угода між працівником і працедавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, відповідно до внутрішнього трудового розпорядку, а працедавець – виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю та угодою сторін (Додаток № 4) [6, ст. 21].

Трудовий договір обов’язково складається у письмовій формі.

Заповнюється трудовий договір з найманими працівниками у трьох примірниках, та реєструється у центрі зайнятості за місцем знаходження суб'єкта господарювання. До центру зайнятості подаються наступні документи:

1. субєкт господарювання – свідоцтво  про  реєстрацію  підприємницької  діяльності,   довідку відповідної     державної     податкової     адміністрації     про ідентифікаційний код;

2. працівник,  який влаштовується на роботу до фізичної особи, -  паспорт,  трудову   книжку,   довідку   відповідної   державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код;

3. особа,  яка вперше шукає роботу і не має трудової книжки, – паспорт,  довідку  відповідної  державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код.

Прочитавши останній пункт можна подумати, що центр зайнятості видає трудову книжку безоплатно. Проте практика показує, що посадова особа центру зайнятості, ввічливо просить працівника придбати трудову книжку своїм коштом.

Після звірки примірників трудових договорів на них робиться відмітка про державну реєстрацію. Один примірник залишається в центрі зайнятості, інші два дістаються підприємцю та найманому працівнику. За реєстрацію трудових договорів у центрі зайнятості плату не передбачено. Наявність відмітки про державну реєстрацію дає право підприємцю вносити записи у трудову книжку працівника.

Трудові договори реєструються також в:

1. пенсійному фонді;

2. фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

3. фонді соціального страхування від нещасного випадку.

В вищезгаданих фондах отримуємо відповідні страхові свідоцтва.

У разі    збільшення   чисельності  найманих працівників (відкриття додаткових  робочих  місць)  протягом   терміну   дії   отриманого Свідоцтва  платник  податку  повинен отримати Довідки для цих працівників.

У разі зменшення чисельності працівників протягом терміну дії отриманого Свідоцтва платник   податку  повинен  повернути отримані Довідки.

Якщо наймані працівники займаються торгівлею, то на кожного такого працівника необхідно зареєструвати книгу обліку доходів та витрат за формою №10. Працівник повинен вносити до неї записи щодо сум отриманої виручки від реалізації товарів чи послуг.

У разі, коли платник податку здійснює  підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім’ї, розмір фіксованого податку  збільшується  на  50  відсотків  за кожну особу. У такому випадку, платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50  відсотків  суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на  кожну  додаткову  особу та повідомити про це податковий орган, який  зобов’язаний  внести  відповідні  зміни до патенту в строки, передбачені для його видачі.

Отже підприємцям, що сплачують фіксований податок, необхідно звернутися до податкової для внесення змін  у патент, обумовлених оформленням на роботу найманих працівників.

Першим кроком оформлення найманих працівників є реєстрація трудового договору. Після цього, з цим трудовим договором підприємець може зареєструвати найманих працівників у пенсійному та соціальних фондах. Також на підставі зареєстрованих трудових договорів вносяться зміни до свідоцтва про сплату єдиного податку або торгового патенту.