Короткий словник музичних термінів

А

А (лат. а) — 1. Позначення звука ля. 2. Скор, позначення тональності (A-dur —

Ля мажор, a-moll—ля мінор). 3. Позначення хорової партії альтів.

А сареііа (іт. а капелля) — без інструментального супроводу.

Adagio (іт. ададжьо) — повільно, спокійно.

Ad libitum (лат. ад лібітум) — заважанням, вільно.

Agitato (іт. аджітато) —збуджено, схвильовано.

Ais (лат. аіс) — Позначення звука ля-дієз. 2. Скор, позначення тональності (ais-moll—ля-дієз мінор).

А 1а (фр, а ля) — в дусі, напр. a la mareia — в характері маршу.

Allargando (іт. алляргандо) — розширюючись.

Allegro (іт. аллегро) — весело, скоро.

Alto, altos (іт. альто, альтос) — альт, альти.

Amoroso (іт. аморозо) — пристрасно, ніжно, любовно.

Апсога (іт. анкора) — ще.

А ріасеге (іт. а піачере) — за бажанням, вільно.

Appassionato (іт. аппассіонато) — пристрасно, палко.

As (лат. ас) — 1. Позначення звука ля-бемоль. 2. Скор, позначення тональності

(As-dur—Ля-бемоль мажор, as-moll—ля-бемоль мінор),

Assai (іт. ассаі) — вельми.

Attacca (іт. атака) — без перерви, переходити зразу.

Ausdruck (нім. аусдрук) — вираз, виразність.

В

В (лат. бе) — 1. Позначення звука сі-бемоль. 2. Скор, позначення тональності

(B-dur— Сі-бемоль мажор, b-moll — сі-бемоль мінор). 3. Позначення хорової партії басів.

Basso, bassi (іт. бассо, бассі) — бас, баси.

Basso continue (іт. бассо контїнуо) — безперервний бас.

Bewegt (нім. бевегт) — схвильований.

Bis (іт. біс) — повторити.

Brio (іт. бріо) — запал, вогонь. Con brio — з вогнем, із запалом.

С

С (лат. це) — 1. Позначення звука до, 2. Скор, позначення тональності (C-dur —

До мажор, c-moll — до мінор).

Cantabile (іт. кантабіле) — наспівно.

Canto (іт. канто) — голос, спів.

Capo (іт. кало) — початок. Da capo — повторити п'єсу спочатку.

Ces (лат. цес) — І. Позначення звука до-бемоль. 2. Скор, позначення тональності

(Ces-dur —До-бемоль мажор).

Chanson (фр. шансбн) — пісенька.

Cis (лат. ціс) — 1. Позначення звука до-дієз. 2. Скор, позначення тональності

(Cis-dur —До-дієз мажор, cis-moll — до-дієз мінор).

Coda (іт. кода) —кінець.

СоНа parte (іт. колля парте) — з партією, диригентові йти за співаком.

Соте (іт. коме) — як.

Come prima — як раніше.

Commodo (іт. коммодо) — зручно.

Con anima (іт. кон аніма) — з душею.

D

D (лат. де) — 1. Позначення звукаре. 2. Скор, позначення тональності (D-dur —Ре мажор, d-raoll —ре мінор).

Da capo, скор. D. с. — спочатку.

Deciso (іт. дечізо) —рішуче.

Declamando (іт. деклямандо) — декламуючи.

Decrescendo (іт. декресчендо) —затихаючи.

Des (лат. дес) — І. Позначення звукаре-бемоль. 2. Скор, позначення тональності

(Des-dur—Ре-бемоль мажор).

Diminuendo (іт. дімінуендо) —затихаючи.

Dis (лат. діс) — 1. Позначення звукаре-дієз. 2. Скор, позначення тональності

(dis-moll —ре-дієз мінор).

Divisi (іт. дівізі) —розділення (партій).

Dolce (іт. дольче) —ніжно, ласкаво.

Doloroso (іт. дольорозо) — сумно, скорботно,

Dur (іт. дур) — мажор.

Е

Е (лат. є) — 1. Позначення звука мі. 2. Скор, позначення тональності (E-dur —Мі мажор, e-moli —мі мінор).

Eis (лат. еіс) — позначення звука мі-діез.

Energico (іт. енерджіко) —енергійно, сильно.

Егоісо (іт. ероіко) — героїчний.

Es (лат. ес) — 1. Позначення звука мі-бемоль. 2. Скор, позначення тональності

(Es-dur—Mi-бемоль мажор, es-moll —мі-бемоль мінор).

Espressione, espressivo (іт. еспрессіоне, еспрессіво) — виразно, експресивно.

F

F (лат. еф) — 1. Позначення звука фа. 2. Скор, позначення тональності (F-dur —

Фа мажор, f-moll — фа мінор).

Fes (лат. фес) — позначення звука фа-бемоль.

Fine (іт. фіне) — кінець, скор. А1 F. — повторити до кінця.

Fis (лат. фіс) — 1. Позначення звука фа-дієз. 2. Скор, позначення тональності

(Fis-dur — Фа-дієз мажор, fis-moll — фа-дієз мінор).

Forza (іт. форца) — сила.

Funebre (іт. фунебре) — траурний, похмурий.

Fuoco (іт. фуоко) — вогонь, скор, con F. — з вогнем.

G

G (лат. ге) — І. Позначення звука соль. 2. Скор, позначення тональності (G-dur— Соль мажор, g-moll— соль мінор).

Ges (лат. гес) — 1. Позначення звука соль-бемоль. 2. Скор, позначення

тональності (Ges-dur — Соль-бемоль мажор).

Giocoso (іт. джіокозо) — радісно, весело, грайливо.

Gis (лат. гіс) — 1. Позначення звука соль-дієз. 2. Скор, позначення тональності (gis-moll — соль-дієз мінор).

Giusto (іт. джусто) — точно, Tempo G — у вірному темпі.

Giissando (іт. гліссандо) — ковзаючи.

G. Р, — генеральна пауза.

Grandezza (іт. грандецца) — велич.

Crave (іт. граве) —тяжко, важко.

Grazioso (іт. граціозо) — граціозно.

Gross (нім. гросс) — великий.

Н (лат. ха)—1. Позначення звука сі. 2. Скор, позначення тональності (H-dur— Сі мажор, h-rnol] — сі мінор).

His (лат. хіс) — позначення звука сі-дієз.

L

Langsam (нім. лянгзам) — повільно.

Lamento (іт. ляменто) — стогін, плач, ридання.

Largamente (іт. ляргаменте) — повно, широко, протяжно.

Largo (іт. лярго) — широко.

Lebhaft (нім. лебхафт) — жваво, скоро.

Legato (іт. легато) — зв'язно, злито.

Leggiero (іт. леджіеро) — легко, ніжно, рухливо.

Lento (іт. ленто) — протяжно.

Lied (нім. лід) — пісня,

L'istesso tempo — в попередньому темпі.

Lunga (іт. люнга) — довго.

М

Maestoso (іт. маестозо) —велично.

Marcato (іт. маркато) — чітко.

Meno (іт. мено) — менше.

Mezzo (іт. меццо) — вполовину.

MSssig (нім. мессіг) — помірно.

Moderate (іт. модерато) —помірно.

Moll (іт. молль) — мінор.

Molto (іт. мольто) — багато, дуже.

Morendo (іт. морендо)—завмираючи.

Moto (іт. мото) — рух.

Mosso (іт. моссо) — жваво, рухливо.

О

Opus, скор. op. (лат. опус) — твір. Ossia (іт. оссіа) — або, тобто. Ostinato (іт. остинато) — постійний.

Р

Parlando (іт. парляндо) — говіркою, декламаційно.

Parte (іт. парте) — партія, голос.

Partition, Partitur, Partitura — партитура.

Passione (іт. пассіоне) — пристрасно.

Patetico (іт. патетіко) — схвильовано.

Pesante (іт. пезанте) — тяжко, важко.

Perdendosi (іт. пердендозі) — завмираючи.

-Ріепо (іт. піено) — повний.

Рій (іт. піу) — більше.

Росо (іт. поко) — мало, трохи.

Pochissimo (іт. покіссімо) — трошечки.

Portamento (іт. портаменто) —ковзаючи з одного звука на другий.

Precedente (іт. пречеденте) — передуючий.

Precise (іт. пречізо) — точно, ясно.

Presto (іт. престо) — швидкий.

Q

Quasi (лат. квазі) — немовби, подібно.

R

Raiientando (іт. раллентандо), скор. Rallent. — уповільнюючи. Recitativo (іт. речитатіво) — декламаційно.

Rinforzando (іт. рінфорцандо) — посилюючи.

Risoluto (іт. різолюто) — твердо, рішуче.

Ritenuto (іт. рітенуго) — стримуючи, уповільнюючи. Rubato (іт. рубато) — вільно.

S

S (лат. ес) — позначення хорової партії сопрано.

Scherzo (іт. скерцо)—жартівливо, весело.

Schnell (нім. шнелль) — швидко.

Sempre (іт. семпре) — постійно, завжди.

Sforzando (іт. сфорцандо) —-акцентовано, із силою виділяючи.

Smorzando (іт. сморцандо) — завмираючи й уповільнюючи темп.

Sostenuto (іт. состенуто) — стримано.

Sotto voce (іт. сотто воче) — напівголосно.

Spirito (іт. спіріто) — одухотворено.

Staccato (іт. стаккато) — уривчасто.

Stretto (іт. стретто) — стислий. Має значення прискорення (стислого викладу).

Stringendo (іт. стрінджендо) — прискорюючи.

Subito (іт. субіто) — зразу, раптово.

Т

Т (лат. те) — позначення хорової партії тенорів.

Tacet (іт. тачет) — мовчить.

Tenuto (іт. тенуто) — витримано.

Tranguiilo (іт. транкуілльо) — спокійно.

Тгорро (іт. троппо) — дуже, надто, поп Т. — не дуже.

V

Vide (лат. віде) —дивись (вказівка на купюру).

Vivace (іт. віваче) —дуже швидко.

Voce (іт. воче) — голос, a mezza voce — вполовину голосу, a piena voce — на повний голос.

Vox (лат. вокс) — голос.