
- •Лекція №1.
- •Характеристика і класифікація співацьких голосів
- •Чоловічі голоси
- •Комплектування хорової партії
- •Теситура
- •Будова голосового апарата
- •Регістрова будова голосу
- •Чоловічий голос
- •Жіночий голос
- •Особливості дитячого голосового апарата
- •Мутація дитячого голосу
- •Охорона дитячого голосу
- •Поради щодо гігієни голосу
- •Леція №2. Дитячий хор
- •Хор молодших школярів
- •Хор школярів середніх класів
- •Хор старших школярів
- •Чоловічий хор
- •Жіночий хор
- •Мішаний хор
- •За городом качки пливуть
- •Вокальні навички
- •Лекція №3. Дикція
- •Вплив на дикцію засобів хорової виразності
- •Робота над словом у хорі
- •Розспівування гармонічні
- •Розспівування дитячого хору
- •Розділ ііі. Елементи хорової звучності Ансамбль
- •Ансамбль метру й ритму
- •Темповий ансамбль
- •Дикційно-орфоепічний ансамбль
- •Лекція №4. Стрій Інтонація і хоровий стрій
- •Мелодичний стрій
- •Інтонування мажорними гамами
- •Інтонування
- •Український лад
- •Про інтонування діатонічних і хроматичних півтонів
- •Септими
- •Збільшені і зменшені інтервали
- •Чисті інтервали
- •Гармонічний стрій
- •Мажорний тризвук
- •Мінорний тризвук
- •Зменшений тризвук
- •Збільшений тризвук
- •Інтонування септакордів
- •Залежність загальнохорового строю від вокально-технічної складності твору
- •Взаємодія нюансів і ансамблю та нюансів і строю
- •Розділ IV. Робота над хоровим твором Гра хорової партитури
- •2. Аналіз хорової партитури
- •II. Музично - теоретичний аналіз
- •III. Вокально-хоровий аналіз
- •IV. Виконавський аналіз
- •II. Музично-теоретичний аналіз
- •III. Вокально-хоровий аналіз
- •IV. Виконавський аналіз
- •Практична робота з хором
- •Етапи роботи з хором над хоровим твором
- •Показ твору й початкова робота
- •Технічне освоєння хорової партитури
- •Про особливості розучування творів у різних фактурах викладу
- •Завершальний етап
- •Короткий словник музичних термінів
- •Передмова
- •Рекомендована література:
Показ твору й початкова робота
До першого етапу в хормейстерів неоднакове ставлення. Продемонструвати новий твір перед колективом можна в запису чи виконати його на фортепіано. Дитячому або самодіяльному хорові бажано показати новий твір у запису, щоб зацікавити виконавців. Перед професійним чи навчальним хором нова партитура виконується на фортепіано в інтерпретації хорового диригента й саме таким чином формується той ідеал, до якого прагнутиме хор. Як актор намагається не дивитися на гру іншого актора в одній і тій же ролі на сцені, щоб зберегти безпосередність і яскравість свого сприйняття ролі, так і професійний і навчальний хор повинен ніби забути інше трактування твору, який розучується. Хормейстер з перших звуків ставить перед колективом нові художні завдання, навіть у відомому творі. Тому П. Чесноков уважає, що новий твір взагалі не потрібно показувати, а відразу починати розучування по партіях і знайомитися з твором у процесі розучування. О. Єгоров, крім показу, вважає за необхідне провести ще й вступну бесіду про твір, який розучується. К. Пігров надає великого значення особистому показові керівника хору перед колективом. Показ має бути інтонаційно бездоганним, емоційним і в потрібному характері. Навчений і досвідчений хор, який співає не по хорових партіях, а по партитурах, може ознайомитися з новим, нескладним для нього твором, виконавши його «з аркуша» всім хором одночасно. Після поверхового ознайомлення починається розбір і ретельна робота з кожною хоровою партією.
Технічне освоєння хорової партитури
Вступна бесіда й початкове ознайомлення «з аркуша», без сумніву, має велике значення для подальшого розучування, але охоплює порівняно мало часу. Основна робота починається тоді, коли хорові голоси вивчаються кожною хоровою групою окремо й ведеться робота над усіма засобами вокально-хорової виразності й елементами хорової звучності. Цей етап займає основний час У процесі розучування і є головним.
У шкільному хорі керівник повинен показати пісню так, щоб вона сподобалася дітям, тоді в них виникає бажання вивчити її. Якщо пісня сподобається, діти вивчать її з бажанням і швидко. Керівник програє пісню кілька разів і після другого чи третього прослуховування хор може почати підспівувати.
Залежно від кваліфікації хору, природних здібностей хористів і складності твору, в розучуванні може бути використаний метод співу по нотах, а також виучування на слух з голосу. Іноді в роботі з шкільними хорами початківців чи в клубній самодіяльності можна поєднати два методи, коли хористи в основному виучують свої партії з голосу, а по партіях лише слідкують за напрямком мелодії. Метод виучування по партіях дає змогу не лише швидко запам'ятати мелодії, а й більш ретельно і продуктивно працювати над ансамблем, строєм, дикцією в кожній хоровій партії. Завдяки виучуванню з голосу можна засвоїти пісню за більш короткий час, але це гальмує творче зростання хорового колективу і призводить до пасивності хористів.
На початковому етапі розбору можна використати інструмент (фортепіано, баян), щоб хористи слухали звучання інших голосів і вчасно коректували слухом свою інтонацію. У процесі виучування хористами своїх партій, керівник хору поступово зводить хорові голоси в єдине загальнохорове звучання й необхідність у підігруванні партитури відпадає. З'єднання хорових партій і вистроювання хору може проводитися в різних поєднаннях хорових голосів, наприклад С1 — А1; С2 — А2; С1 — А2 у жіночому хорі.
У роботі з дітьми керівник хору зобов'язаний постійно застосовувати особистий показ, який має бути інтонаційно чистим, вокальним, виразним. Вимагаючи точного й безперечного виконання всіх своїх вказівок, керівник хору повинен швидко реагувати на найменші інтонаційні, ритмічні, динамічні та інші неточності. Перед кожним повторенням керівник хору має поставити мету, а кожну зупинку у звучанні чи зауваження щодо виконання чітко пояснити.