Мажорний тризвук

Найпростіший вид акорду — мажорний тризвук. Кожен звук тризвуку має свою назву і особливості інтонування. Основний тон акорду — його фунда

мент — у мажорному тризвуці інтонується стійко, без напруження до підвищення чи пониження.

Середній звук — терція акорду — «створює акорд», визначає лад і тому найменша неточність у

інтонуванні спотворює і знищує весь акорд. Терцію мажорного тризвуку й будь-якого мажорного акорду необхідно виконувати завжди з великим напруженням до підви­щення.

Квінта мажорного тризвуку складності для інтонування не має і співається стійко, як і основний тон.

Мінорний тризвук

Мінорний тризвук виконувати набагато важче, ніж мажорний. У кожному звуці мінорного тризвуку містяться інтонаційні складності.

Основний тон має тенденцію до пониження. Про причи­ни цієї нестійкості було сказано раніше в розділі «Мелодич­ний стрій». Під час виконання мінорного тризвуку основний тон треба співати стійко, але з деяким напруженням до підвищення.

Терція мінорного тризвуку визначає і встановлює лад, тому нечітке інтонування терції порушує хоровий стрій. У мінорному акорді перша терція мала й вимагає звуження інтервалу, отже, співати слід з напруженням до пони­ження.

Квінта мінорного тризвуку теж має тенденцію до пониження, як велика терція, і тому вимагає гострої, високої подачі. Під час виконання мінорного тризвуку квінту слід інтонувати стійко, але з деяким напруженням до підви­щення. П. Чесноков у книзі «Хор і керування ним» (у розділі про гармонічний стрій) робить примітку: «Якщо в наших теоретичних поясненнях способу виконання основного тону

і квінти мінорного акорду може відчутися деяка недомовленість, то на практиці цього немає. Основний тон і квінта мажорного акорду мають бути абсолютно стійкими, інакше не буде змоги підтягнути велику терцію. Мінорний же основний тон і квінта повинні мати спрямованість до підвищення, інакше не буде змоги достатньою мірою опустити малу терцію і уникнути при цьому загального пониження» [23, 55].

Отже, мажорний і мінорний тризвуки та їхні обернення є найпростішими акордами для інтонування, хоч мінорний тризвук інтонувати важче, ніж мажорний. Переважання в партитурі мажорних і мінорних тризвуків і їхніх обернень свідчить про те, що цю партитуру зможе виконати й недосвідчений хор. У жіночому й дитячому хорі особливо красиво звучить перше обернення тризвуку — септакорд.

Однак спів тризвуками являє собою велику виконавську складність і вимагає чималої підготовки і значного співацького досвіду.

\

Зменшений тризвук

Зменшений тризвук — це акорд, який складається з малих терцій. Трапляються в ладу на сьомому ступені натурального мажору й гармонічного мінору, а також на другому ступені натурального мінору. Зменшений тризвук може утворюватися внаслідок гармонічних перетворювань і

ладових альтерацій. В основному виді змен­шений тризвук майже не спостерігається, зате у вигляді секстакорду — досить часто. Незважаючи на те, що характерним інтер­валом зменшеного тризвуку є зм. 5, а в

секстакорді — зб. 4, цей акорд засвоюється хором досить легко.

Під час виконання цього акорду основний тон треба співати гостро вгору, терцію — «тупо», вниз, квінту — теж «тупо», інтенсивно опускаючи вниз до потрібної висоти. Характер звучання зменшеного тризвуку суворий, шляхетний і в будь-якому нюансі має дещо напружене звучання.