- •Лекція №1.
- •Характеристика і класифікація співацьких голосів
- •Чоловічі голоси
- •Комплектування хорової партії
- •Теситура
- •Будова голосового апарата
- •Регістрова будова голосу
- •Чоловічий голос
- •Жіночий голос
- •Особливості дитячого голосового апарата
- •Мутація дитячого голосу
- •Охорона дитячого голосу
- •Поради щодо гігієни голосу
- •Леція №2. Дитячий хор
- •Хор молодших школярів
- •Хор школярів середніх класів
- •Хор старших школярів
- •Чоловічий хор
- •Жіночий хор
- •Мішаний хор
- •За городом качки пливуть
- •Вокальні навички
- •Лекція №3. Дикція
- •Вплив на дикцію засобів хорової виразності
- •Робота над словом у хорі
- •Розспівування гармонічні
- •Розспівування дитячого хору
- •Розділ ііі. Елементи хорової звучності Ансамбль
- •Ансамбль метру й ритму
- •Темповий ансамбль
- •Дикційно-орфоепічний ансамбль
- •Лекція №4. Стрій Інтонація і хоровий стрій
- •Мелодичний стрій
- •Інтонування мажорними гамами
- •Інтонування
- •Український лад
- •Про інтонування діатонічних і хроматичних півтонів
- •Септими
- •Збільшені і зменшені інтервали
- •Чисті інтервали
- •Гармонічний стрій
- •Мажорний тризвук
- •Мінорний тризвук
- •Зменшений тризвук
- •Збільшений тризвук
- •Інтонування септакордів
- •Залежність загальнохорового строю від вокально-технічної складності твору
- •Взаємодія нюансів і ансамблю та нюансів і строю
- •Розділ IV. Робота над хоровим твором Гра хорової партитури
- •2. Аналіз хорової партитури
- •II. Музично - теоретичний аналіз
- •III. Вокально-хоровий аналіз
- •IV. Виконавський аналіз
- •II. Музично-теоретичний аналіз
- •III. Вокально-хоровий аналіз
- •IV. Виконавський аналіз
- •Практична робота з хором
- •Етапи роботи з хором над хоровим твором
- •Показ твору й початкова робота
- •Технічне освоєння хорової партитури
- •Про особливості розучування творів у різних фактурах викладу
- •Завершальний етап
- •Короткий словник музичних термінів
- •Передмова
- •Рекомендована література:
Чисті інтервали
Чисті інтервали ч. 4, ч. 5, ч. 8, ч. 1 і вважаються найлегшими для інтонування й не потребують ні розширення, ні звуження, а тільки стійкості. Легко інтону
ються ці інтервали в тому разі, коли вони розташовані у зручній теситурі із природним нюансом і в нескладній гармонічній обстановці. Значно легше інтонуються чисті інтервали, коли звуки, які їх складають, є головними ступенями ладу.
Кожний із чистих інтервалів має свої особливості інтонування. Порівняно легко інтонуються ч.4 і ч.5 як у мелодичному, так і в гармонічному видах.
Інтервал ч.8 гармонічного виду в жіночому і, особливо, дитячому хорі вистроюється значно складніше, ніж у чоловічому, через те, що жіночий і дитячий голос не такий багатий на обертони, як чоловічий.
Інтервал ч.І складний для інтонування, оскільки кожний наступний повторюваний звук має тенденцію до пониження. У швидких темпах і на дрібних тривалостях ця тенденція до пониження проявляється менш, ніж у спокійних і повільних темпах. Особливість інтонування повторюваних звуків полягає в тому, що кожний наступний звук слід співати ледь підтягуючи вгору, аби не понизити стрій. Тривалий спів на одному звуці становить велику виконавську складність, бо на чистоту інтонації впливають такі засоби хорової виразності, як теситура, нюанс і темп.
Гармонічний стрій
Гармонічний, або вертикальний стрій — це правильне інтонування гармонічних інтервалів і акордів у творах акордової і гомофонно-гармонічної фактури викладу. Слід підкреслити, що у творах поліфонічного або мішаного (поліфонічно-гармонічного) типу викладу аналізується стрій горизонтальний, а не вертикальний. У поліфонічних творах основна робота спрямовується на вистроювання унісонів кожної партії, мелодії яких потім нашаровуються й утворюють складну поліфонічну фактуру. В будь-якому творі, де є розвинуті в мелодичному відношенні голоси, неможливо досягти якісного вертикального строю без вивіреності хорових партій по горизонталі. Правильне інтонування мелодії кожного хорового голосу сприяє правильному звучанню акорду, тобто вертикально-гармонічному строю.
У хоровій практиці під час поєднання хорових партій точно вивірений горизонтальний стрій не завжди й не відразу дає бажане звучання акорду. Виконавці впродовж певного часу звикають до нових звукових сполучень і шукають необхідну інтонацію в нових умовах. У результаті багаторазового повторення під керуванням хормейстера хорові голоси мають «підстроїтися». В цьому «підстроюванні» й полягає основна складність роботи над вертикально-гармонічним строєм. У творах з підтримуючим інструментальним супроводом хористи скоріше знаходять свої звуки в акорді і якість вертикального строю досягається швидше. Консонантність або дисонантність співзвуч, насиченість або прозорість викладу акорду — все це впливає на якість загальнохорового строю.
Стрій акордів спирається на інтонування ступенів ладу, а гармонічні інтервали інтонуються за тими самими правилами, що й мелодичні.
Розглянемо особливості інтонування акордів.