Септими

Ми знаємо, що обернення великої секунди дає малу септиму, обернення малої секунди — велику септиму, а збільшена секунда під час обернення дає зменшену септиму.

Складність інтонування септими залежить від ступеня гами. Нестійкі ступені — четвертий і сьомий — створюють чималі труднощі під час співу септим порівняно зі стійкішими — другим і шостим — або з головними ступенями ладу — першим, третім і п'ятим.

Хорова практика довела, що висхідні септими інтонувати легше, ніж низхідні. Великі септими виконувати складніше, ніж малі, бо вони потребують чималої вокальної підготовки й розвинутого музичного слуху.

На зменшену септиму натрапляємо в поліфонічних творах XVII та XVIII століть у темах фуг і найчастіше в низхідному русі.

Сексти

Обернення великої терції дає сексту малу, обернення малої терції — велику сексту.

У висхідному русі великі сексти слід інтонувати гостро, високо, а в низхідному — низько, «тупо».

Малі сексти висхідні треба інтонувати більш низько, а у низхідному русі — гостріше, вище.

Інтонування секст не викликає особливих труднощів і їх співаки засвоюють легше, ніж терції. К. Пігров пояснює цю особливість величиною інтервалу й більшою тембровою яскравістю сексти порівняно з вузькою терцією.

Збільшені і зменшені інтервали

Збільшені і зменшені інтервали важкі для співу. Міра складності інтонування J збільшених і зменшених інтервалів залежить від гармонічних обставин. Чистота інтонування цих інтервалів підвладна відчуттям ладових тяжінь і навченості хористів. Якщо ці інтервали підготовлені попереднім рухом мелодії і природно розв'язуються, то співаки швидко звикають до характерного звучання збільшених і зменшених інтервалів, легко засвоюють їх, і в подальшій роботі ці інтервали інтонуються без ускладнень. Збільшені та зменшені інтервали становлять величезну складність навіть для досвідчених хористів, коли співаються без гармонічної підтримки чи ізольовано від ладу.

Збільшені кварти та їх обернення — зменшені квінти — інтонуються однаково легко, причому при низхідному русі легше, ніж у висхідному. Під час співу цих інтервалів угору можливе підвищення строю на нюансі f і пониження на нюансі Р. У професійній вокальній і хоровій музиці ці інтервали є результатом складних гармонічних перетворень.

У наведеному вище прикладі зменшена кварта в партії С₁ у даному разі інтонується без утруднень завдяки природному розв'язанню хроматично зміненого звука.

А ось низхідну зменшену квінту в тому ж творі інтонувати набагато складніше, бо мелодія стрибкоподібна й нестійка в ладовому відношенні.

Збільшена квінта в мелодіях ніколи не вживається. Цей інтервал надзвичайно рідко використовується в середніх голосах хорових творів і обов'язково в гармонічній обстановці. Інтервал збільшеної квінти надзвичайно складний для виконання.

У старовинних українських народних піснях козацького періоду — думах і плачах — дуже часто трапляються збільшені та зменшені секунди і збільшені та зменшені кварти, які утворилися внаслідок хроматично змінених діатонічних ладів. «Ця хроматизація, — зазначав Ф. Колесса, — відрізняє українські народні мелодії від великоруських і поріднює їх із музикою східних народів: турків, татар, персів, арабів, а також з піснями південних слов'ян».

В російських народних піснях і більш пізніх українських народних піснях на збільшені та зменшені інтервали натрапляємо вкрай рідко.