
- •Лекція №1.
- •Характеристика і класифікація співацьких голосів
- •Чоловічі голоси
- •Комплектування хорової партії
- •Теситура
- •Будова голосового апарата
- •Регістрова будова голосу
- •Чоловічий голос
- •Жіночий голос
- •Особливості дитячого голосового апарата
- •Мутація дитячого голосу
- •Охорона дитячого голосу
- •Поради щодо гігієни голосу
- •Леція №2. Дитячий хор
- •Хор молодших школярів
- •Хор школярів середніх класів
- •Хор старших школярів
- •Чоловічий хор
- •Жіночий хор
- •Мішаний хор
- •За городом качки пливуть
- •Вокальні навички
- •Лекція №3. Дикція
- •Вплив на дикцію засобів хорової виразності
- •Робота над словом у хорі
- •Розспівування гармонічні
- •Розспівування дитячого хору
- •Розділ ііі. Елементи хорової звучності Ансамбль
- •Ансамбль метру й ритму
- •Темповий ансамбль
- •Дикційно-орфоепічний ансамбль
- •Лекція №4. Стрій Інтонація і хоровий стрій
- •Мелодичний стрій
- •Інтонування мажорними гамами
- •Інтонування
- •Український лад
- •Про інтонування діатонічних і хроматичних півтонів
- •Септими
- •Збільшені і зменшені інтервали
- •Чисті інтервали
- •Гармонічний стрій
- •Мажорний тризвук
- •Мінорний тризвук
- •Зменшений тризвук
- •Збільшений тризвук
- •Інтонування септакордів
- •Залежність загальнохорового строю від вокально-технічної складності твору
- •Взаємодія нюансів і ансамблю та нюансів і строю
- •Розділ IV. Робота над хоровим твором Гра хорової партитури
- •2. Аналіз хорової партитури
- •II. Музично - теоретичний аналіз
- •III. Вокально-хоровий аналіз
- •IV. Виконавський аналіз
- •II. Музично-теоретичний аналіз
- •III. Вокально-хоровий аналіз
- •IV. Виконавський аналіз
- •Практична робота з хором
- •Етапи роботи з хором над хоровим твором
- •Показ твору й початкова робота
- •Технічне освоєння хорової партитури
- •Про особливості розучування творів у різних фактурах викладу
- •Завершальний етап
- •Короткий словник музичних термінів
- •Передмова
- •Рекомендована література:
Розспівування гармонічні
Гармонічні вправи співаються без інструментального супроводу. Всі вправи поділяються на два види: навчально-виховні і практичного призначення.
Вправи навчально-виховного призначення — гармонічні вправи, не пов'язані з конкретним твором. Це можуть бути акорди, взяті окремо в різних мелодичних положеннях і розміщеннях, прості і складні каданси.
Вправи практичного призначення мають за мету оволодіння співаками складних місць твору, що розучується хором. Такі розспівування можуть бути складені керівником з урахуванням гармонічних особливостей твору на основі
складних місць у партитурі, наприклад, незвичних гармонічних сполучень, нетипового розміщення акорду. Як приклад пропонуються унісонні й гармонічні розспівування, складені на основі інтонаційних і гармонічних труднощів української народної пісні «До рідного краю» із «Шкільного співаника» Філарета Колесси. їх можна почати співати до ознайомлення хору з новим твором. У процесі розучування пісні варто звернути увагу хористів на подібність розспівок з мелодією. Цей прийом забезпечить швидке засвоєння нового твору.
У першому реченні мелодія партії сопрано наспівна і плавна, квінтовий стрибок між фразами виконується легко і природно. Альтова партія вторить сопрановій і інтонаційного ускладнення не має, але наприкінці кожної фрази квартові стрибки на звуках тонічного тризвуку (І—V—І) виявляють інтонаційну складність, де можливе низьке інтонування останнього тонічного звука (такти 2, 4). Унісон на основному звуці тонічного тризвуку досить нелегко буде побудувати через те, що альти, можливо, проспівають надто низько висхідну кварту. Спираючись на цю альтову інтонаційну складність, можна скомпонувати гармонічне розспівування, яке полегшить засвоєння твору.
У другому реченні мелодія партії сопрано наспівна і стрибкоподібна, складна щодо вокального виконання. Альтова партія плавна, хвилеподібна, наспівна й має інтонаційні труднощі, особливо у 6—7 тактах, де є відхилення в соль-мінор. Спираючись на альтову інтонаційну складність, можна скомпонувати унісонні розспівування:
Розспівування дитячого хору
У молодшому шкільному хорі діти 7— 10 років співають фальцетом, тобто
головний регістр у них є природний. Якщо діти не форсуватимуть голос у цьому віці, то дехто з них може співати досить високі звуки: до2, ре2, мі2 і навіть фа2. Основне завдання керівника хору — виявлення і збереження головного регістру в голосі дітей. Спів у нижньому регістрі криє небезпеку «посадити» голос, позбавити його природної дзвінкості, легкості, тому в молодшому віці рекомендується почати розспівування з нот фа1 — соль1. Усі вправи мають бути невеликі за діапазоном і недовготривалі, бо спів дітей молодшого віку майже не відрізняється від їхнього мовлення.
Світлому, головному звучанню сприяє вживання звуків є, ё, ю, я. Голосний і робить звук дзвінкішим, але користуватися ним слід обережно, щоб не з'явився в хорі різкий, відкритий тембр.
Розвиткові м'якого піднебіння сприяють вправи, що виконуються із закритим ротом з переходом на склади ма, на. Звільненню нижньої щелепи допомагають вправи на склади бай, дай тощо.
У старшому віці — від 10 до 14 років — уся вокальна робота передбачає розвиток як мікстового, так і грудного регістру, тому залежно від висунутих завдань обирають вокальні вправи. Наприклад, з метою збереження світлого головного звучання на середніх і нижніх звуках діапазону застосовуються вправи низхідного руху на склади лі, лю, лє. Навпаки, вправи для розвитку грудного звучання, як правило, розпочинаються з більш низьких нот і мають висхідний рух.
Розспівування хору триває 15—20 хвилин. Надто тривале розспівування хору знижує увагу співаків і їхній спів перетворюється на бездумне механічне проспівування вправи. Таке розспівування не дає нічого, крім втоми голосових зв'язок.
Суттєво допоможе в доборі вправ для хору спеціальна література: «Вокально-хоровые упражнения на уроках пения в общеобразовательной школе» (Упорядники А. Луканін і А. Перепьолкіна), «Распевание в школьном хоре» (Упорядник Н. Добровольська), «Школа хорового пения» (Вип. 1, 2), «Канони» для дитячого хору (Упорядник Г. Струве) та інші.