Хор школярів середніх класів

Хор, що складається з дітей середнього шкільного віку 10—13 років (5—8 класи), вирізняється від міру молодших школярів більшою насиченістю й динамічністю звука. У підлітковому віці яскраво проявляється відмінність у механізмі утворення звука в дівчаток і хлопчиків. У хлопчиків з'являється грудне звучання. В дівчаток у восьмому класі починає формуватися тембр жіночого голосу і, як результат, розширюється діапазон і збільшується сила звука. Голоси хлопчиків саме в цьому віці різко мінюються, а голоси дівчаток модифікуються поступово і плавно. Як зазначалося вище, голос хлопчика до 7—9 років чисто дитячий, і в гортані, у товщі голосової складки, немає вокального м'яза, регістр голосу ще фальцетний. Оформ­лення голосу починається з ростом вокального м'яза. Тільки з 9—10 років до фальцетного регістру додається й мікстовий. Закінчується оформлення дитячого голосу у 12—13 років. Це розквіт хлопчачого голосу. А через рік, рідше через два, вже починається мутація, хоч цей процес може початися й раніше (див. «Мутація дитячого голосу»).

Хор поділяється на дві партії — сопрано й альти. Якщо виникає необхідність, кожна з цих основних хорових партій розділяється на дві, і тоді співочий колектив може вико­нувати чотириголосні твори для С₁С₂А₁А₂. Хлопчики у віці 10—12 років мають ще дитячий голос і здатні співати як у сопрановій, так і в альтовій партії, а в 13 років у деяких з них може початися зміна голосу. «Якщо хлопчики, у яких почалася мутація, — зазначає В. Попов, — продовжують співати в хорі, то їхні голоси, що знижуються, можна використати як нове забарвлення у звучанні хору. Хлопчиків у стані мутації можна пересадити в партію других альтів і тоді їхні голоси надаватимуть особливої густоти й тембристості звучанню цієї хорової партії».

Середній хор у школі завжди витримує основне співацьке навантаження. Діти в цьому віці найактивніші у співі, їхні голоси мають найбільшу силу, яскравість і виразність.

Діапазон хору — (ля) сі — фа₂(соль₂)

Діапазон сопрано — до₁—фа₂(соль₂).

Діапазон альтів — (ля) сі — ре₂.

Динаміка звучання від р до f Зовсім тихо або дуже голосно співати хор середніх класів ще не може.

Хор старших школярів

У старшому шкільному віці можуть бути два типи хорів, у яких співають юнаки й дівчата 15—16 ро­ків, а саме однорідні й мішані:

1) однорідні чоловічі або жіночі, які можуть виконувати дво-, три-, чотириголосні твори;

2) неповні мішані, у яких дівчата співають партії сопрано й альтів, а юнаки — одну чоловічу партію. Такий хор іноді називають юнацьким.

У старшому віці в дівчаток у цілому закінчується формування жіночого голосу, а в хлопчиків активно триває процес Мутації, тому сила голосу й виражальні можливості жіночих і чоловічих голосів різні.

Розглянемо виконавські можливості кожного з типів хору старших школярів.

Однорідні чоловічі хори з юнацьким скла­дом — велика рідкість. У Петербурзі й Москві в хорових училищах є мішані хори, у яких співають хлопчики та юнаки у стані мутації. Хори юнаків виконують хорові твори разом з Миром хлопчиків і надають звучанню своєрідного забарв­лення. У хорових училищах хлопчики навчаються хоровому ви і ну професійно й виконують найскладніші хорові твори різних стилів і напрямів. Як форма художньої самодіяльності Хори хлопчиків і юнаків не мають тепер значного поширен­ня і є великою рідкістю. У середній школі хлопчики майже не співають у хорах, тому вони не можуть набути вокальних Навичок і ставши юнаками. Голоси старшокласників-юнаків ще не володіють яскраво вираженим тембром і дуже слабкі Лі силою звуку. Діапазон хору й хорових партій невеликий, Тому виражальні можливості хору юнаків дуже обмежені.

Діапазон хору — (Сі) До — ре₁ (мі₁).

Діапазон тенорів — (до) ре — ре₁ (мі₁).

Діапазон басів — (Сі) До — до₁ (ре₁).

Не слід виходити за межі цього діапазону і тримати довгий час тенорів і басів на крайніх звуках їхнього діапазону. Динаміка звучання хору юнаків у стані мутації близька до динаміки звучання хору молодших школярів — ВІД Р до mf. Творів, написаних спеціально для хору юнаків, Надзвичайно мало. Звучання такого хору дуже специфічне.

Однорідні жіночі хори дівчат 14—16 років вельми поширені. Це є шкільна й позашкільна самодіяль­ність, навчальні хори, хори технікумів, профтехучилищ тощо.

У цьому віці закінчується формування жіночого голосу, але під впливом правильного й систематичного співу голоси дівчат збагачуються обертонами, розширюються в діапазоні й набувають більшої сили звуку. Для однорідного жіночого Хору старшокласниць характерні велика виразність, яскра­вість і сила звучання, визначеність тембру, градація нюансу від рр до ff. Хор ділиться на чотири голоси С₁С₂А₁А₂.

Діапазон хору — ля — соль₂ (ля₂).

Діапазон С₁ — до₁ — соль₂ (ля₂).

Діапазон С₂ — до₁ — мі₂ (фа₂).

Діапазон А₁ — сі — ре₁.

Діапазон А₂ — ля — до₂.

Звучання такого хору ще нагадує дитяче. Голоси дівчат, що співають, поки ще несталі й уразливі, тому надмірна сила звуку і спів на крайніх звуках діапазону шкідливі для незміцнілого голосу. Варто також пам'ятати, що професійне навчання сольному співу дівчат починається тільки з 18 років, коли залишкові явища мутації зникнуть і голос сформується остаточно.

Літератури для такого хору є в достатній кількості, це оригінальні хорові твори й різні перекладення. Хори старших школярок можуть співати твори, написані для хору хлопчиків, а також для жіночого дорослого хору, але за умови, що в цих творах теситура відповідає діапазонові даного хору.

Мішаний хор старших школярів (9— 11 класів) складається з голосів, що входять до звичайного мішаного хору, тобто жіночі голоси — сопрано й альти — та чоловічі голоси — баритони й баси. Основна проблема формування мішаних хорів такого типу — це проблема чоловічих голосів.

Розподіл голосів дівчат на С₁С₂А₁А₂ не є проблемою, адже в цьому віці їхні голоси мають яскраво виражений тембр і ; досить широкий діапазон порівняно з голосами хору середніх класів. До розподілу альтів слід ставитися обереж­но, пам'ятаючи, що не варто форсувати розвиток грудного регістру в нижній частині діапазону. Якщо в хоровій парти­турі є три жіночі партії, то краще розподілити сопрано, а не альтів.

Юнацькі голоси ще не зміцніли й не набули яскравості тембру чоловічого голосу, тому помітно поступаються жіно­чим за силою, вокальною витривалістю й широтою діапазо­ну. У звичайному шкільному хорі можна не розподіляти голоси на тенори й баси, бо юнаків у такому хорі буває значно менше, ніж дівчат.

Хор, у якому всі юнаки співають у одній хоровій партії, є неповним мішаним хором з обмеженим діапазоном чоловічої партії, тобто юнаць­ким хором.

Такий тип хору трапляється не тільки в середній школі, а й у дорослій самодіяльності, коли переважає жіноча група хору, а з малочисельної чоловічої неможливо сформувати повноцінні хорові партії.

У неповному мішаному хорі три хорові партії: сопрано, альти й чоловічі голоси. Партія чоловічих голосів має окре­мий рядок на нотному стані й нотується в басовому ключі.

Що означає обмежений діапазон чоловічої партії. Згадаймо діапазони тенорів і басів у однорідному юнацькому хорі. Тенорова партія звучить октавою нижче, тобто в малій октаві.

Порівнюючи діапазони, можна відчути, що майбутні тенори й баритони ще вирізняються тільки за тембром, а не за діапазоном. Унісонний спів тенорів і баритонів більшою мірою обмежує діапазон чоловічої партії у рамках до — до₁. Майбутні тенори обмежують баритонів нижнім до малої октави, а майбутні баритони не можуть співати вище до першої октави і тим обмежують діапазон тенорів. Слабкі юнацькі голоси, об'єднуючись в одну хорову партію, поси­люють її звучання й надають своєрідного забарвлення.

За силою звука й виконавськими можливостями чоловіча група поступається жіночій і тому основне вокальне наван­таження припадає на сопранову й альтову партії. Несталі й поки що тихі юнацькі голоси не дають змоги жіночій групі хору використовувати повну силу голосу, аби не заглушити чоловічу групу.

Діапазон хору — (Сі) до — соль₂ (ля₂).

Діапазон сопрано — до₁ — соль₂ (ля₂).

Діапазон альтів — ля — ре₂.

Діапазон чоловічої партії (Сі) до — до₁ (ре₁).

Динамічна можливість неповного мішаного хору з обме­женим діапазоном чоловічої партії в межах р — f, нюанс ff доступний лише жіночій групі хору.

Література для неповного мішаного хору існує переважно у вигляді перекладень. Багато перекладень для такого хору зробили видатні хорові диригенти Ю. Нахимовський, С. Благообразов, В. Попов, В. Соколов, які добре знали особливості юнацьких голосів і мали велику практику ро­боти з такими хорами.