
- •Лекція №1.
- •Характеристика і класифікація співацьких голосів
- •Чоловічі голоси
- •Комплектування хорової партії
- •Теситура
- •Будова голосового апарата
- •Регістрова будова голосу
- •Чоловічий голос
- •Жіночий голос
- •Особливості дитячого голосового апарата
- •Мутація дитячого голосу
- •Охорона дитячого голосу
- •Поради щодо гігієни голосу
- •Леція №2. Дитячий хор
- •Хор молодших школярів
- •Хор школярів середніх класів
- •Хор старших школярів
- •Чоловічий хор
- •Жіночий хор
- •Мішаний хор
- •За городом качки пливуть
- •Вокальні навички
- •Лекція №3. Дикція
- •Вплив на дикцію засобів хорової виразності
- •Робота над словом у хорі
- •Розспівування гармонічні
- •Розспівування дитячого хору
- •Розділ ііі. Елементи хорової звучності Ансамбль
- •Ансамбль метру й ритму
- •Темповий ансамбль
- •Дикційно-орфоепічний ансамбль
- •Лекція №4. Стрій Інтонація і хоровий стрій
- •Мелодичний стрій
- •Інтонування мажорними гамами
- •Інтонування
- •Український лад
- •Про інтонування діатонічних і хроматичних півтонів
- •Септими
- •Збільшені і зменшені інтервали
- •Чисті інтервали
- •Гармонічний стрій
- •Мажорний тризвук
- •Мінорний тризвук
- •Зменшений тризвук
- •Збільшений тризвук
- •Інтонування септакордів
- •Залежність загальнохорового строю від вокально-технічної складності твору
- •Взаємодія нюансів і ансамблю та нюансів і строю
- •Розділ IV. Робота над хоровим твором Гра хорової партитури
- •2. Аналіз хорової партитури
- •II. Музично - теоретичний аналіз
- •III. Вокально-хоровий аналіз
- •IV. Виконавський аналіз
- •II. Музично-теоретичний аналіз
- •III. Вокально-хоровий аналіз
- •IV. Виконавський аналіз
- •Практична робота з хором
- •Етапи роботи з хором над хоровим твором
- •Показ твору й початкова робота
- •Технічне освоєння хорової партитури
- •Про особливості розучування творів у різних фактурах викладу
- •Завершальний етап
- •Короткий словник музичних термінів
- •Передмова
- •Рекомендована література:
Хор школярів середніх класів
Хор, що складається з дітей середнього шкільного віку 10—13 років (5—8 класи), вирізняється від міру молодших школярів більшою насиченістю й динамічністю звука. У підлітковому віці яскраво проявляється відмінність у механізмі утворення звука в дівчаток і хлопчиків. У хлопчиків з'являється грудне звучання. В дівчаток у восьмому класі починає формуватися тембр жіночого голосу і, як результат, розширюється діапазон і збільшується сила звука. Голоси хлопчиків саме в цьому віці різко мінюються, а голоси дівчаток модифікуються поступово і плавно. Як зазначалося вище, голос хлопчика до 7—9 років чисто дитячий, і в гортані, у товщі голосової складки, немає вокального м'яза, регістр голосу ще фальцетний. Оформлення голосу починається з ростом вокального м'яза. Тільки з 9—10 років до фальцетного регістру додається й мікстовий. Закінчується оформлення дитячого голосу у 12—13 років. Це розквіт хлопчачого голосу. А через рік, рідше через два, вже починається мутація, хоч цей процес може початися й раніше (див. «Мутація дитячого голосу»).
Хор поділяється на дві партії — сопрано й альти. Якщо виникає необхідність, кожна з цих основних хорових партій розділяється на дві, і тоді співочий колектив може виконувати чотириголосні твори для С1С2А1А2. Хлопчики у віці 10—12 років мають ще дитячий голос і здатні співати як у сопрановій, так і в альтовій партії, а в 13 років у деяких з них може початися зміна голосу. «Якщо хлопчики, у яких почалася мутація, — зазначає В. Попов, — продовжують співати в хорі, то їхні голоси, що знижуються, можна використати як нове забарвлення у звучанні хору. Хлопчиків у стані мутації можна пересадити в партію других альтів і тоді їхні голоси надаватимуть особливої густоти й тембристості звучанню цієї хорової партії».
Середній хор у школі завжди витримує основне співацьке навантаження. Діти в цьому віці найактивніші у співі, їхні голоси мають найбільшу силу, яскравість і виразність.
Діапазон хору — (ля) сі — фа2(соль2)
Діапазон сопрано — до1—фа2(соль2).
Діапазон альтів — (ля) сі — ре2.
Динаміка звучання від р до f Зовсім тихо або дуже голосно співати хор середніх класів ще не може.
Хор старших школярів
У старшому шкільному віці можуть бути два типи хорів, у яких співають юнаки й дівчата 15—16 років, а саме однорідні й мішані:
1) однорідні чоловічі або жіночі, які можуть виконувати дво-, три-, чотириголосні твори;
2) неповні мішані, у яких дівчата співають партії сопрано й альтів, а юнаки — одну чоловічу партію. Такий хор іноді називають юнацьким.
У старшому віці в дівчаток у цілому закінчується формування жіночого голосу, а в хлопчиків активно триває процес Мутації, тому сила голосу й виражальні можливості жіночих і чоловічих голосів різні.
Розглянемо виконавські можливості кожного з типів хору старших школярів.
Однорідні чоловічі хори з юнацьким складом — велика рідкість. У Петербурзі й Москві в хорових училищах є мішані хори, у яких співають хлопчики та юнаки у стані мутації. Хори юнаків виконують хорові твори разом з Миром хлопчиків і надають звучанню своєрідного забарвлення. У хорових училищах хлопчики навчаються хоровому ви і ну професійно й виконують найскладніші хорові твори різних стилів і напрямів. Як форма художньої самодіяльності Хори хлопчиків і юнаків не мають тепер значного поширення і є великою рідкістю. У середній школі хлопчики майже не співають у хорах, тому вони не можуть набути вокальних Навичок і ставши юнаками. Голоси старшокласників-юнаків ще не володіють яскраво вираженим тембром і дуже слабкі Лі силою звуку. Діапазон хору й хорових партій невеликий, Тому виражальні можливості хору юнаків дуже обмежені.
Діапазон хору — (Сі) До — ре1 (мі1).
Діапазон тенорів — (до) ре — ре1 (мі1).
Діапазон басів — (Сі) До — до1 (ре1).
Не слід виходити за межі цього діапазону і тримати довгий час тенорів і басів на крайніх звуках їхнього діапазону. Динаміка звучання хору юнаків у стані мутації близька до динаміки звучання хору молодших школярів — ВІД Р до mf. Творів, написаних спеціально для хору юнаків, Надзвичайно мало. Звучання такого хору дуже специфічне.
Однорідні жіночі хори дівчат 14—16 років вельми поширені. Це є шкільна й позашкільна самодіяльність, навчальні хори, хори технікумів, профтехучилищ тощо.
У цьому віці закінчується формування жіночого голосу, але під впливом правильного й систематичного співу голоси дівчат збагачуються обертонами, розширюються в діапазоні й набувають більшої сили звуку. Для однорідного жіночого Хору старшокласниць характерні велика виразність, яскравість і сила звучання, визначеність тембру, градація нюансу від рр до ff. Хор ділиться на чотири голоси С1С2А1А2.
Діапазон хору — ля — соль2 (ля2).
Діапазон С1 — до1 — соль2 (ля2).
Діапазон С2 — до1 — мі2 (фа2).
Діапазон А1 — сі — ре1.
Діапазон А2 — ля — до2.
Звучання такого хору ще нагадує дитяче. Голоси дівчат, що співають, поки ще несталі й уразливі, тому надмірна сила звуку і спів на крайніх звуках діапазону шкідливі для незміцнілого голосу. Варто також пам'ятати, що професійне навчання сольному співу дівчат починається тільки з 18 років, коли залишкові явища мутації зникнуть і голос сформується остаточно.
Літератури для такого хору є в достатній кількості, це оригінальні хорові твори й різні перекладення. Хори старших школярок можуть співати твори, написані для хору хлопчиків, а також для жіночого дорослого хору, але за умови, що в цих творах теситура відповідає діапазонові даного хору.
Мішаний хор старших школярів (9— 11 класів) складається з голосів, що входять до звичайного мішаного хору, тобто жіночі голоси — сопрано й альти — та чоловічі голоси — баритони й баси. Основна проблема формування мішаних хорів такого типу — це проблема чоловічих голосів.
Розподіл голосів дівчат на С1С2А1А2 не є проблемою, адже в цьому віці їхні голоси мають яскраво виражений тембр і ; досить широкий діапазон порівняно з голосами хору середніх класів. До розподілу альтів слід ставитися обережно, пам'ятаючи, що не варто форсувати розвиток грудного регістру в нижній частині діапазону. Якщо в хоровій партитурі є три жіночі партії, то краще розподілити сопрано, а не альтів.
Юнацькі голоси ще не зміцніли й не набули яскравості тембру чоловічого голосу, тому помітно поступаються жіночим за силою, вокальною витривалістю й широтою діапазону. У звичайному шкільному хорі можна не розподіляти голоси на тенори й баси, бо юнаків у такому хорі буває значно менше, ніж дівчат.
Хор, у якому всі юнаки співають у одній хоровій партії, є неповним мішаним хором з обмеженим діапазоном чоловічої партії, тобто юнацьким хором.
Такий тип хору трапляється не тільки в середній школі, а й у дорослій самодіяльності, коли переважає жіноча група хору, а з малочисельної чоловічої неможливо сформувати повноцінні хорові партії.
У неповному мішаному хорі три хорові партії: сопрано, альти й чоловічі голоси. Партія чоловічих голосів має окремий рядок на нотному стані й нотується в басовому ключі.
Що означає обмежений діапазон чоловічої партії. Згадаймо діапазони тенорів і басів у однорідному юнацькому хорі. Тенорова партія звучить октавою нижче, тобто в малій октаві.
Порівнюючи діапазони, можна відчути, що майбутні тенори й баритони ще вирізняються тільки за тембром, а не за діапазоном. Унісонний спів тенорів і баритонів більшою мірою обмежує діапазон чоловічої партії у рамках до — до1. Майбутні тенори обмежують баритонів нижнім до малої октави, а майбутні баритони не можуть співати вище до першої октави і тим обмежують діапазон тенорів. Слабкі юнацькі голоси, об'єднуючись в одну хорову партію, посилюють її звучання й надають своєрідного забарвлення.
За силою звука й виконавськими можливостями чоловіча група поступається жіночій і тому основне вокальне навантаження припадає на сопранову й альтову партії. Несталі й поки що тихі юнацькі голоси не дають змоги жіночій групі хору використовувати повну силу голосу, аби не заглушити чоловічу групу.
Діапазон хору — (Сі) до — соль2 (ля2).
Діапазон сопрано — до1 — соль2 (ля2).
Діапазон альтів — ля — ре2.
Діапазон чоловічої партії (Сі) до — до1 (ре1).
Динамічна можливість неповного мішаного хору з обмеженим діапазоном чоловічої партії в межах р — f, нюанс ff доступний лише жіночій групі хору.
Література для неповного мішаного хору існує переважно у вигляді перекладень. Багато перекладень для такого хору зробили видатні хорові диригенти Ю. Нахимовський, С. Благообразов, В. Попов, В. Соколов, які добре знали особливості юнацьких голосів і мали велику практику роботи з такими хорами.