Інформаційно-методичний центр освіти м. Тернополя

Професійна діагностика –

основний етап

професійної орієнтації школярів

сучасної загальноосвітньої школи

Матеріали підготували

методисти з виховної роботи

Хома С., Кульчицька О.М.

2011. рік

Вступ

Одним з найважливіших напрямків модернізації освіти в Україні є перехід до профільного навчання. Профільне навчання є видом диференційованого навчання, що передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів, створення умов для навчання старшокласників відповідно до їх професійного самовизначення – одного з найголовніших факторів розвитку особистості. Тому дуже важливо створити всі умови для того, щоб дитина мала можливість обрати те, що їй підходить, що допоможе їй реалізувати свій творчий потенціал, знайти свою професію та зайняти відповідну нішу в суспільстві, сприятиме її конкурентноздатності на сучасному ринку праці. У зв’язку з цим все більше переваг надається системі спеціалізованої підготовки, адже профільне навчання – не лише поглиблення наукових знань, але й набуття молоддю трудових умінь й навичок і навіть отримання професії, що дає змогу включатися у повноцінне життя суспільства.

Становлення ринкової економіки, розвиток підприємницької діяльності неможливі без існування широко розвинутої, досить мобільної системи загально-освітньої і професійної підготовки молоді.Основної уваги на даному етапі розвитку суспільства вимагає значна частина молодих людей, які потребують первинної зайнятості, тобто випускники загальноосвітніх шкіл. Оскільки держава не в змозі сьогодні реально захистити молодь від негативних наслідків переходу до ринкової економіки, саме школа може взятися за розв'язання цього завдання. У загальноосвітній школі це питання можна розв'язати в процесі допрофільного трудового навчання учнів 9-11 класів на базі школи та місцевого виробництва.При визначенні напряму допрофільного навчання слід враховувати наявний рівень розвитку та можливості подальшого формування пізнавальних інтересів учнів і той факт, що із стін школи повинна виходити молодь морально, психологічно і практично підготовлена до праці в системі ринкових відносин, чітко усвідомлюючи, що успіх у житті безпосередньо залежить від обсягу і якості набутих в шкільні роки знань і вмінь, обґрунтованого професійного вибору, працелюбності і ініціативності.

  Підготовка молоді до свідомого вибору професії – важлива проблема як з точки зору соціальних, так і психолого-педагогічних аспектів. Головне завдання даної роботи: надання допомоги школярам у визначенні їх життєвого шляху за допомогою діагностичної оцінки особистості, її здатності виконувати ту чи іншу роботу. Слід враховувати, що професійна орієнтація гарантується Конституцією України. Отже, законодавчо профорієнтація є одним із видів соціальної допомоги  людині в її самовизначенні.

        Профорієнтація – це довготривалий, до певної міри, незворотній процес оволодіння особистістю тою чи іншою професією, який включає три основні моменти:

· процес впливу соціального середовища на особистість, що формується; · процес усвідомлення необхідності праці, пізнання конкретної сфери праці; · саме перетворення праці за законами розвитку сьогоденної дійсності.       

Допомогти молодій людині у свідомому визначенні свого місця в професійній структурі суспільства покликані психологи, вчителі-предметники, соціальні педагоги, класні керівники, бібліотекарі, медичні працівники. Психолого-педагогічна функція профорієнтації – це перш за все виявлення і формування інтересів, нахилів, здібностей школярів, визначення шляхів і умов ефективного управління їх професійним самовизначенням. Також це – формування професійних намірів у відповідності з інтересами і потребами конкретного регіону у кадрах.

   

   Професійна інформація. Вона передбачає повне і всебічне знайомство учнів зі світом професій, з правилами вибору професії, з соціально-економічними, психологічними і медико-фізіологічними аспектами вибору професії, що є найважливішою передумовою для вироблення готовності до професійного вибору. Головним завданням профінформації є виховання любові до будь-якого виду трудової діяльності, знайомство з потребами народного господарства країни в цілому і конкретного регіону зокрема у фахівцях на сучасному етапі і на найближчу перспективу. Вона також у першу чергу повинна піднімати престиж затребуваних на ринку праці професій. Починати цю роботу можна з 1-го класу, поступово, від класу до класу розширюючи і ускладнюючи коло відомостей. Організатором цієї роботи має бути класний керівник. А питання профінформації повинні органічно увійти до плану виховної роботи з класом. Це можуть бути бесіди, класні години, диспути, екскурсії профорієнтаційної спрямованості. До проведення цих заходів цілком можливо залучити і педагога-організатора,і соціального педагога, і шкільного бібліотекаря, і лікаря, і членів батьківського комітету, і органи учнівського самоврядування, і представників підприємств та організацій міста, які відповідно до своєї професійної компетентності інформуватимуть учнів про різноманітні аспекти професійного самовизначення.

Професійне виховання.Містить низку заходів із формування схильностей і професійних інтересів школярів. Цей напрямок профорієнтаційної роботи передбачає передусім підвищення ефективності учбової роботи, залучення школярів до різноманітних видів позашкільної суспільно-корисної діяльності, стимулювання їхніх пізнавальних можливостей, самопізнання і самовиховання. На цій ділянці профорієнтаційної роботи класний керівник має діяти у тісному контакті з вчителями-предметниками. Виявляти і підтримувати інтереси школяра до різних навчальних предметів, спонукати до самостійної роботи із вивчення сфери діяльності, яка його зацікавила.Позитивну роль тут мають зіграти предметні гуртки і гуртки за інтересами, особливо якщо вибрані вони будуть з урахуванням переважаючого інтересу до одного з типів професійної діяльності. Адже поза сумнівами, що тільки у конкретній роботі можливе виховання професійних інтересів, виховання поваги до професії, в основі якої повинна лежати любов до праці, психологічна готовність до будь-якої роботи.

• Професійна консультація.Науково обґрунтована рекомендація конкретній особі (або групі) у період вибору професії. Потребують її найчастіше випускники 9-11-х класів. Вона ґрунтується на знанні схильностей та інтересів консультованого, його особистих якостей. Професійна консультація проводиться з метою допомогти старшокласнику ніби "приміряти" професії, що цікавлять його, на себе, задоволення інтересу школяра до конкретної спеціальності (до її змісту, вимог до якостей особистості і врахуванню протипоказань для виконання тієї або іншої роботи). У ході консультації визначаються шляхи отримання освіти за обраною спеціальністю, терміни навчання, перспективи професійного зростання, затребуваність фахівців на ринку праці. У ролі консультанта в школі може виступати класний керівник, педагог-психолог або соціальний педагог. Професійну консультацію можна одержати у профконсультантів служби зайнятості.

Професійна діагностика. Певне, головний елемент профорієнтації. Без неї не можуть функціонувати ані професійна консультація, ані професійне виховання, а тим більше професійний відбір. Професійна діагностика займається вивченням особистості школяра, процесу росту, формування якостей, здібностей та інтересів. Це фундамент, на якому формується професійне самовизначення особистості. Робота ця проводиться протягом всього періоду шкільного навчання класним керівником і педагогом-психологом чи соціальним педагогом за допомогою різноманітних методик. З учнями 7-11-х класів проводити її можна за допомогою опитувальників і анкет, досить апробованих та інформаційних.

Ці чотири складові системи профорієнтаційної роботи є головними для школи. Але випускники шкіл повинні мати уявлення і про професійний відбір, і про професійну адаптацію, і про ринок праці.

Професійний відбір. Виявляє придатність людини до конкретного виду праці. Робота із професійного відбору є досить трудомісткою і складною, вимагає спеціальної підготовки у галузі фізіології, психології, медицини, педагогіки. Цей елемент професійної орієнтації використовується при прийомі на роботу і виявляє придатність людини до конкретного виду праці. Але школярам важливо знати про це, щоб цілеспрямовано формувати у собі якості, необхідні для роботи за обраною спеціальністю.

• Професійна адаптація. Активний процес пристосування молодої людини до виробництва, нового соціального оточення, умов праці і особливостей конкретної ситуації. Успішність професійної адаптації є одним з головних критеріїв правильного вибору професії, оцінкою ефективності всієї профорієнтаційної роботи.

• О тже, уміле поєднання всіх компонентів профорієнтації служить основою для наукового вибору професії. Форми і методи профорієнтаційної роботи повинні входити в систему навчально-виховної роботи в загальноосвітній школі.

Для того, щоб вибір професії був свідомим і вільним, необхідно враховувати принаймні три фактори: інформованість (орієнтування) школярів про світ професій, знання своїх особистісних можливостей, уміння співвідносити особистісні риси з вимогами до професії або спеціальності. Якщо почати проводити профорієнтаційну роботу серед дітей старшого дошкільного віку,то до моменту переходу в старшу школу і вибору профілю для продовження освіти, в учня вже будуть сформовані стійкі професійні вподобання.Вибір профілю проходитиме усвідомлено,згідно психофізичних можливостей учня та потреб ринку праці. Профорієнтація повинна здійснюватися на всіх вікових етапах.

Вік	Назва етапу	Види діяльності	Мотиваційні зміни
Старший дошкільний вік	Емоційно-образний	Рольові ігри з елементами профорієнтації	Формування позитивного ставлення до світу професій, до людей праці. На цій стадії професії відомі дітям лише за назвами і деякими зовнішніми ознаками (форма одягу, манери поведінки, оцінка оточуючих людей).
1-4 класи	Пропедевтичний	Ознайомлення зі світом найпоширеніших (популярних) професій, з професіями своїх батьків і близьких	Формується правильне емоційне ставлення до процесу праці, з'являється бажання займатися корисною працею, якісно виконувати доручену справу     Розвиток інтересу до професії батьків, до найбільш масових професій. Формування любові і сумлінного ставлення до праці.
5-7 класи	Пошуково-зондуючий	Повинні знати, де і які знання вони можуть застосовувати у своєму регіоні (районі). Ознайомитися з потребами міста в певних спеціальностях і звернути увагу саме на ці спеціальності	Формуються прогностичні вміння щодо трудової діяльності, можливостей реалізації обраної професії в місті. Відбувається виділення професійної мети, професійної мрії (чого хоче досягти, чого може досягти)
8-9 класи	Формування професійної свідомості	Введення курсу "Основи вибору професії". Вивчення професійних інтересів і нахилів. З'ясування подальших життєвих планів. Визначення наявності рейтингу професій. Рекомендується вибір однієї з п'яти сфер професійної діяльності: людина-природа, людина-техніка, людина-людина, людина-знакова система, людина-художній образ	Формуються стійкі професійні інтереси, відбувається вибір подальшого шляху навчання в 10-11-х класах. Підсилюється увага до подальших освітніх планів. Школярі отримують інформацію про світ професій, спеціальності, навчальні заклади. З'ясовуються уявлення про перешкоди на шляху до улюбленої професії. Учень повинен вже реально сформулювати для себе задачу вибора майбутньої діяльності з урахуванням наявного психологічного і психофізіологічного ресурсів.
10-11класи	Період уточнення соціально-професійного статусу	Вивчення планів продовження освіти й вибору подальшої професійної діяльності, вибір профілю навчання. Наявність власного рейтингу професій. Допомога у виборі майбутньої професії. Школярі уточнюють відповідність наявних рис професійно важливим рисами обраної професії, стану здоров'я - вимогам обраної професії	Звертається увага не тільки на психофізіологічні риси школярів, необхідні для оволодіння професією, а й відбувається корекція вибору старшокласників, підлітки отримують допомогу в самооцінці своїх здібностей і нахилів Формування знань, умінь у визначеній сфері трудової діяльності. Це класи з поглибленою спецпідготовкою.
учні ПТНЗ, студенти спеціальних середніх і вищих навчальних закладів	Входження в професійну діяльність	Види трудової діяльності, професійна адаптація	Поглиблена підготовка до професійної діяльності, формування досвіду життєдіяльності у трудовому колективі.

Профдіагностика – важливий спосіб глибинної оцінки і самооцінки особистості, прогнозування стану нахилів і поведінки, засобу професійного вибору і відбору.        

З допомогою різних профдіагностичних методів можна визначити і вказати учню важливіші для його майбутньої професіональної діяльності особливості його особистості і на цій основі дати йому науково обгрунтовані рекомендації по вибору професії. Діагностика дає можливість виявити індивідуальність, потенційні можливості і в певній мірі впливати на їх формування.    Для вивчення та формування готовності школярів до вибору професії необхідно використовувати комплекс доповнюючих одне одного психолого-педагогічних методів, які включають спостереження, анкетування, тестування, індивідуальні та групові бесіди.         Спостереження за учнями ведеться постійно, на протязі всього часу навчання,особливо в старших класах.Результати спостережень за учнями 5-9 класів записуються в індивідуальній картці з профорієнтації учня,яку веде класний керівник,і яка є узагальнюючим документом, в якому поєднані всі дані про учня, отримані в результаті використання різних методів-вивчення його особистості.         Анкетування учнів та їх батьків призначені для виявлення переважаючих інтересів та нахилів учнів, їх загальнотрудової підготовки та розвитку індивідуальних якостей особистості.Анкетування можуть проводити соціальний педагог,класний керівник, вчителі-предметники,бібліотекар,педагог-організатор.         Бесіда дозволяє отримати широку інформацію про підготовленість кожного учня до вибору професійного шляху. Консультативні бесіди про вибір професії можна умовно поділити на ознайомчі, корегуючі та заключні.         Ознайомчі бесіди, як правило, проводяться з усім класом. В процесі бесіди вчитель повідомляє старшокласникам про типові спеціальності якоїсь групи професій, розширює знання про взаємовідносини людини і професії, відповідає на запитання учнів. Корегуюча та заклична бесіди носять індивідуальний характер і проводяться на основі аналізу всіх наявних даних про учнів. У процесі бесіди необхідно викликати максимальну активність того, кого опитують, добитись свободи висловлювань. У корегуючій та закличній бесіді безпосередньо обговорюється з учнем конкретно обрана професія. Предметом обговорення є сам учень, його сім’я, друзі, успішність навчання в школі, концентрація або розсіювання його інтересів, подальші життєві плани. В ході бесіди слід прагнути того, щоб співставити інтереси та нахили школяра з вимогами професії, яку він вибирає.          

Рекомендації щодо вивчення учнів в процесі їх профорієнтації:

* Не обмежуватись вивченням навчальної діяльності та шкільної суспільно-корисної активності учнів, а намагатись досліджувати їх позанавчальні та позашкільні інтереси та нахили аж до рівня життєвої активності. * Визначити сильні якості учнів, продуктивні сторони особистості з точки зору не тільки навчання в школі, але і різних видів праці і звертати на них увагу підлітків та їх батьків. * Виявляти психологічні та медичні протипоказання до вибору тих чи інших професій. * Індивідуально-психологічні особливості людини необхідно оцінювати різносторонньо. Для ефективності профконсультації недостатньо визначити відповідність якої-небудь особливості вимогам конкретної професії. Необхідно встановити відповідність особистості в цілому вимогам тієї або іншої галузі діяльності. * Враховувати такий індикатор професійної придатності, як емоційний комфорт, емоційна задоволеність своєю професією, роботою. * Доводити до свідомості самих учнів виявлені в них професійно позитивні та негативні /протипоказані/ якості, дотримуючись при цьому педагогічного такту.

Рекомендації щодо проведення анкетування учнів в процесі їх профорієнтації:

* на початку кожної анкети у двох реченнях опишіть мету, з якою Ви проводите це анкетування, хто Ви, який проект представляєте;

* кількість питань у анкеті має бути мінімальною;

* страйтесь зробити так, щоб людині, яка відповідає на питання Вашої анкети, треба було якнайменше писати: якщо Ви знаєте, які можуть бути відповіді на питання, впишіть їх так, щоб достатньо було лише підкреслити потрібну відповідь (такі питання анкети називаються закритими). Закриті питання можуть містити місце для власної віповіді, якої немає серед перерахованих;

* відкриті питання (які не мають варіантів відповідей) не мають підказок і не "нав`язують" певної думки. Вони дають більш повну інформацію. Але слід пам`ятати, що таких запитань має бути небагато;

* окремо (на початку анкети або в кінці) подається блок запитань щодо анкетних даних про людину, яка заповнювала Вашу анкету. Як і в інтерв`ю, добре продумайте, що саме Вас цікавить, не задавайте зайвих запитань;

* питання анкети мають бути надруковані (або написані друкованими літерами чи чітким каліграфічним почерком) достатньо великими літерами, щоб відповідачеві було зручно читати анкету;

* у кінці анкети не забудьте подякувати за співпрацю;

*будьте ввічливими, роздаючи анкети. Також слід віднестись із розумінням до того, що не у всіх людей, яким Ви пропонуватимете заповнити анкету, знайдеться на це час;

Анкета-тест «Виявте вундеркінда» (для батьків дітей дошкільного віку)

Мета: визначити чи має дитина певні здібності і до чого саме?

1.Ваша дитина навчилась читати до шести років:

*самостійно (7 балів)

*з чиєюсь допомогою (5 балів)

2.Читає багато книг,до того ж,дуже швидко.(2 бали)

3.Сам або за допомогою інших зацікавився словарями та енциклопедіями.(2 бали)

4.Легко навчився читати,але має труднощі при читанні.

5.Займається за закритими дверима,а друзі у нього,як правило,старші за нього.(2б.

6.В розмові зі старшими говорить як рівний з рівним. (2 б.)

7.Задає багато різних цікавих запитань,при цьому ставить дорослих в «тупик».(2б.

8.У нього готові відповіді на самі несподівані питання.( 1 бал)

9.Інколи неуважний,але завжди може зробити дивні,цікаві узагальнення.(2 бали)

10.Із задоволенням вступає в в бесіду з оточуючим нас світом,дає свою оцінку явищам. (1бал)

11.Почувається скучно під час одноманітної,звичної роботи. (1 бал)

12.Чутливий до любої несправедливості, навіть якщо це і не стосується його самого. (2 бали)

13.Любить жартувати і має почуття гумору. (2 бали)

14.Має багатий словниковий запас і вдало використовує різні терміни при розмові (2 бали)

15.Любить складні ігри,які потребують смекалки. (2 бали)

16.В ранньому віці цікавиться тим,що вивчають старшокласники. (1 бал)

17.Надає перевагу різним заняттям,до того ж хоче робити все самостійно ( 2 бали)

18.Його цікавить всесвіт,він цікавиться питаннями світоутворення і всім,що стосується праісторії. (2 бали)

19.Швидко схвачує матеріал і чітко висловлює свою думку. (2 бали)

20.Сильно розвинуте почуття сприймання музики, образотворчого мистецтва,навколишнього середовища і в усьому шукає гармонію. (2 бали)

Підсумок: якщо ви набрали від 10 до 13 балів – це говорить про те,що ваша дитина має певні здібності.Вам слід потурбуватися,щоб організувати навчання дитини так,щоб якомога краще розвивати ці здібності.

ТЕСТ

«Обери фігуру»

(для учнів першого-дев'ятого класів)

Мета:спостерігати щороку як розвиваються здібності дітей

Квадрат –працелюб. Зосереджений у досягненні мети, витривалий і терплячий в усьому,що стосується роботи. Мислитель «лівої півкулі» зациклений на деталях.Важлива послідовність,зміна завдання вибиває з колії.Інтелект налаштований на засвоєння інформації без сумніву і творчих поривів. Досягає висот на налагодженому виробництві,але плутається і пасе задніх у ситуаціях,які вимагають швидких та оригінальних рішень. Схильність до хвороб: серцево-судинна система,судини головного мозку,гіпертонія,депресія бронхіальна астма		Трикутник – творчі люди Енергійний,честолюбний,швидко аналізує ситуацію.Вміє зосередитися на суті проблеми і вирішити її за допомогою нестандартного хобі. Потреба все тримати під контролем змушує його приймати рішення за інших та не визнавати своїх помилок.З ним цікаво. Чарівність та винахідливість допомагають зберегти стосунки.Добрий,завжди ладен прийти на допомогу.У спілкуванні егоцентричний. Схильність до хвороб:нирки,лор-органи,частий головний біль,хвороби внутрішніх органів на «нервовій системі».
Прямокутник – суцільні сумніви. Тимчасова,перехідна форма.Постійно плутає-ться у проблемах,в усьому невизначеність-із роботою,партнерами,рід ними.Знак низької само-оцінки. Людина без стрижня,ляклива,але допитлива,має бажання вчитися новому,живий інтерес до інших людей. Схильність до хвороб: психологічні проблеми, неврози,депресії	Коло-символ гармонії Дуже доброзичливий, вирізняється рідкісною здатністю слухати. Нерідко виявляється «цементом»,який зміцнює колектив.Мислитель «правої півкулі»-має витончений розум, інтуї-тивний,тонко відчуває і розпізнає людей.Дуже боїться проблем.Бізнес не для нього. Схильність до хвороб: психосоматичні хвороби, камені у нирках.		Зигзаг-інакодумність. Суцільний креатин, емо- ції, мозаїчність свідомо- сті.Живе у своєму світі – так як йому зручно. Часто загострює конф-лікти,нестриманийзбуджений.Його дратують закони суспільства, встановлений порядок життя.Головна моти-вація -я так хочу! Чудовий генератор ідей. Схильність до хвороб: астма,неврози,поруше- ння обміну речовин.