Ісаак Ньютон (1643-1727)

Першу науку Ісаак проходив у сільській школі, а в 12 років бабуся віддала його до найближчої міської школи у м. Гратем.

Спочатку Ісаак учився погано і невідомо, як склалася б його доля, якби не випадок, що трапився з ним у школі. Один з його однолітків побив Ісаака. Він дуже переживав, що не може відплатити, бо кривдник був значно сильніший. Тоді Ньютон вирішив зробити інакше: перевершити суперника у навчанні. Невдовзі наполегливою працею він досяг своєї мети: вчителі і навіть директор школи прилюдно визнали його найкращим учнем.

Вже у цей час Ньютон почав цікавитись механікою. У квартирі аптекаря Кларка, де він жив, була невеличка майстерня з повним набором інструментів. Аптекар дозволяв Ньютону користуватись інструментами. Тут і виявились характерні риси майбутнього вченого: кмітливість і винахідливість.

Він виготовляв моделі машин і самі машини: побудував Водяной годинник, самохідну карету і оригінальний вітряк, який рухала спеціально видресирувана миша. Ще в дитячі роки Ньютон досить добре малював і писав вірші, а також багато читав, адже у бібліотеці аптекаря книжок було безліч.

Отже, бачимо, що талант вченого розкрився саме в дитинстві через особистісне прагнення перевершити суперника. Це є підтвердження того факту, що особистісний компонент може, як прискорити, так і загальмувати розвиток таланту і творчості.

Нільс Генрік Абель (1802-1829)

У південно-західній частині Норвегії на кількох маленьких острівцях розкинулося невеличке рибальське селище Фінней. Там у сім’ї пастора Абеля, 5 серпня 1802 року народився хлопчик, якого назвали Нільсом Генріком. Батько учив його грамоти, а коли синові минуло 13 років, віддав його до кафедральної школи в м. Христіанії (з1925 р. - Осло). Нільс добре вчився і поводив себе теж пристойно. Особливо цікаво стало вчитися, коли замість звільненого за жорстокість учителя математики призначили нового – Хальмбое, який нещодавно закінчив столичний університет.

Приступивши до роботи в кафедральній школі, Хальмбое намагався насамперед зацікавити учнів своїм предметом. Новий учитель відразу помітив неабиякі здібності до математики в учня Абеля. Він всіляко підтримував бажання кмітливого хлопчика глибше вивчити цей предмет, давав йому книжки з власної бібліотеки, пропонував додаткові вправи і задачі, з якими Нільс успішно справлявся.

Нільс Генрік Абель зробив значний внесок у математичну науку: він створив теорію Авелевих функцій. Той, хто вивчає вищу математику, знає, що ім’я Абеля увічнено у найрізноманітніших розділах цієї науки. Є ряд теорем Абеля, Абелеві групи, формули й перетворення Абеля. Так талановитий вчитель розвинув і виплекав математичний талант майбутнього вченого.

Софія Василівна Ковалевська (1850-1891)

Софія Василівна Ковалевська народилася 15 січня 1850 року у Москві. З малку в дівчини проявилися такі риси характеру, як зосередженість, наполегливість у досягненні мети і цілковита самостійність. Читати Соня навчилася сама. Пізніше до дітей взяли вчителів. Гувернантка-англійка вчила Соню хороших манер і англійської мови. Учитель Малевич викладав російську граматику, літературу, математику та інші предмети. Він був широко освіченою людиною, прекрасним педагогом.

Спочатку Соня не любила Арифметику, але згодом захопилася цією наукою: розв’язувала задачі за допомогою різних комбінацій чисел, виявляючи в цьому неабияку кмітливість. Малевич дав їй вивчати двотомний курс арифметики французького математика Бурдона, написаний для студентів паризького університету. Вивчення геометрії також йшло успішно. Інколи, вислухавши вчителя, дівчинка доводила деякі теореми по-своєму. Так вчитель зміг зацікавити «нецікавим» предметом Соню, виховати у неї любов до математики, розвинути її пізнавальну активність і математичну творчість з дитинства.

( також приклади учнів.)