1. Загальні вимоги до фінансової звітності. Класифікація звітності.

Узагальнення даних обліку та одержання підсумкових показ­ників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу або року. Перший звітний пе­ріод новоствореного підприємства може бути меншим за 12 міся­ців, але не може бути більше 15 місяців. Звітним періодом під­приємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до моменту його ліквідації.

Згідно з чинним господарським законодавством та установ­чими документами підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, власникам, органам державної виконавчої влади та іншим користувачам (податковим, фінансовим, статистичним органам, фондам, банкам тощо). Державна регламентація звітно­сті викликана необхідністю узагальнення показників звітності підприємств, видів економічної діяльності з метою розрахунку макроекономічних показників Державним комітетом статистики України, яким встановлюються єдині правила та форми складан­ня і показники звітності. За порушення цих правил та вимог на посадових осіб підприємства можуть бути накладені адміністра­тивні стягнення.

Метою складання фінансової звітності є надання користува­чам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Для досягнення поставленої мети та вико­нання завдань щодо задоволення інформаційних потреб користу­вачів звітність повинна відповідати таким вимогам:

1. зрозумілість для користувачів — ґрунтується на припущен­ні, що користувачі мають відповідні знання з економіки та бухгалтерського обліку і ретельно досліджуватимуть звіт­ність;

2. доречність — здатність інформації впливати на економічні рішення користувачів шляхом оцінювання минулих, пото­чних чи майбутніх подій або ж забезпечити підтвердження чи коригування минулих оцінок користувачів;

3. суттєвість. Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або не­правильне відображення може вплинути на економічні рі­шення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів;

4. достовірність — відсутність у фінансовій звітності суттєвих помилок та упередженості, що дає користувачам можли­вість покластися на неї тією мірою, якою вона відображає або, як очікується, відображатиме реальний стан справ підприємства;

5. порівнюваність — можливість користувачів порівнювати: фінансові звіти підприємств за різні періоди; фінансові зві­ти різних підприємств;

6. своєчасність — можливість втрати звітністю своєї доречно­сті через надмірну затримку надання її користувачам. Ке­рівництво має знайти оптимальне співвідношення між своєчасністю надання звітності та забезпеченням її досто­вірності.

Для забезпечення дотримання перелічених вимог фінансова звітність повинна містити дані про:

• підприємство (повну назву, організаційно-правову форму, міс­це знаходження, назва органу управління, якому підпорядко­вується підприємство, назва материнської (холдингової) ком­панії, опис основної діяльності підприємства, середню чисель­ність персоналу за звітний період);

• дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт відрізняється від звітного періоду, передбаче­ного ПСБО, причини і наслідки цього повинні бути розкриті в примітках до фінансової звітності;

• валюту звітності та одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити причини цього і методи, які були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу;

• відповідну інформацію щодо звітного та попереднього пері­одів для порівняння показників у динаміці, розрахунку та ана­лізу зрушень у структурі, побудові рядів динаміки для потреб економічного аналізу;

• облікову політику підприємства та її зміни шляхом опису принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окре­мих статей звітності;

• консолідацію фінансових звітів;

• припинення окремих видів діяльності;

• обмеження щодо володіння активами;

• участь у спільних підприємствах;

• виявлені помилки минулих років та їх коригування;

• переоцінювання статей фінансових звітів;

• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними ПСБО.

Фінансові звіти відображають наслідки та результати діяль­ності, шляхом об'єднання їх в основні класи за економічними ха­рактеристиками, які називаються елементами фінансових звітів. До елементів фінансових звітів відносяться: активи, зобов'язання, власний капітал, доходи, витрати.

Стаття, яка відповідає визначенню елемента, має бути визна­на (наведена) у фінансовій звітності, якщо вона відповідає таким критеріям:

• існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх еконо­мічних вигод, пов'язаних з цією статтею;

• оцінка статті може бути достовірно визначена.

Класифікація фінансової звітності:

1. За будовою:

1. За станом на певну дату (моментні показники);

2. За звітний період (інтервальні показники).

2. За змістом і джерелами формування:

2.1. Статистична — відомості для статистичного вивчення гос­подарської діяльності.

2. Фінансова — інформація про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та власний капітал під­приємства за звітний період.

3. Податкова — дані про розрахунок сум податків до сплати в бюджет, а також надмірно сплачених сум, що підлягають відшкодуванню.

3. За спрямованістю:

3.1. Внутрішня — використовується для управління підприємс­твом;

3.2. Зовнішня — подається органам виконавчої влади та іншим користувачам.

4. За обсягом інформації:

1. Скорочена;

2. Повна.

5. За ступенем узагальнення:

1. Індивідуальна — відображає показники діяльності однієї юридичної особи.

2. Консолідована — дає уявлення про діяльність суб'єкта гос­подарювання та його дочірніх і асоційованих підприємств як єдиної економічної одиниці.

6. За періодичністю подання:

1. Річна;

2. Проміжна (квартальна, місячна).

7. За рівнем узагальнення:

1. Первинна — складена окремими підприємствами;

2. Зведена — складається об'єднаннями підприємств щодо всіх суб'єктів, які входять до їх складу або належать до сфери їх управління.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби корис­тувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;

• участі в капіталі підприємства;

• оцінювання якості управління;

• оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

• забезпеченості зобов'язань підприємства;

• визначення сум дивідендів, що підлягають розподілу;

- регулювання діяльності підприємства, інших рішень і має задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.