3. Надходження нематеріальних активів.

НМА можуть надходити на підприємства в результаті різних подій. Зокрема, НМА можуть бути:

- Самостійно створені;

- Придбані за грошові кошти;

- Отримані в якості внеску в втомлюся капітал;

- Придбані в результаті обміну на подібний актив;

- Придбані в результаті обміну на неподібний актив;

- Підучити безоплатно.

Придбані (створені) НМА зараховуються на баланс за первісною вартістю.

4. Амортизація нематеріальних активів.

Процес нарахування амортизації НМА дуже схожий з амортизацією основних засобів.

НМА амортизується протягом строку корисного використання. Строк корисного використання підприємства встановлює самостійно при визнанні об'єкта активом. Термін використання НМА не може бути більше 20 років.

При визначенні строку корисного використання об'єкта НМА слід враховувати:

- Строки корисного використання подібних активів;

- Передбачуваний моральний знос;

- Правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори.

Для НМА застосовуються ті ж методи амортизації, що і для основних засобів. У більшості випадків амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Ліквідаційна вартість НМА, як правило (виключення - п. 28 П (С) БО № 8), прирівнюється до нуля.

Амортизація починає нараховуватися з місяця, наступного за місяцем, в якому НМА став придатним для використання. припиняє - з місяця, наступного за місяцем вибуття (п. 29, п. 30 П (С) БО № 8).

Для обліку сум накопиченої амортизації НМА Планом рахунків передбачено рахунок 133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів". Нарахування амортизації по НМА відображається так:

- Підприємствами, що використовують рахунки класів 8 і 9:

Дт 833 - Кт 133

Дт 23, 91, 92, 93, 94 - Кт 133.

- Підприємствами, що використовують рахунки класу 9:

Дт 23, 91, 92, 93, 94 - Кт 133.

5. Вибуття нематеріальних активів.

Причинами вибуття НМА можуть бути:

- Продаж НМА;

- Списання з балансу внаслідок неможливості отримання подальших економічних вигод;

- Безоплатна передача НМА;

- Передача НМА як внеску до статутного капіталу іншого підприємства;

- Вибуття внаслідок обміну на інший актив (подібний або неподібний).

Причинами вибуття НМА можуть бути: - Продаж НМА; - Списання з балансу внаслідок неможливості отримання в дльнейшем економічних вигод; - Безоплатна передача НМА; - Передача НМА як внеску до статутного капіталу іншого підприємства; - Вибуття внаслідок обміну на інший актив (подібний або неподібний).

Тема 17: Облік власного капіталу.

План

1. Класифікація та функції власного капіталу.

2. Форми підприємств, поняття та складові власного капіталу.

3. Облік статутного капіталу.

4. Облік неоплаченого капіталу.

5. Облік додаткового капіталу.

1. Класифікація та функції власного капіталу.

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки вико­нує такі функції:

– самостійності і влади – розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

– відповідальності і захисту прав кредиторів - відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

– довгострокового кредитування – перебуває в розпо­рядженні підприємства необмежений час;

– фінансування ризику – власний капітал використо­вується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

– кредитоспроможності – при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

– компенсації понесених збитків – тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

– розподілу доходів і активів – частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Створюється підприємство з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Утворюється власний капітал двома шляхами:

– внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів;

– накопиченням суми доходу, що залишається на підпри­ємстві.

За формами власний капітал поділяється на дві категорії:

– інвестований (вкладений або сплачений капітал);

– нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал – це сума простих та привілейо­ваних акцій за їх номінальною (оголошеною) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.

Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибут­ку, що не була розподілена між акціонерами.

Власний капітал за рівнем відповідальності поділя­ється на:

– Статутний капітал, сума якого визначається в уста­новчих документах і підлягає обов'язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;

– Додатковий капітал (не реєстрований) – це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Функції Статутного і Додаткового капіталів різні. Статутний капітал – це первісне джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну від Додаткового капіталу Статутний капітал забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму. Статутний капітал – це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Власник, вкладаючи кошти в підприємство, очікує, що у майбутньому вкладений ним капітал зросте. Отриманий підприємством прибуток і означає приріст цього капіталу. Витрати, що збільшують собівартість (витрати обігу), і витрати, що відносяться за рахунок прибутку підприємства, зменшують нерозподілений прибуток.