3. Первинний облік затрат праці та її оплати.

На виконання заходів по реалізації Державної програми пере­ходу України на міжнародну систему обліку і статистики Міністерст­ва статистики України № 253 від 09.10.1995 р. затверджено і введено в дію з 01.01.1996 р. наступні типові форми первинного обліку вико­ристання робочого часу:

П-12 "Табель обліку використання робочого часу та розра­хунку заробітної плати";

П-13 "Табель обліку використання робочого часу";

П-14 "Табель обліку використання робочого часу";

П-15 "Список осіб, які працювали в надурочний час";

П-16 "Листок обліку простоїв".

Для обліку використання робочого часу всіх категорій пра­цюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці використовують "Табель обліку використання ро­бочого часу та розрахунку заробітної плати" (форма № П-12), який складається в одному примірнику уповноваженою на те особою та після відповідного оформлення передається в бухгалтерію.

Відмітки у табелі про причини неявок на роботу, чи про фак­тично відпрацьований час, про роботу в надурочний час чи інші відхилення від нормальних умов роботи повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності і т. п.).

Форма № П-13 "Табель обліку використання робочого ча­су" застосовується в умовах автоматизованої системи управління підприємством. Бланк табеля форми № П-13 з заздалегідь заповнени­ми окремими реквізитами може бути створений за допомогою за­собів обчислювальної техніки. До таких реквізитів відносяться: цех (відділ), бригада, прізвище, ім'я, по батькові, професія (посада), та­бельний номер і т.д., тобто дані, що є у довідниках умовно-постійної інформації. В цьому випадку форма табеля змінюється відповідно до прийнятої технології обробки даних.

Разом з тим така форма повинна забезпечувати можливість відображати у ній облік використання робочого часу.

Типова форма № П-13, пристосована до різних умов ор­ганізації виробництва, може бути доповнена необхідними даними, наприклад, для вугільної, гірничорудної та інших галузей промисло­вості, з метою контролю за знаходженням робітників на роботі під землею, доцільно включити показники часу спуску в шахту та підйо­му з неї.

Для обліку використання робочого часу працівників з твер­дим місячним окладом чи ставкою використовують типову форму № П-14 "Табель обліку використання робочого часу".

Для забезпечення обліку використання робочого часу у вказа­них документах застосовуються умовні позначення, приклади яких вміщуються в табелях, зокрема: ВШ — вихідні (дні щотижневого відпочинку), святкові та неробочі; X — тимчасова непрацездатність та відпустки по догляду за хворим по карантину, оформлені листка­ми непрацездатності; К — відрядження службові; В — відпустка (ос­новна щорічна); ПЦ — цілозмінні простої не з вини працюючого; ПР — прогули та інші неявки з поважних причин і т. ін.

Табель ведеться на протязі місяця керівником або обліковцем конкретного підрозділу, а в кінці місяця із підписами вказаних осіб пе­редається до бухгалтерії.

Для працівників з погодинною оплатою праці дані табеля є основою для нарахування їм заробітної плати. Поряд з тим, для працівників як із погодинною, так і відрядною оплатою праці дані та­беля є основою для здійснення аналізу використання робочого часу працівників підприємства.

Для обліку часу, який відпрацьовано надурочно, та оплати роботи в надурочний час використовується "Список осіб, які пра­цювали в надурочний час" (форма № П-15), який заповнюється майстром або іншими посадовими особами, які відповідальні за облік робочого часу, та передається в бухгалтерію.

Облік часу простоїв здійснюється на підставі "Листка об­ліку простоїв" (форма № П-16). Аркуш обліку простоїв з відміткою про час простоїв використовується для запису в табелі.

Для обліку обсягів виконаних робіт, затрат робочого часу і нарахованої заробітної плати членам бригади, оплата праці яких здійснюється за відрядною формою оплати праці, у первинних ви­робничих підрозділах використовують "Наряд на відрядну роботу (для бригади)". Наряд виписують строком до одного місяця в одно­му екземплярі. В ньому на протязі місяця поряд із обсягами викона­них бригадою робіт, на зворотній стороні щоденно відмічається та­кож кількість відпрацьованого часу кожним працівником бригади.

По факту виконання завдання або закінчення календарного місяця визначається загальна сума заробітку, яка належить бригаді за виконані роботи. Заробіток кожного працівника визначається, вихо­дячи із його кваліфікаційного розряду та кількості відпрацьованого ним часу.

Заробітна плата працівників бригади у розрахунку на 1 розрядо-годину розраховується діленням загальної заробітної плати на загальну кількість розрядо-годин по підрозділу. Мно­женням заробітної плати у розрахунку на 1 розрядо-годину на кількість розрядо-годин конкретного працівника визначають розмір його заробітної плати.

При нарахуванні оплати праці працівникам бригади мож­на також використовувати й інший варіант розрахунку, згідно з яким відпрацьований час кожного працівника множиться на його годинну тарифну ставку і таким чином визначається заробіток працівника по тарифу. Співвідношенням нарахованої по бригаді суми заробітної плати до суми заробітку працівників по тарифу визначається співвідношення у процентах загального відрядного заробітку до тарифного. Враховуючи даний процент, визначають заробіток кожного працівника.

Для обліку обсягів виконаних робіт, затрат робочого часу і нарахованої заробітної плати працівників — відрядників вико­ристовується також "Наряд на відрядну роботу (індивідуаль­ний)", який відкривається на кожного працівника у розрахунку на календарний місяць.

Для нарахування заробітної плати водіям вантажних авто­мобілів використовується "Подорожній лист вантажного авто­мобіля", зокрема: типова форма № 1 (міжнародна) і типова фор­ма № 2 — в межах України. Подорожній лист ви­писується у розрахунку на кожен день (при далеких рейсах у роз­рахунку на один рейс). Для нарахування оплати праці водіям лег­кових автомобілів використовуються "Подорожній лист службо­вого легкового автомобіля" (типова форма № 3).

Враховуючи особливості окремих галузей економіки, від­повідним галузевим міністерствам надано право запроваджувати також інші спеціалізовані форми первинних документів по обліку праці та її оплати.