- •Перелік запитань на іспит
- •1. Князівство за часів ю.Долгорукого та а.Боголюбського. Всевелод Велике Гніздо.
- •2. Псковська і Новгородська феодальні республіки
- •3. Походи хана Батия.
- •4. Об’єднання земель навколо Москви. Іван Калита.
- •5. Новгород в 14-15ст.
- •6. Феодальна війна в 2-й чверті 15 ст.
- •7. Іван 3, Василь 3.
- •8. Церква і великокняжа влада. Йосифляни ти Нестяжателі.
- •9. Зміцнення самодержавства за Івана IV, його внутрішня і зовнішня політика.
- •10. Опричнина
- •11. Політична криза в Росії. Початок інтервенції польських феодалів.
- •12. Цар Василь Шуйський. Іноземна інтервенція
- •13. Столбовский мир, Деулинское перемирие.
- •14. Соціально-економічний і політичний розвиток Росії в XVII ст
- •16. Раскол. Социальная и идеологическая суть.
- •17. Соловецьке повстання
- •18. Азовське сидіння.
- •19. Зміцнення зовн.Політ. Становища в 2 пол. 17 ст.
- •20. Особливості відносин з країнами Далекого Сходу, Центральної та передньої Азії. Нерчинський трактат.
- •21. Культура Росії 17 ст.
- •22. Внутрішня та зовнішня політика російського уряду в 70-80-х роках
- •23. Стрілецький заколот, «Хованщина»
- •24. Реформи першої чверті XVIII ст.
- •25. Внешняя политика России во второй четверти XVIII
- •26. Боротьба після Петра і
- •27. Царювання Єлизавети
- •29. Катерина іі Освічений абсолютизм
- •30. Зовн. Політика Росії у 2 пол. 18 ст.
- •32. Розвиток промисловості Росії у першій половині хіх століття.
- •33. Соціально – станова структура в Росії в першій половині хіх ст.
- •34. Реформи державного апарату в Росії у 1-й чв. XIX ст.
- •35. Проект державних перетворень Росії м.М.Сперанського.
- •37. Проекти вирішення селянського питання 1-й чв. XIX ст.
- •38. Участие России в 3-й антифр. Коалиции.
- •39. Російсько-французькі відносини в 1806-1807 рр. Тільзит.Мир
- •40. Східне питання у 1-й чв. Хіх ст.
- •41. Франко-російська війна 1812 р. Бородінська битва
- •42. Зовнішня політика Росії в 1815-1826
- •43. Виникнення ранніх декабристських організацій
- •44. Декабристські організації 1821-1825 рр.
- •45. Конституційні проекти п.Пестеля та м.Муравйова.
- •46. . Повстання декабристів
- •47. Микола 1 й основні напрямки його внутрішньої політики. Комітет 6 грудня.
- •48. Централізація управління і кодифікація законів у 2-й чверті хіх ст.
- •49. Реформа п.Кісельова у державному селі.
- •50. Посилення політичної реакції в 1848-1855 рр.
- •51. Східне питання у зовнішній політиці Росії 2-ї чверті хіх ст.
- •52. Росія і країни Европи в 30-40-і рр. Хіх ст.
- •54. Кавказ в період російсько-іранської і російсько-турецької воєн
- •55. . Закавказзя в політиці Росії в 20-і роки XIX в. Війни з Персією (1826–1828 рр.) і Туреччиною (1828–1829 рр.).
- •57. Кримська (Східна) війна
- •58. Консервативний та ліберально-опозиційний напрями суспільної думки другої чверті XIX століття.
- •59. Формування радикально-демократичного напряму суспільної думки Росії у 2 чверті хіх ст
- •60. Передумови і підготовка селянської реформи 1861 р.
- •61. Зміст положень 19 лютого 1861.
- •62. Земська реформа.
- •67. Ліберально-опозиційний рух 70-80-х рр хіх ст
- •68. Новые тенденции в развитии сельского хозяйства.
- •70. Кризис самодержавной власти на рубеже 70 - 80-х годов
- •71. Контрреформы в области местного управления и суда.
- •72. Зовнішня політика Росії 70-х рр.
- •75. Загострення міждержавних суперечностей наприкінці XIX - на початку XX ст., їх причини та характер.
- •77. Обострение международных отношений на Дальнем Востоке.
- •78. Російсько – японська війна.
- •81. I и II Государственные думы
- •79. Революційні події 1905-1906рр.
- •80. Основные политические партии в России и их программы.
- •82. Государственный переворот 3 июня 1907 г.
- •83. Реформи п. Столипіна.
- •84. III Государственная дума
- •85. Національне питання у внутрішній політиці самодержавства наприкінці XIX — на початку XX століття.
- •86. Балкани і східне питання у зовнішній політиці Росії в 1911–1914 рр.
- •87. Вступление России в 1 мировую войну.
- •90. Художня культура Росії в хіх – на поч. Хх ст.
2. Псковська і Новгородська феодальні республіки
Новгородська земля першою на Русі проявила тенденції до відособлення від Києва. Це значною мірою було пов'язано з господарським розвитком цієї території. Економічне значення Новгорода і його землі визначали три фактори:
1) велике значення торгівлі, перш за все зовнішньої. Це пояснюється тим, що Новгород знаходився на зручних торгових шляхах, які зв'язували його з Чорним і Каспійським морями;
2) велика питома вага ремесла – Новгород був одним із найбільших на Русі ремісничих центрів;
3) наявність величезних земель-колоній, що являли собою джерело цінностей: хутра, срібла, воску та інших продуктів промислового господарства. Територія Новгородської землі простягалася до Льодовитого океану на півночі і до Уралу на сході.
Особливе автономне місце в Новгородській республіці займав Псков – «молодший брат» Новгорода. Він вів власну торгівлю з Прибалтикою, німецькими містами і в другій половині XIII ст. фактично став самостійною феодальною республікою з державним ладом, схожим на новгородський.
Хоч основу економіки Новгородської землі складало сільське господарство і промисли, але через малопродуктивність зернового землеробства Новгород залежав від хлібного імпорту з інших князівств.
У Новгороді рано склалося і стало панівним велике боярське і церковне землеволодіння. Селяни потрапляли в феодальну залежність і змушені були віддавати землевласникам продукти своєї праці.
У Новгороді склався особливий політичний лад, відмінний від інших князівств. Тут республіканські органи управління стали над князівською владою. Спочатку в Новгород присилалися князі з Києва. Посадники теж призначалися київськими князями. В 1126 р. новгородці домоглися права самим вибирати собі посадника на вічі – першим виборним посадником був Мирослав Гюрятинович. Бояри починають виборювати відособлення від Києва.
1348 - Відокремлення Пскова від Новгорода. Псков стає самостійною республікою.
3. Походи хана Батия.
В 1235 г. на съезде знати (курултае) монголами было принято решение о походе на Запад, куда отправилась примерно половина всей армии ( ученые называют цифры от 40 до 100 тысяч воинов). Монголами из них были командный состав и гвардия, остальные войска набирались из покоренных народов, преимущественно тюркских. Монгольская орда объединяла четырнадцать Чингизидов, возглавлял её молодой Бату-хан (Батый), внук Чингисхана. В 1236 г. монголы завоевали Волжскую Булгарию, разбили половцев между Волгой и Доном. Нашествие на Северо-Восточную Русь началось в декабре 1237 года. Первой жертвой стала Рязань, которая была взята штурмом в течение 5 дней. Никто из русских князей не прислал помощь рязанцам. Бездействие князей перед монгольской опасностью повсеместным явлением. Монголы разбили под Коломной владимиро-рязанскую рать, 7 февраля был взят Владимир, а 4 марта 1238 г. на реке Сить разгромлено войско великого Владимиро-Суздальского князя, а сам Юрий Всеволодович убит. Разграбили и сожгли большинство крупных городов Вл-Сузд. кн. Захватив Торжок и не дойдя до Новгорода всего лишь 100 вёрст, они повернули на юг. Причинами окончания похода стали весенняя распутица, тяжесть награбленной добычи и понесенные монголами потери. На обратном пути войска Батыя вынуждены были на 49 дней задержаться под стенами Козельска. Хан объявил его «градом злым» и приказал уничтожить всех жителей от мала до велика. По преданию, все козельчане пали в бою, но и потери Батыя были огромны. В сражении за Козельск погибло около 4 тыс татарских воинов. В 1239 г. Батый, восстановив силы, решил возобновить завещанный дедом поход «к последнему морю» (Атл. ок.). Он предпочел идти на запад через южные русские кн. Первой жертвой монголов стал Переяславль, который тумены Менгу-хана разорили до основания, а большую часть жителей убили. В октябре 1239 г. та же участь постигла Чернигов. В декабре 1240 г. на девятый день осады Батый захватил Киев, оборону которого возглавлял мужественный воевода Дмитр. В 1241 г. пали Галич, Владимир Волынский и мног города. Бату-хан вторгся в Польшу, Венгрию, Чехию и в 1242 г. вышел к Адриатическому морю. Но сил для западного похода уже не хватало, к тому же пришло известие о смерти великого хана Угедея, и Батый поворачивает обратно. Он возвращается в приволжские степи, где в 1243 г. создает государство, вошедшее в историю под названием Золотая Орда (территория улуса Джучи) со столицей в городе Сарай-Бату.