- •Перелік запитань на іспит
- •1. Князівство за часів ю.Долгорукого та а.Боголюбського. Всевелод Велике Гніздо.
- •2. Псковська і Новгородська феодальні республіки
- •3. Походи хана Батия.
- •4. Об’єднання земель навколо Москви. Іван Калита.
- •5. Новгород в 14-15ст.
- •6. Феодальна війна в 2-й чверті 15 ст.
- •7. Іван 3, Василь 3.
- •8. Церква і великокняжа влада. Йосифляни ти Нестяжателі.
- •9. Зміцнення самодержавства за Івана IV, його внутрішня і зовнішня політика.
- •10. Опричнина
- •11. Політична криза в Росії. Початок інтервенції польських феодалів.
- •12. Цар Василь Шуйський. Іноземна інтервенція
- •13. Столбовский мир, Деулинское перемирие.
- •14. Соціально-економічний і політичний розвиток Росії в XVII ст
- •16. Раскол. Социальная и идеологическая суть.
- •17. Соловецьке повстання
- •18. Азовське сидіння.
- •19. Зміцнення зовн.Політ. Становища в 2 пол. 17 ст.
- •20. Особливості відносин з країнами Далекого Сходу, Центральної та передньої Азії. Нерчинський трактат.
- •21. Культура Росії 17 ст.
- •22. Внутрішня та зовнішня політика російського уряду в 70-80-х роках
- •23. Стрілецький заколот, «Хованщина»
- •24. Реформи першої чверті XVIII ст.
- •25. Внешняя политика России во второй четверти XVIII
- •26. Боротьба після Петра і
- •27. Царювання Єлизавети
- •29. Катерина іі Освічений абсолютизм
- •30. Зовн. Політика Росії у 2 пол. 18 ст.
- •32. Розвиток промисловості Росії у першій половині хіх століття.
- •33. Соціально – станова структура в Росії в першій половині хіх ст.
- •34. Реформи державного апарату в Росії у 1-й чв. XIX ст.
- •35. Проект державних перетворень Росії м.М.Сперанського.
- •37. Проекти вирішення селянського питання 1-й чв. XIX ст.
- •38. Участие России в 3-й антифр. Коалиции.
- •39. Російсько-французькі відносини в 1806-1807 рр. Тільзит.Мир
- •40. Східне питання у 1-й чв. Хіх ст.
- •41. Франко-російська війна 1812 р. Бородінська битва
- •42. Зовнішня політика Росії в 1815-1826
- •43. Виникнення ранніх декабристських організацій
- •44. Декабристські організації 1821-1825 рр.
- •45. Конституційні проекти п.Пестеля та м.Муравйова.
- •46. . Повстання декабристів
- •47. Микола 1 й основні напрямки його внутрішньої політики. Комітет 6 грудня.
- •48. Централізація управління і кодифікація законів у 2-й чверті хіх ст.
- •49. Реформа п.Кісельова у державному селі.
- •50. Посилення політичної реакції в 1848-1855 рр.
- •51. Східне питання у зовнішній політиці Росії 2-ї чверті хіх ст.
- •52. Росія і країни Европи в 30-40-і рр. Хіх ст.
- •54. Кавказ в період російсько-іранської і російсько-турецької воєн
- •55. . Закавказзя в політиці Росії в 20-і роки XIX в. Війни з Персією (1826–1828 рр.) і Туреччиною (1828–1829 рр.).
- •57. Кримська (Східна) війна
- •58. Консервативний та ліберально-опозиційний напрями суспільної думки другої чверті XIX століття.
- •59. Формування радикально-демократичного напряму суспільної думки Росії у 2 чверті хіх ст
- •60. Передумови і підготовка селянської реформи 1861 р.
- •61. Зміст положень 19 лютого 1861.
- •62. Земська реформа.
- •67. Ліберально-опозиційний рух 70-80-х рр хіх ст
- •68. Новые тенденции в развитии сельского хозяйства.
- •70. Кризис самодержавной власти на рубеже 70 - 80-х годов
- •71. Контрреформы в области местного управления и суда.
- •72. Зовнішня політика Росії 70-х рр.
- •75. Загострення міждержавних суперечностей наприкінці XIX - на початку XX ст., їх причини та характер.
- •77. Обострение международных отношений на Дальнем Востоке.
- •78. Російсько – японська війна.
- •81. I и II Государственные думы
- •79. Революційні події 1905-1906рр.
- •80. Основные политические партии в России и их программы.
- •82. Государственный переворот 3 июня 1907 г.
- •83. Реформи п. Столипіна.
- •84. III Государственная дума
- •85. Національне питання у внутрішній політиці самодержавства наприкінці XIX — на початку XX століття.
- •86. Балкани і східне питання у зовнішній політиці Росії в 1911–1914 рр.
- •87. Вступление России в 1 мировую войну.
- •90. Художня культура Росії в хіх – на поч. Хх ст.
35. Проект державних перетворень Росії м.М.Сперанського.
М.Сперанський народився в 1772 р. в родині небагатого священика. Зробив кар’єру завдяки працелюбності. 1802-1803 – знайомства Сперанського з Олександром І. Розробив план державних перетворень Росії.
Сперанского идею замены самодержавной монархии на конституционную (по западноевропейскому образцу— дворянство, средний класс (купечество, мещане, государственные крестьяне) и «рабочий народ» (крепостные, прислуга и т.д.). При этом дворянство и средний класс получают политические и гражданские права, а «рабочий народ» — только гражданские. Однако приобретение недвижимости открывало путь к переходу из низшего состояния в среднее
Державна машина мала модернізуватися та європеїзуватися. Державна Дума за своїм впливом дорівнювалася Сенату. Голову Державної Думи Канцлера обирав особисто імператор. Імператор вносив законопроекти до Державної Думи. Державна дума обиралася імператором.
Виконавча влада – волосні, окружні, губернські правління.
Судова влада - волосні, окружні, губернські суди. Засновано інститут присяжних засідателів.
Сенат – вища контролююча, касаційна та апеляційна інстанція.
Права людей за проектом М.Сперанського: права громадян – свобода слова, право на навчання, на власну думку; права політичні – право брати участь у політичному житті країни.
Сперанський висловлювався за скасування кріпацтва в 3 етапи: 1 етап – фіксація розміру повинності, 2 – надання права переходу від поміщика до поміщика, 3 етап – скасування кріпацтва.
36. Державна статутна грамота Російської імперії. Ворой период царствования Александра I ознаменовался неуклонным ростом консервативных тенденций в социально-политическом развитии страны. Это особенно заметно, если учесть, что общество ожидало от государя углубления и расширения реформ, призванных решить важнейшие вопросы и облегчить участь героического русского народа. Однако, вероятно, император по-своему расценил причину и значение победы в Отечественной войне 1812 г. В продолжении реформ нет никакой необходимости, если Россия уже является сильнейшей европейской державой. в состав Российской империи вошло герцогство Варшавское. В том же году даровал Польше конституцию и автономию. Россия конституцию не получила, хотя в 1818 г. император поручил Н.Н. Новосильцеву разработать соответствующий проект.Документ под названием «Государственная уставная грамота Российской империи» был составлен в 1819 — 1820 гг. Александр I одобрил Устав грамоту, наградил ее автора, но реализовывать проект не стал и вообще отказ от идеи рефор госуд с-мы, так как Рос, была еще не готова к Конституции.
Підготовку проекту під назвою «Державна статутна грамота Російської імперії» було доручено Новосільцеву. Грамота мала бути написана в дусі Конституції Польщі.
Законодавча влада була поділена між імператором та Державним Сеймом (2 палати – верхня - Сенат, нижня - Посольська). Жоден закон не може бути прийнятий без прийняття Сеймом.
Виконавчі органи – імператор, Державна Дума, міністерства.
Росія поділялася на 10-12 намісництв (на принципах федералізму). Намісником мав виступати генерал-губернатор, який мав виконувати виконавчу владу.
Проголошувалася свобода віросповідання, свобода пересування , приватної власності тощо.