- •Перелік запитань на іспит
- •1. Князівство за часів ю.Долгорукого та а.Боголюбського. Всевелод Велике Гніздо.
- •2. Псковська і Новгородська феодальні республіки
- •3. Походи хана Батия.
- •4. Об’єднання земель навколо Москви. Іван Калита.
- •5. Новгород в 14-15ст.
- •6. Феодальна війна в 2-й чверті 15 ст.
- •7. Іван 3, Василь 3.
- •8. Церква і великокняжа влада. Йосифляни ти Нестяжателі.
- •9. Зміцнення самодержавства за Івана IV, його внутрішня і зовнішня політика.
- •10. Опричнина
- •11. Політична криза в Росії. Початок інтервенції польських феодалів.
- •12. Цар Василь Шуйський. Іноземна інтервенція
- •13. Столбовский мир, Деулинское перемирие.
- •14. Соціально-економічний і політичний розвиток Росії в XVII ст
- •16. Раскол. Социальная и идеологическая суть.
- •17. Соловецьке повстання
- •18. Азовське сидіння.
- •19. Зміцнення зовн.Політ. Становища в 2 пол. 17 ст.
- •20. Особливості відносин з країнами Далекого Сходу, Центральної та передньої Азії. Нерчинський трактат.
- •21. Культура Росії 17 ст.
- •22. Внутрішня та зовнішня політика російського уряду в 70-80-х роках
- •23. Стрілецький заколот, «Хованщина»
- •24. Реформи першої чверті XVIII ст.
- •25. Внешняя политика России во второй четверти XVIII
- •26. Боротьба після Петра і
- •27. Царювання Єлизавети
- •29. Катерина іі Освічений абсолютизм
- •30. Зовн. Політика Росії у 2 пол. 18 ст.
- •32. Розвиток промисловості Росії у першій половині хіх століття.
- •33. Соціально – станова структура в Росії в першій половині хіх ст.
- •34. Реформи державного апарату в Росії у 1-й чв. XIX ст.
- •35. Проект державних перетворень Росії м.М.Сперанського.
- •37. Проекти вирішення селянського питання 1-й чв. XIX ст.
- •38. Участие России в 3-й антифр. Коалиции.
- •39. Російсько-французькі відносини в 1806-1807 рр. Тільзит.Мир
- •40. Східне питання у 1-й чв. Хіх ст.
- •41. Франко-російська війна 1812 р. Бородінська битва
- •42. Зовнішня політика Росії в 1815-1826
- •43. Виникнення ранніх декабристських організацій
- •44. Декабристські організації 1821-1825 рр.
- •45. Конституційні проекти п.Пестеля та м.Муравйова.
- •46. . Повстання декабристів
- •47. Микола 1 й основні напрямки його внутрішньої політики. Комітет 6 грудня.
- •48. Централізація управління і кодифікація законів у 2-й чверті хіх ст.
- •49. Реформа п.Кісельова у державному селі.
- •50. Посилення політичної реакції в 1848-1855 рр.
- •51. Східне питання у зовнішній політиці Росії 2-ї чверті хіх ст.
- •52. Росія і країни Европи в 30-40-і рр. Хіх ст.
- •54. Кавказ в період російсько-іранської і російсько-турецької воєн
- •55. . Закавказзя в політиці Росії в 20-і роки XIX в. Війни з Персією (1826–1828 рр.) і Туреччиною (1828–1829 рр.).
- •57. Кримська (Східна) війна
- •58. Консервативний та ліберально-опозиційний напрями суспільної думки другої чверті XIX століття.
- •59. Формування радикально-демократичного напряму суспільної думки Росії у 2 чверті хіх ст
- •60. Передумови і підготовка селянської реформи 1861 р.
- •61. Зміст положень 19 лютого 1861.
- •62. Земська реформа.
- •67. Ліберально-опозиційний рух 70-80-х рр хіх ст
- •68. Новые тенденции в развитии сельского хозяйства.
- •70. Кризис самодержавной власти на рубеже 70 - 80-х годов
- •71. Контрреформы в области местного управления и суда.
- •72. Зовнішня політика Росії 70-х рр.
- •75. Загострення міждержавних суперечностей наприкінці XIX - на початку XX ст., їх причини та характер.
- •77. Обострение международных отношений на Дальнем Востоке.
- •78. Російсько – японська війна.
- •81. I и II Государственные думы
- •79. Революційні події 1905-1906рр.
- •80. Основные политические партии в России и их программы.
- •82. Государственный переворот 3 июня 1907 г.
- •83. Реформи п. Столипіна.
- •84. III Государственная дума
- •85. Національне питання у внутрішній політиці самодержавства наприкінці XIX — на початку XX століття.
- •86. Балкани і східне питання у зовнішній політиці Росії в 1911–1914 рр.
- •87. Вступление России в 1 мировую войну.
- •90. Художня культура Росії в хіх – на поч. Хх ст.
25. Внешняя политика России во второй четверти XVIII
11
Главным во внутренней политике правительства рассматриваемого времени является вопрос о судьбах дворянства. Оно распоряжалось троном и не упускало случая, чтобы заявить о своих притязаниях. Исходным пунктом, отталкиваясь от которого можно прояснить внутреннюю политику правительства, является петровское время, ибо последующие десятилетия можно рассматривать либо как продолжение петровських преобразований, либо как существенное отступление от них. При Петре в отличие от предшествующего времени ратная служба дворянина стала обязательной и пожизненной. Изменение характера службы повлекло за собой новую, ранее неведомую обязанность учиться. Надлежало овладевать знаниями либо в созданных при Петре учебных заведениях, либо за границей, где волонтеры не столько обучались теории, сколько овладевали мастерством на практике. Помыслы многих дворян были направлены на то, чтобы уклониться от пожизненной службы, избавить себя от необходимости тянуть лямку рядового в гвардейском полку. После смерти Петра дворяне настойчиво домогаются облегчения условий службы, сокращения ее сроков и, наконец, объявления ее необязательной.
с Османской империей за выход к Черному морю, добивалась решения украинского и белорусского вопросов, а также стремилась закрепить успехи, достигнутые в Прибалтике в результате Северной войны. Одновременно с перечисленными основными направлениями внешней политики русской дипломатии пришлось решать проблемы, связанные с Прикаспием.
turki. Поводом к войне послужило нарушение границ России 20-тысячным отрядом крымских татар, следовавших на Кавказ.
Военные действия между Россией и Османской империей начались осенью 1735 г., когда 40-тысячный корпус во главе с генералом Леонтьевым двинулся к Перекопу В кампании 1736 г. русские перешли Перекоп, заняли столицу ханства Бахчисарай,. Более успешно русские войска действовали под Азовом. Летом 1736 г. крепостьперешла к России. В кампанию 1737 г. России удалось занять крепость Очаков.
Наиболее крупное сражение произошло в1739 г., когда османы, разбитые русскими войсками под Ставучанами, вынуждены были поспешно отступить и отказаться от обороны крепости Хотин.
Но в этом же году союзница России Австрия терпела одно поражение за другим. После больших потерь Австрия, нарушив свои обязательства перед Россией, заключила сепаратный мир с Османской империей. Вслед за этим в сентябре того же года в Белграде был подписан мирный договор между Османской империей и Россией.
Третий по счету конфликт — русско-шведская война 1741 — 1743 гг. — был продуктом не только русско-шведских, но и европейских противоречий. В 1740 г. прусский король Фридрих II решил воспользоваться смертью австрийского императора Карла VI для захвата Силезии. Началась война за австрийское наследство.. Войнаокончилась Абоским миром, по которому к России отошла небольшая территорияФинляндии.
Во второй четверти XVIII в. усилилось влияние России на Казахстан.. Сначала переговоры велись на уровне посольств, а в
1731 г. Анна Иоанновна подписала грамоту о принятии части Казахстана в российское подданство.